Скандал із підгляданням у КПІ та "супершпигунські" додатки, які вас убезпечать
Сексуальні девіації ті самі, що й у Японії. Розбираємось, що таке "вуайєризм" і вчимося йому протистояти.
У чому проблема?
Про випадок у гуртожитку КПІ наприкінці жовтня відомо вже майже всім киянам. Його встигли розглянути з усіх боків: і з законодавчої, і з моральної, і навіть з технічної.
Для тих, хто не в курсі: студентка інституту знайшла у вентиляції душової кімнати камеру, яка, ймовірно, на той момент перебувала у душовій уже кілька днів. Студентка викликала поліцію, написала заяву. В результаті студента, який встановив камеру, визначили відразу — на початку запису було видно його обличчя. Його вже відрахували з університету, а поліція відкрила розслідування за частиною 1 статті 182 Кримінального кодексу — порушення недоторканності приватного життя. Тепер кмітливому КПІ-шнику загрожує до трьох років обмеження волі.
Бажання підглядати за людьми в інтимній обстановці називається вуайєризмом — це сексуальне відхилення. Воно зустрічається приблизно у чверті дітей дошкільного віку, у третини хлопчиків та 6% дівчаток віком від 7 до 11 років. Про те, як часто зустрічається це відхилення у дорослих, інформації мало, оскільки великих досліджень цієї теми не проводилося, а виявити таку девіацію досить важко. Однак воно зберігається і в дорослому віці, і якщо раніше «вікном» до бажаного служила замкова шпарина або потаємне вічко в стіні, то тепер з технологіями, що далеко зробили крок, шансів піддивитися за людьми в негліже набагато більше.
Небажана зйомка на приховану камеру може бути не тільки в душовій: у спальні орендованої квартири на Airbnb, у вбиральні або в примірочній у магазині теж бувають приховані камери. Потайний записуючий пристрій може бути захований в датчику пожежної сигналізації або в будильнику, і мимоволі стати чиїмось об'єктом спостереження є ризик у кожного з нас.
Яке рішення?
Класичний метод. Виявити приховану камеру допоможе радіолокатор
Детектор камер і жучків може виявляти приховані радіомікрофони та радіокамери за радіовипромінюванням, приховані камери — за «відблиском» від об'єктива, а пристрої з магнітною основою — за допомогою спеціалізованої антени з магнітним датчиком. Мінус полягає лише в тому, що його доведеться купувати. Вартість детектора стартує від 500 гривень, придбати такий можна в інтернет-магазині та навіть у великих торгових мережах, де продають електроніку.
Безплатний метод. Увімкніть ліхтарик
Цей спосіб найпростіший. У деяких випадках навіть найменші камери, заховані в розетку або USB-дріт, можна виявити, якщо посвітити на них ліхтариком. Лінза відбиватиме синій колір.
Шпигунський метод. Камери можна знайти за допомогою свого смартфона
Наявність прихованих камер можна перевірити за допомогою програм на смартфонах. Виглядає це, як щось на межі фантастики та зі шпигунських фільмів, але якщо вірити відгукам користувачів на маркетплейсах, у деяких випадках це може спрацювати. Принаймні це найшвидший і найдешевший спосіб. Додатки, які можуть вам допомогти: Hidden Camera Detector (безплатно перші 3 дні), Детектор прихованої камери або Hidden Detector (безплатно перші 3 дні).
Як це працює?
Якщо з ліхтариком та радіолокатором все зрозуміло, то з тим, як працюють додатки для виявлення прихованих камер на смартфоні, потрібно розібратися. Є три основні підходи до їх роботи, які можна використовувати як усі разом, так і окремо:
- Перший — камера смартфона виявляє світлові промені, відбиті від лінз прихованих камер. За таким принципом працює Hidden Camera Detector. Направте задню камеру смартфона на кімнату і чекайте, поки на екрані не з'являться позначки. Сині говорять про «безпечні» відбивання, а «небезпечні», які можуть виявитися камерою, позначені мішенню.
- Другий – виявлення електромагнітних полів за допомогою апаратних засобів смартфона. Ви встановлюєте програму та починаєте переміщувати телефон у приміщенні або на території, де є підозри у присутності прихованої камери. Там, де спостерігатиметься підвищена щільність поля, цілком імовірно, може знаходитися камера за стіною або всередині якогось предмета. Приклад такого додатка — Детектор прихованої камери. На екрані смартфона ви спостерігатимете радар, просто як у шпигунських фільмах. Чим ближче до мітки — тим ближче ви до камери.
- Третій — програма перевіряє, які ще пристрої підключені до WiFi. Це для камер, які моментально передають записане відео на інший сервер. З цим завданням справляється Hidden Detector.
А це точно працює?
Річ у тому, що кожен зі способів має свої недоліки й жоден з них не є на 100% дієвим:
- Наприклад, у разі використання додатків, які виявляють камери через WiFi, спочатку слід розібратися, які пристрої знаходяться в кімнаті: телевізори, комп'ютери, розумні помічники (наприклад, Amazon Echo) та інше обладнання, яке може перешкодити. До того ж, щоб виявити камеру, необхідно, щоб телефон і камера були під'єднані до однієї мережі, інакше цей метод виявиться марним.
- Підібравши неправильне положення смартфона, можна заплутатися та нічого не знайти. Спочатку може здатись, що краще тримати смартфон горизонтально (як пульт управління). Однак все залежить від сенсорів, розташованих безпосередньо у вашому телефоні. Пограйте з різними кутами нахилу та порівняйте результати.
- Якщо телефон у чохлі, він може блокувати сигнали інших пристроїв, а також псувати випромінюване поле самого телефону — тоді, можливо, ви отримаєте менш швидкі та точні результати.
Ще більше корисних рішень
Про вуайєризм ми часто чуємо в контексті Азії, де місцеві жителі чіпляють собі дзеркальця до взуття, заходячи в громадський транспорт, або користуються телефонами, щоб побачити спіднє жінок у спідницях в метро. У Південній Кореї та Японії з цим борються вже як із соціальним явищем, на законодавчому рівні.
Крім, звісно, громадського засудження та штрафів, там вигадали досить незвичайний спосіб впоратися з підглядачами: у цих країнах заборонено продавати смартфони, на яких відсутній звук клацання під час фотографування. Вимкнути його не можна навіть у беззвучному режимі.
Влада Китаю бореться з вуайєризмом на державному рівні. Там цим займається Адміністрація кіберпростору Китаю (CAC), а також інші державні органи, включаючи Міністерство промисловості та інформаційних технологій, Міністерство громадської безпеки та Державне управління ринкового регулювання. Разом вони активізують зусилля щодо припинення вуаєристської поведінки, включаючи торгівлю приватними відео.
Наприклад, у серпні цього року, як повідомляє Reuters, САС конфіскувала 25 тисяч незаконно встановлених вебкамер і заарештувала 59 осіб, які їх встановили, що свідчить про те, що злив приватних відео — це вже бізнес, побудований на пристрасті підглядати десятків інших людей.
Нам залишається тільки сподіватися на те, що хвиля вуайєризму не дійде до України, а ще — наступного разу, заходячи в примірочну, вбиральню, громадську душову, бути обачнішими.
