Пост-людина у пост-суспільстві

Пірнаючи в басейн свідомості, ми мимоволі замислюємося про майбутнє. Що нас чекає через 200, 300, 1000 років? Наше звичне людство рухається до кінця своєї природної еволюції і наближається до початку ери людства магів. Технологій багато, а чи будемо ми щасливі від них так, як пральна машина зробила щасливою домогосподарку у 40-х роках?

Розмазувати гуаш фарб, немов ланцюжок закономірностей, не має сенсу. Для кого-то це сумно, хтось боїться заглядати в темну кімнату майбутнього. Є надія, що ми зуміємо довести штучний інтелект до рівня домашньої тварини і віртуально гладити цього котика, отримуючи купу бонусів. Немов сильний вітер перед бурею, вже сьогодні ми можемо відчути подих завтрашнього дня. Приємний на смак, але холодний – на любителя.

Цифровий вихід до всього і в будь-який час. Коли останній раз ми бігли стрімголов в магазин, щоб придбати новинку техніки або побуту? – давно, дуже давно. Це марна трата часу – фізично здійснювати покупку. 2-3 кліка і у нас вже є аналітика ринку будь-якого продукту в радіусі 100 км.

Іншими словами – економіка обміну і прозорі, довірчі механізми з цифровою підтримкою, які дозволяють здійснювати прямий обмін товарами, послугами або грошима між сторонами за межами магазинів і банків. Електронні сигарети, нові зубні щітки, «розумні швабри» – всі ці гаджети говорять нам «доброго ранку», нагадують про оновлення і надають статистику своєї роботи. Ми буквально оцифровуваємо неживі об'єкти, пов'язуючи себе з ними інструментарієм фізичного світу.

Наступного разу, коли будете плавати нейронними річками в борозні мозку, дозвольте собі задати пару питань: що відбувається з планетою зараз, як ваш звичний день сьогодні відрізнятися від такого ж, але 10 років тому. Яке місце в пост суспільстві ви бачите для себе? 5-10 хвилин дайте волю фантазії і ви побачите, як глибоко і цікаво мозок грає з вами.

Думки про майбутнє теж частина прогресу. Ви можете вранці придумати новий додаток або послугу на ринку, а завтра це стане проблемою суспільства: швидше купити, витратити гроші і переконати всіх, що життя без цього більше неможлива.

Страшно? – Ні. Зручно? – Так. Правильно? – Невідомо. Цей вітер змін сильно впливає на те, як живуть окремі життя, як ведеться бізнес, як діють групи людей і як ми управляємо собою. Якщо порівняти наш світ з людським організмом – він немов спортсмен вживає вітаміни, все більше і більше підживлюється програмним забезпеченням, і одночасно стає все більш «укушеним» і гнучким в тому, що може отримати і проаналізувати. Це дає поштовх незліченній кількості послуг між окремими особами і організаціями всіх типів: від компаній до некомерційних організацій та урядів; але також диктує масштабні зміни, які можуть бути важко перетравлюваними як в масштабах, так і в швидкості.

Такий світ може стати майбутнім кожної людини або тільки частини суспільства, якщо воно взагалі залишиться. Задумалися ви чи ні, рекомендуємо подискутувати і послухати лекцію від Євгена Пілецького і Дмитра Бунецького 31 березня разом з платформою NaukRoom. Щоб потім не плакати – потрібно бути обізнаним. Це не страшно, страшно – не хотіти знати.