На Львівщині ветеринар облаштував реабілітаційний центр для птахів
У селі Підрясне біля Львова ветеринар Віктор Шельвінський у себе на подвір'ї облаштував Центр реабілітації для травмованих птахів "Вільні крила".
Про це повідомив засновник реабілітаційного центру для птахів, повідомляє "Укрінформ".
"Я тут живу вже 18 років. Це ж не було в один день, а йшло паралельно: дім, будова, дітки, пташечки. Я ж цих птахів не замовляв, а люди дізналися, що можу допомогти і приносили. Одних виліковували й відпускали, інші лишалися, бо не дадуть собі раду в нас у природі. На сьогоднішній день у нас 48 видів – 260 птахів. Є що лишаються на пів року, є що на тиждень, є на три дні. Як ми бачимо, що пташечка вже літає самостійно – її можна випускати. І коли випускаєш, отримуєш неймовірне задоволення, що вона полетіла і подякувала", – розповів Шельвінський.
Серед мешканців центру – сови, папуги, голуби, лелеки, крук, папуги, качки, золотий фазан, павич… Всі птахи живуть у наближених до природних умовах. Тих, що живуть у наших краях відпускають на волю, а екзотичних птахів часто передають у Київський зоопарк або Галицький національний природний заповідник.
"Найдовше в нас лишаються екзотичні пташечки, всі думають, що якщо ці птахи рідкісні, то кожен має свого господаря, але одні переїжджають, в інших діти виросли – вже не цікаво, інші тікають, а люди знаходять і приносять сюди. Але якщо пташка втекла, то можна її вважати своєрідним інвалідом, бо в них інша психологія, а до життя поза кліткою не звикли", – додає ветеринар.
Для того, щоб мінімізувати стрес, Шельвінський одягає птахам спеціально виготовлені зі шкіри шапочки, які повністю покривають голову, лишаючи лише дзьоб. Завдяки такій методології птах наче поринає в медитаційний сон. Але варто слідкувати, щоб дуже не прилягало до очей, до потилиці, щоб був нормальний кровообіг. Це ветеринарна річ, а не декоративна. Вони застосовуються не лише для хижаків, а для всіх видів птахів. Шиє шапочки, після точно знятих мірок по виліпленій моделі, майстер біля Львова.
"Пацієнти" до пана Віктора потрапляють з найрізноманітнішими травмами, як фізіологічними, так і психологічними.
За його словами, починаючи з весняного періоду в центр потрапляють в основному пташенята, які роблять перший виліт і падають.
"А наші ж люди – добрі, починають їх активно збирати і несуть сюди. Їм здається, що допомагають, а насправді – шкодять. Бо в кожної пташечки є батьки, між ними неймовірні комунікації, вони не дадуть пропасти цим діткам. Тому ми людям пояснюємо: побачили дєточку – проходимо, залишаємо батькам, не робимо стресові ситуації і не шкодимо", – наголошує лікар пернатих.
Інший період травматизму для птахів – це час перельотів. Тоді вони вдаряються в дроти, автомобілі, вікна, стовпи, рекламні щити і мають переломи та струси – тут допомога потрібна 100%.
Щоб допомогти пташкам, до Шельвінського долучаються колеги-ветеринари, які мають приватні клініки й обладнання.
"Там і робимо всю діагностику: рентген, УЗД, інгаляції, анестезії, накладаємо шини… Мені допомагають друзі – талановиті хірург, анестезіолог, рентгенолог, травматолог, терапевт – все, як в людей. До мене щодня дзвонять від 2 до 15 людей за допомогою. І не лише зі Львова, а й з Одеси, Херсона, Харкова, Києва, Дніпропетровська, щоб надати консультації, скерувати людину, як їй діяти за тих чи інших обставин. Якщо є потреба, то й передають, от останні рази до нас привезли пташечку з Хмельницького, трохи раніше сову з Черкас", – каже ветеринар.
Лише на годування птахів чоловік в місяць витрачає від 9 до 11 тис. грн в місяць. Допомагають меценати, фермери та ветеринари, загалом близько 25 чоловік.
Шельвінський мріє, щоб на території центру була ветклініка, карантинна зона, добудовані вольєри, щоб це був своєрідний науково-інформаційний центр для школярів, де їх навчатимуть правильно і відповідально поводитись з птахами, надавати першу допомогу.
