Закон про мову: що прийняли депутати

Фото з театралізованої акції руху "Відсіч" напередодні голосування за Закон про державну мову

Анастасія Руденко

головна редакторка "Рубрики"

Що відбувається:

Верховна Рада підтримала в першому читанні комітетський законопроект (№5670-д) про забезпечення функціонування української мови як державної. У четвер, 4 жовтня, за прийняття за основу проекту закону проголосував 261 народний депутат.

Експертиза:

Законом пропонується:

✔️ Створення нових державних органів:

• Уповноважений із захисту державної мови з Секретаріатом
• Національна комісія зі стандартів державної мови у складі 9 членів

✔️ Серед тих, хто зобов'язані вільно володіти державною мовою:

• Президент України,
• Голова Верховної Ради України, його заступники,
• Прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України,
• міністри та їхні заступники,
• Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини,
• народні депутати України, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
• державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування;
• особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;
• працівники дипломатичної служби;
• судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя;
• адвокати;
• нотаріуси;
• працівники патронатних служб;
• керівники навчальних закладів державної та комунальної форм власності; педагогічні, науково-педагогічні й наукові працівники навчальних закладів;
• медики державних і комунальних закладів охорони здоров'я;
• інші посадові та службові особи державних і комунальних підприємств, установ й організацій, а також інших суб'єктів господарювання державної та комунальної форм власності.

Де тепер має бути українська мова:

✔️ під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування в органах державної влади, органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб'єктах господарювання державної і комунальної форм власності. У їхніх актах, діловодстві та документообігу.

✔️ у судочинстві

✔️  у Збройних Силах України та інших військових формуваннях

✔️  в органах правопорядку (у статутах, документації, діловодстві, службовій діяльності та спілкуванні з громадянами)

✔️  в процесі виборів і референдумів (передвиборна агітація, що транслюється на телебаченні, радіо та розміщуються на носіях зовнішньої реклами – тільки державною мовою).

✔️ в освіті:
У садочках, школах, професійно-технічних закладах та ВНЗ. Мова позашкільної освіти – також державна. Складання ЗНО виключно українською – з 2025 року.

✔️  у науці:

наукові видання та дисертації – виключно українською

✔️ у культурі:

Культурно-мистецькі, розважальні та видовищні заходи мають бути українською. Застосування інших мов під час культурно-мистецьких заходів дозволяється в разі, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених Законом України «Про національні меншини в Україні». Положення цієї частини не поширюється на застосування мов під час виконання та відтворення словесно-музичних творів.

Театральна вистава іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжується субтитрами державною мовою.

У музеях та на мистецьких виставках.

Фільми мають поширюватися та демонструватися українською. Іноземні фільми мають дублюватися або озвучуватися українською. Іноземні фільми мовою оригіналу з субтитруванням українською можливі, але не більше 10% від сеансів кінотеатру на місяць.

✔️ у туристичному обслуговуванні

✔️  у рекламі

✔️  у технічній та проектній документації

✔️  на публічних заходах

✔️  оголошення, покажчики, вивіски та будь-яка інша інша текстова, візуальна і звукова інформація на вулицях – українською. Дубляж іншими мовами можливий.

✔️ проведення, коментування і транслювання спортивних заходів – українською

✔️  у сфері поштового зв'язку та телекомунікацій

✔️ обслуговування пасажирів на всіх видах транспорту

✔️ у діловодстві, документообізі, листуванні та звітності громадських об'єднань, політичних партій та юридичних осіб приватного права

✔️ у сфері обслуговування:

Підприємства, установи та організації усіх форм власності, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), в тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою.

✔️ у ЗМІ:

Телерадіоорганізації незалежно від форми власності повинні будуть здійснювати мовлення українською мовою. Водночас встановлюються квоти для програм іноземними мовами. Сумарна тривалість іншомовних програм не може перевищувати 20% добового мовлення для телерадіоорганізацій, які мовлять менш ніж на половину областей України і при цьому не здійснюють ретрансляції або систематичної трансляції програм інших телерадіоорганізацій. Для інших телеканалів і радіостанцій допускається 10 відсотків  добового мовлення для програм не українською мовою.

Для видавців міститься вимога видавати державною мовою не менше ніж 50 відсотків від усіх виданих книжок протягом календарного року.

❌ А що буде порушникам?

– адміністративна відповідальність – штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 мінімум – 17 грн) для посадових осіб за порушення вимоги в обов'язковому порядку використовувати державну мову в органах державної влади, місцевого самоврядування та Криму, на державних і комунальних підприємствах, у Збройних силах, органах правопорядку.

За порушення цього закону в частині використання української мови на телебаченні та радіо передбачено штрафи від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів.

Водночас за порушення цього закону в частині застосування державної мови під час надання інформації про товари і послуги суб'єктами господарювання всіх форм власності пропонується карати посадових осіб штрафами від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

– кримінальна відповідальність "за публічне приниження та зневажання державної мови". Вона буде аналогічною тій, яку передбачено за публічну наругу над державним прапором, гербом, гімном, – штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до шести місяців, або позбавлення волі терміном до трьох років.

Що ще нового:

✔️  Застосування державної мови в географічних назвах.

Назви географічних об'єктів України не перекладаються іншими мовами, а передаються в офіційних документах, засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях за допомогою літер абетки іншої мови відповідно до звучання українською мовою.

Тобто Харків російською буде "Харкив", а не "Харьков", Львів – "Львив", Рівне – "Ривне".

Стежитимемо за правками, які будуть внесені до другого читання.

Читайте нас в Facebook і Тwitter, також підписуйтесь на канал в Telegram, щоб завжди бути в курсі важливих змін в країні і світі.

↓Читайте також

Росія повертається до ПАРЄ? Чому, як і що робити