Із заброшки на місце відпочинку: відновлення Довгої балки в Дніпрі

Наталія Куліді

79 гектарів зеленої зони, що перетинає Дніпро. Вона починається поряд із Запорізьким шосе та закінчується в центрі міста. Це покинута і нікому не потрібна Довга балка  — раніше. Наразі на неї звернули увагу активні жителі міста. І навіть придумали, як перетворити це місце на зону для відпочинку. Але чи реально це? Читайте у нашому матеріалі. 

Звивиста річка, у воді шарудить жовте листя, сонячне світло проникає через дерева, що щільно стоять — здавалося б, локація для осінньої фотосесії за містом. Це Довга балка, раніше Красноповстанська. На мапі виглядає як зелена артерія, що проходить через більшу частину міста (початок — Запорізьке шосе, кінець — вулиця Паторжинського, довжина балки — 79 гектарів).  

Але потрапити в Довгу балку може тільки той, хто вже знайомий з нею і знає, з якого боку заходити. Тому що територія виглядає, як занедбана хаща, — доведеться пробиратися через гілки дерев, що щільно ростуть, і кущів, які б'ють по обличчю.

Якщо вже опинився всередині, то насолодитися природою не вийде — частина стежок підтоплена, схилами балки розкидане сміття, та й загалом незрозуміло, куди рухатися. А у темряві ця територія виглядає просто небезпечною для відвідування. 

Крутий спуск по каменях у хащі — таку дорогу до Довгої балки показує Денис Гіревой. Щоб не покотитися донизу, ноги доводиться ставити боком. Але хлопець переконує: це найзручніший підхід до зеленої зони з навколоцентральних вулиць.

«Я вірю в те, що люди, прийшовши у цей простір, сприйматимуть його як місце для відпочинку», — каже Денис.

Денис доучується на архітектора і вже кілька місяців є частиною проєкту «Довга стежка» — проєкту ревіталізації, тобто відновлення Довгої балки. Денис відповідає за концепцію розвитку зеленої зони: як вона виглядатиме у майбутньому.

«Я працюю разом із кількома архітекторами. Ми розробляємо деталі проєкту. Намагаємося уявити зручний та стильний простір. Люди зможуть приходити сюди відпочивати та насолоджуватися природою».

«Довга стежка», куди входить Денис, — це громадська ініціатива. Два роки тому разом зібралися архітектори, урбаністи, міські дослідники та активісти, щоб перетворити балку — зробити її новою рекреаційною зоною Дніпра.

Вони впевнені в тому, що:

• Довга балка — майбутнє місце для відпочинку містян. Якщо територія стане доглянутою та облаштованою, сюди зможуть приходити компанії друзів чи родини.  
• Довга балка — зручна транзитна зона. Вона стане зеленим коридором, який пішохідними дорогами з'єднає частини міста. Активісти вірять: якщо її облаштувати, мешканцям стане зручніше. Студенти матимуть змогу ходити від університету до центру міста, скорочуючи собі шлях на кілька кілометрів. Тут можна буде гуляти з домашніми тваринами або бігати.
• Довга балка стане однією із найбільших зелених зон Дніпра. І найбільшою у центрі міста.

Наразі проблемами балки займаються близько 15 осіб — це постійна команда проєкту. Кожен має свою зону відповідальності: хтось займається соцмережами, хтось — монтажем відео, хтось — облаштуванням самого простору, наприклад, працює шуруповертом. Прикладом для команди є парк Саржин Яр. Це 12 км балки харківськими схилами — пам'ятка природи місцевого значення.

«З такої ж занедбаної балки у Харкові зробили чудовий парк, який зараз хвалить уся країна. Однак там було велике вливання коштів, наш волонтерський проєкт таким похвалитися не може. Проте для нас це приклад довгострокового розвитку — план на майбутнє», — каже Денис Гіревой.

Облаштування Довгої балки активісти ініціативи розпочали з прибирання. З весни організували толоки «Фалафель проти сміття», куди через соцмережі запрошували мешканців міста. Залучали їх їжею та музикою: після роботи втомлені хлопці та дівчата ласували фалафелем під Max Paragraph — це дніпровський музикант — one man band у більшості випадків: гітара, стомп-бокс та гармошка. За кілька таких толок вдалося винести до 15 пакетів сміття.

Після прибирання зайнялися облаштуванням території. Один освітній проєкт Дніпра допоміг коштами на матеріали для майбутніх меблів. На галявині активісти зробили кілька дерев'яних лавок і столів. Поруч збудували міст через річку Жабокряч (раніше не було можливості перейти на інший берег). Територія балки — волога, іноді стежку перетинають струмки. Щоб було зручно ходити, ці частини дороги накрили дерев'яними настилами. Тепер перетнути балку можна по сухому. У майбутньому тут з'явиться навіс від дощу, а пройти балку допоможуть вказівники. 

Також команда «Довгої стежки» почала працювати над концепцією комплексного доброустрою балки. Вони хочуть створити грамотну стратегію втручання в екосистему, не порушуючи її.

Однією з основних проблем молодий архітектор Денис Гіревой називає громадську думку. Жителі Дніпра просто не знають, що живуть поряд із природою. Їм знайома Тунельна балка, що знаходиться на околиці міста, саме туди приходять відпочивати. А ось про Довгу мало хто чув.

«Ця балка у центрі міста не сприймається як місце відпочинку чи щось схоже на паркову зону. Але наша мета — залучити якнайбільше людей. Адже ми не знали про цю балку так само, як вони зараз».

Стежити за перетворенням Довгої балки можна у соцмережах проєкту. Також учасників проєкту неодноразово запрошували розповідати про свій проєкт у медіа.

Сміття — друга проблема. Протягом багатьох років у балку скидали мотлох. Тут є і будівельні відходи, і навіть машинні шини, які викидали з найближчих шиномонтажів. Представники проєкту спілкувалися з міським департаментом парків та рекреації, щоб допомогли з вивезенням сміття. Чиновники пообіцяли підтримати у цьому ініціативу у майбутньому.

Наступна проблема — забудова. Частину балки, що примикає до центру Дніпра, вже розчистили під багатоповерхівки. Але члени проєкту відновлення території сподіваються, що решту території це не торкнеться.  

«За генпланом міста дном балки взагалі передбачена магістраль. Звичайно, цього теж не хотілося б. Але, як відомо, наш генплан реалізується приблизно на 15%. Тож це не найнагальніша проблема», — каже Денис Гіревой.

На балку вже приходять сім'ї та компанії — гуляють, влаштовують пікніки. Активісти нагадали місцевим про острівець природи посеред міста, багато хто допомагав під час толоки. Цього року громадська ініціатива подала проєкт на Бюджет участі. За міські гроші планували зробити зручні сходи для входу в балку (саме там, де спускалися ми), але це рішення у міськраді не підтримали.

Небайдужі герої не зневірилися і запустили краудфандингову кампанію. Збирають 50 тисяч гривень, щоб продовжити свою роботу. Адже проєкт повністю волонтерський, а без грошей багато не зробиш. За умовами краудфандингової кампанії, якщо протягом двох місяців вдасться зібрати цю суму, то Міжнародний фонд Відродження подвоїть її. На сьогодні хлопцям вдалося зібрати вже на 20 тисяч гривень більше, ніж вони ставили собі за мету — вже зібрали понад 70 тисяч гривень! Насамперед це говорить про те, що містяни бачать Балку так само, як активісти, і готові допомагати їм створювати ще зручніший міський зелений простір.

Ці гроші підуть на:

• купівлю матеріалів та інструментів для облаштування Довгої балки;
• оплату роботи архітекторів, які займаються капітальним проєктом та концепцією розвитку зеленої зони;
• створення короткометражного фільму для популяризації балки серед містян;
• рекламу проєкту.

1 / 6

Активісти планують, що вже наступного року зможуть представити робочу версію концепції розвитку балки. Після — планують передати всі свої напрацювання до міського департаменту парків та рекреації. Там пообіцяли, що допоможуть із їх втіленням.

1. Дізнатися, хто має на балансі зелену зону, і заручитися його підтримкою. Територія Довгої балки підпорядковується місту, активісти спілкувалися із чиновниками щодо майбутнього облаштування цієї території.
2. Якнайбільше говорити про свій проєкт — обов'язково завести соцмережі та спробувати залучити до проблеми місцеві ЗМІ. Це допоможе охопити більше людей, які знатимуть про проблему та допомагатимуть із її вирішенням. 
3. Робити незвичайні івенти. «Довга стежка» на толоках годувала містян фалафелем, а розважав їх відомий у Дніпрі Max Paragraph. Такий підхід сприймається з цікавістю. 
4. Подаватись на програми підтримки проєктів. «Довга стежка» брала участь у Бюджеті участі. Ініціативу не підтримали, але в будь-якому разі треба користуватися кожною можливістю впевнені активісти.
5. Запустити краудфандинг. За добу збору на ініціативу пожертвували 33 тисячі гривень, за вихідні вже 68 тисяч гривень, на 18 тисяч більше заявлених п'ятдесяти. На сьогодні на відновлення балки пожертвували 70 302 грн.  

Фото: Олександра Ткач, для "Рубрики"

↓Читайте також

Як пандемія змінила наші міста назавжди: 20 урбан-рішень, які переживуть коронавірус

Як зробити своє місто більш комфортним: 8 доступних рішень