Суд, дерева і токсичний пластик: чому куріння це не еко і що з цим всім робити
Тютюнова індустрія — річ прибуткова, популярна і шкідлива. Куріння викликає залежність і ряд тяжких захворювань, а також багато ускладнень. Переконувати курців відмовитися від шкідливої залежності — справа, як правило, невдячна. Проте боротися варто не лише за здоров’я окремих людей, а й за стан довкілля.
"Рубрика" дізналася, як саме тютюнова індустрія загалом і кожен конкретний курець впливають на екологію і які рішення нині знаходять у всьому світі, аби таки подбати про природу.
У чому проблема?
Ферми, фермери і ліси, що страждають
Одне дерево — це приблизно 15 пачок сигарет. Аби задовольнити потреби сигаретного виробництва, потрібно не менше 600 мільйонів дерев на рік. Крім цього, викинуті у лісі недопалки часто стають причинами лісових пожеж, коли страждають ще сотні чи тисячі дерев, рослин і тварин.
Та не деревами єдиними! Аби вирощувати тютюн, за даними ВООЗ, щорічно використовують орієнтовно 200 000 гектарів земель. Оскільки на таких фермах часто використовують хімікати, ґрунти забруднюються, хімічні домішки потрапляють у водойми, вода з яких поступово отруює флору і фауну.
Шкідливість таких домішок доводить й те, що фермери, які вирощують тютюн у значних масштабах, значно частіше страждають від хронічних захворювань включно з онкологічними. Тютюновий пил, нікотин і пестициди всмоктуються через шкіру і починають руйнувати організм.
Чотири з половиною трильйони недопалків та викиди у повітря
Сигаретні недопалки складають від 30 до 40% всього сміття, яке щорічно викидають люди. Загалом це 4,5 трильйонів сигаретних залишків. У них є багато токсичних речовин та елементів, які довго розкладаються. Все це потрапляє у ґрунти, водойми та повітря.
Тютюновий дим у тій кількості, яку сьогодні ми маємо, впливає і на чистоту повітря. А заводи, що виробляють сигарети, спричиняють викиди в атмосферу.
В останні роки з'явилося багато прихильників електронних сигарет та вейпів, які позиціонуються виробниками як ґаджети, що зменшують шкоду від паління як для курця, так і для природи. Проте це не так.
В аерозолі для нагрівання тютюну міститься понад 50 канцерогенних складників. А в електронних сигаретах є цілий ряд токсичних речовин — метали (хром, нікель, свинець), карбоніли (формальдегід, ацетальдегід, акролеїн, гліоксаль), шкідливі ароматизатори (діацетил, циннамальдегід, бензальдегід).
Все це після використання ТВЕНів та наповнювачів для них потрапляє у навколишнє середовище. Також електронні сигарети передбачають електронні відходи, які не можна викидати у звичайні смітники через ризик самозаймання. Одноразові змінні картриджі для вейпів упаковані у пластикові блістери, які через нікотин не піддаються переробці. А все це разом у довгостроковій перспективі може вплинути на будь-чиє здоров'я, незалежно від того, чи є людина курцем.
Нещастя від людей і для людей
Людина є частиною природи і теж страждає від впливу тютюну. ВООЗ щорічно звітує про шкоду куріння для курців і їхнього оточення, а те, що куріння призводить до раку, вважається загальновідомим фактом. Є навіть прецеденти, коли пасивні курці отримали компенсацію за спричинені димом хвороби.
2001-ий рік. 62-річна жінка, що заходила в будівлю сіднейського суду однією з тисяч хворих на рак, виходить звідти першою людиною, чиє захворювання визнали відповідальністю тютюнової індустрії.
Марлен Шарп працювала в місцевому барі неподалік Сіднею 11 років, але звільнилася, коли лікарі виявили у неї рак гортані. Жінка подала позов на свого колишнього роботодавця за те, що той дозволяв курити в барі і таким чином зробив своїх підлеглих пасивними курцями. Суд визнав чоловіка винним і зобов'язав його сплатити Марлен Шарп 466 000 австралійських доларів компенсації, адже рак гортані майже не виникає у випадках, коли людина не вдихає тютюновий дим впродовж тривалого часу.
Яке рішення?
Зменшувати попит на сигарети через державну політику
У багатьох країнах, включно з нашою, офіційна державна політика намагається протистояти поширенню куріння. Зокрема, в більшості держав повністю заборонена реклама тютюнових виробів, а зараз активно розглядається ще й заборона рекламувати електронні пристрої для куріння.
У США ще з 90-х років можна подати до суду на власників ресторанів чи барів, де ви стали пасивним курцем. В Італії діє заборона на куріння в присутності вагітних і дітей. А Ісландія першою заборонила викладку сигарет на вітринах.
В Україні ж вже заборонена реклама сигарет, їхній продаж неповнолітнім, куріння у громадських місцях, а сімейні лікарі надають безкоштовні консультації тим, хто хоче позбутися залежності. Також депутати розглядають антитютюновий законопроєкт №4358, що передбачає введення таких же правил для електронної продукції для куріння.
Ще більше корисних рішень!
Що робити, аби мінімізувати шкоду для довкілля
- Якщо ви курець, найбільшою вашою послугою для екології буде позбутися своєї залежності.
- Збільшення кількості смітників поблизу парків та лісових територій зможе допомогти зменшити кількість лісових пожеж, спричинених викинутими недопалками.
- У Нідерландах науковці створили робота, який прибирає недопалки на пляжах (проте всі й далі сподіваються, що люди також прибиратимуть за собою!).
- Підтримка людей, які хочуть кинути курити, також станом плюсом для всіх. Якщо маєте таких знайомих, розкажіть їм про ресурс "Я кидаю курити" або про спецпроєкт "Рубрики" "Тютюн в Україні: хто вирішує долю здоров'я українців і ринку". У ньому наші журналісти зібрали інформацію про те, як працює тютюнова індустрія і як з'являється залежність від куріння.
