Зупинка "Північного потоку-2", боротьба з дезінформацією, посилення армії: як світ відповідає на загрозу Росії
Повернення органів часів Холодної війни та зупинка ключового для РФ у — тепер це нова реальність. Розповідаємо, до чого ще вдалися держави Заходу на тлі ескалації.
У чому проблема?
Напруга, що накопичувалася тижнями й вилилася у визнання Росією так званих «ЛДНР» та прямі загрози, торкнулася не лише України. Весь світ зараз уважно стежить за подіями, і цього разу ми твердо знаємо: Росії нікого не обдурити та не замаскувати свої дії. Тому інші країни теж готувалися до зростання агресивності Росії — як у військовому, так і в інформаційному сенсі. «Рубрика» розповідає, яких заходів вжили інші країни для боротьби з РФ на внутрішньому рівні, і чому це важливо.
Яке рішення?
Естонія посилює оборону
Три балтійські держави Литва, Латвія та Естонія є частиною НАТО та Європейського Союзу. Важлива передумова: ці країни не мають власних винищувачів. З 2004 року союзники НАТО тримають у регіоні кілька літаків для патрулювання повітряного простору, але вони не мають права атакувати чи захищати. Два дні тому Естонія попросила США направити винищувачі до країн Балтії для захисту їхнього неба на тлі побоювань, що Росія може бути готова до нападу на Україну, що призведе до конфронтації з Балтійським регіоном. Про це заявив у суботу міністр оборони країни.
«Є ймовірність, що якщо Україна впаде, наступними будуть країни Балтії», — сказав міністр Естонії Калле Лаанет в інтерв'ю агентству Reuters після зустрічі з міністром оборони США Ллойдом Остіном у столиці Литви Вільнюсі. А Остін своєю чергою пообіцяв, що Вашингтон підтримає своїх балтійських союзників, але відмовився відповідати на їхні заклики щодо додаткових військ.
Щоправда, заяви різних представників естонського уряду відрізнялися. Наприклад, прем'єр-міністр країни Кая Каллас під час інтерв'ю Deutsche Welle заявляла про те, що не бачить військової загрози на кордонах, і зазначила, що оскільки Естонія є частиною НАТО, це означає, що вони мають п'яту статтю, яка свідчить, що напад на одного члена НАТО дорівнює нападу на всіх.
«Наші союзники на нашому боці. Але якщо щось станеться в Україні, то точно зміниться загальна ситуація з безпекою не лише в країнах Балтії, а й у всій Європі, тому що у Європі буде велика війна», — спрогнозувала Каллас.
Британія повертає органи часів Холодної війни, збирається старанніше боротися зі шпигунством і всерйоз задумалася про кібербезпеку
Великобританія створить спеціальний Центр урядової інформації, завданням якого буде боротьба з дезінформацією з боку Росії, заявила голова МЗС країни Ліз Трасс. Такий центр вже існував за часів Холодної війни, проте після її закінчення він був розпущений.
Крім того, Британська влада найближчим часом представлять законопроєкт, спрямований на розширення повноважень органів правопорядку під час боротьби зі шпигунством.
Але це ще не все. Голова британського Національного центру кібербезпеки (NCSC) Лінді Кемерон заявила про зростання загроз у галузі кібербезпеки на тлі посилення політичної напруженості в Європі. Кілька днів тому керівник Центру урядового зв'язку (служби радіоелектронної розвідки королівства, до складу якої входить NCSC) Джеремі Флемінг провів зустріч з представниками найбільших бізнес-структур Великобританії, попередивши їх про необхідність посилити кібербезпеку провідних британських компаній у зв'язку з ризиком, що збільшився.
Швеція також згадала про Холодну війну і знову створює агентство психологічного захисту
Швеція, як і Великобританія, також вирішила відродити урядовий орган часів Холодної війни для боротьби з іноземною дезінформацією — агентство психологічного захисту. Цей орган працював у Швеції за часів Холодної війни, і його місія — захист суспільства від фейків. Заступник директора відновленого органу Магнус Херт зазначив, що поява особливо актуальна на тлі наступних парламентських виборів, які мають відбутися у Швеції восени 2022 року. Він також додав, що не виключає спроб Росії втрутитися у виборний процес. До речі, Швеція стала другою країною ЄС, яка створила такий орган перед виборами. Першою була Франція, де у квітні відбудуться президентські вибори. Там створили агентство для боротьби з іноземною дезінформацією та фейковими новинами ще у 2021 році.
Крім агентства психологічного захисту, запроваджуються й інші заходи. Нарощування російських військ біля кордону з Україною спричинило дискусію, чи слід Швеції та Фінляндії, які не є членами НАТО, приєднатися до Альянсу. На думку Херта, безпосередньої загрози для Швеції немає, проте «не можна виключати, що Швецію можуть атакувати». Ще одним заходом, який вирішила запровадити Швеція ще після випадку з Кримом у 2014 році, стало відновлення «тотальної оборони», яке включає військову, громадянську та психологічну безпеку.
У Чехії просять не вірити новинним фейкам
Голова кризового штабу Чехії Ян Ліпавський після чергового засідання зробив заяву, в якій застеріг громадян від дезінформації та медійних маніпуляцій, до яких вдається Москва:
«Ми є свідками, як РФ продукує цілу низку фальшивих інформацій, створює власні сценарії, які могли б якимось чином виправдати російську агресію проти України», — заявив міністр. Серед таких фейків він назвав заяви про відведення військ та додав, що російські війська не лише не відходять від кордону України — їхня кількість продовжує зростати. (Нагадаємо, що вже після заяв Яна Ліпавського, 21 лютого Путін заявив про введення військ у так звані щойно визнані ним «республіки»). Гра в дезінформацію, за словами Ліпавського, в даному конкретному прикладі полягає в підміні понять «перегрупування» та «відведення».
Реакція світу на визнання «ЛДНР»
«Північний потік-2» буде тимчасово призупинено
Канцлер Німеччини Олаф Шольц також вже оголосив про зупинку сертифікації «Північного потоку-2». Шольц заявив, що звернувся до міністерства економіки щодо газопроводу. Він попросив відомство відкликати «існуючий звіт про аналіз безпеки поставок у Федеральному мережевому агентстві»:
«Звучить трохи технічно, але це необхідний адміністративний крок, щоб зараз не відбулося сертифікації "Північного потоку-2". Без цієї сертифікації він не зможе почати працювати», — заявив канцлер. Поки що ситуація зводиться до того, що Мінекономіки Німеччини заново оцінить проєкт «Північний потік-2», до цього він запущений не буде, — заявив міністр.
«Затвердження без цього сертифіката неможливе», — вважають у колах міністерства.
Найближчими тижнями Федеральне міністерство економіки має намір ретельно вивчити вплив геополітичних подій та ситуацій на сході України на надійність поставок.
Засудження та відмова визнавати незалежність так званих «республік»
Шольц, Байден і Макрон вважають явним порушенням Мінських угод визнання Росією незалежності «ЛНР» і «ДНР». Лідери Німеччини та Франції пообіцяли, що визнання Росією «ЛДНР» «не залишиться без відповіді». Засудили дії Путіна також Австрія, Фінляндія, Молдова та Румунія. Офіційну заяву зробило також і МЗС Туреччини, в якому воно засудило визнання «ЛДНР».
МЗС Японії закликало своїх громадян негайно покинути Україну, оскільки не виключає розширення зони бойових дій. Але не лише Японія побоюється за своїх дипломатів — наприклад, США заявили, що їхні дипломати сьогодні ночуватимуть у Польщі.
Санкції та додаткове оборонне озброєння
Країни Балтії та Польща закликали запровадити нові санкції проти Росії, а голови Єврокомісії та Євроради назвали визнання незалежності так званих «ЛДНР» порушенням міжнародного права та територіальної цілісності України. Зокрема, Жозеп Боррель закликав терміново скликати Раду безпеки ООН та назвав пункти указів Путіна щодо підтримки миру у «ЛДНР» прямою агресією проти України.
Прем'єр-міністр та міністр закордонних справ Великої Британії назвали визнання ОРДЛО порушенням територіальної цілісності та суверенітету України. Ліз Трасс зазначила, що рішення Путіна демонструє кричуще нехтування зобов'язаннями Росії за Мінськими угодами. Володимир Зеленський вже провів телефонну бесіду з прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном, і він заявив Зеленському, що Велика Британія розгляне можливість надсилання додаткового оборонного озброєння в Україну.
Введені США санкції забороняють будь-які інвестиції у звані «ДНР» і «ЛНР», експорт з них у США. Байден підписав указ практично відразу після того, як стало відомо про укази Путіна. Більш жорсткі заходи, запропоновані республіканцями, про заборону платежів SWIFT для Росії та ембарго на енергоресурси поки що не вводяться. Але ще не вечір: постпред США при ООН Лінда Томас-Грінфілд пообіцяла, що 22 лютого адміністрація Байдена оголосить про нові санкції проти Росії. Також вони підтримують заклик України скликати екстрене засідання Ради безпеки ООН у зв'язку з рішенням Росії щодо Донбасу.
Реакція країн ОДКБ
Білорусь на події поки що не відреагувала, але реакція сусідньої держави передбачувана: кілька днів тому Лукашенко заявив, що вони «домовляться» з Путіним: «Ми домовимося з Путіним, як нам вчинити, щоб було краще для Росії та для Білорусі. Але це буде спільне рішення», — сказав Лукашенко. Зважаючи на те, що заява прозвучала під час спільних навчань «Союзна рішучість-2022», в той час як російські війська перебувають на території Білорусі, домовляться вони швидше за все не на користь України. А в Сербії президент Олександр Вучич заявив, що рішення Путіна змінює світовий лад.
Про реакцію Казахстану, який входить до ОДКБ з Росією, ми дізнаємося лише ввечері, проте в Уряді заявляють: «ЛНР» та «ДНР» держава визнавати не збирається: «Але маю запевнити, що питання про визнання Казахстаном Донецької та Луганської "народних республік" не стоїть. Ми виходимо з основ міжнародного права та принципів Статуту ООН», — повідомив міністр закордонних справ Казахстану Мухтар Тлеуберді.
Ще більше корисних рішень!
Не орган протистоїть дезінформації, а кожен з нас
Директор Центру передового досвіду стратегічних комунікацій НАТО Яніс Сартс сказав, що контролювати будь-який потік інформації в умовах демократії складно і, можливо, не потрібно, але натомість людей треба навчити розпізнавати вигадані повідомлення.
«Я сказав би, що найбільшу увагу слід приділяти здатності людей розпізнавати дезінформацію або, принаймні, скептично ставитися до різних тверджень. Тому що, як я вже сказав, Росія увімкнула весь механізм», — сказав Сартс. Навряд чи варто очікувати найближчим часом середовища, вільного від російської дезінформації, визнав Сартс.
Саме тому важливо аналізувати інформацію, намагатися не перевантажувати себе кількістю джерел, довіряти лише перевіреним ресурсам.
