"Афганський сценарій": чого чекати Україні у відносинах з США та війні з Росією

Фото: Рубрика

Роман Костюченко

Тисячі афганців біжать летовищем кабульського аеропорту і намагаються зачепитись за американський літак. Люди фактично штурмують аеропорт: вони перелазять через огорожу, беруть приступом телетрап. На руках у них діти. Місто в заторах – всі мчать до аеропорту. Це – чи не останнє місце в Афганістані, яке таліби ще не взяли під свій контроль. І лише звідси можна покинути країну. І лише літаком.

Доки соцмережі з жахом та співчуттям обговорюють афганську трагедію, ЗМІ ледь не щохвилини повідомляють про фактичний крах легітимної влади Афганістану та новий порядок, що його встановлюють таліби.

•       "Президент Афганістану втік з країни. "Талібан" займає Кабул".
•       "Віцепрезидент Афганістану оголосив себе главою держави та закликав чинити опір талібам".
•       "США заявили, що таліби захопили "значну частину" наданої Афганістану військової техніки".
•       "Таліби обіцяють боротьбу з тероризмом і права жінок "у межах ісламу".
•       "Талібан" страчує опонентів та примусово видає жінок заміж".
•       "Лідер "Талібану" повернувся в Афганістан з вигнання. Таліби обіцяють загальну амністію".
•       "Багатодітна мати не мала грошей нагодувати талібів: її автоматами забили до смерті на очах у дітей".

Паралельно Захід шукає винних у захопленні Афганістану талібами, намагається визначити своє офіційне ставлення до того, що відбулося, та починає вживати перших кроків для стабілізації ситуації.

•       "НАТО звинуватило в захопленні Афганістану "провал" уряду Гані".
•       "Генсек НАТО пообіцяв жорсткі дії, якщо Афганістан знову стане базою для терористів".
•       "Головний дипломат ЄС назвав передумови співпраці з майбутнім урядом Афганістану".
•       "Макрон направляє в Афганістан два військові літаки і сили спецназу".

Тим часом в Україні починають шукати схожості з подіями в Афганістані та намагаються на його прикладі спрогнозувати найближчу долю нашої країни.

Ліберальні й проукраїнські ЗМІ підходять до оцінки ситуації обережно: не проводять прямих паралелей, не таврують Захід ненадійним партнером – хоча й не відкидають можливості того, що щось подібне може статись і в нас.

•       Натяки для України: що мав почути Київ у промові Байдена щодо Афганістану.
•       "Талібан" в Афганістані: загрози і шанси для України.

А з протилежного ідеологічного боку розганяється справжня зрада. Там упевнені: Захід здасть Україну, як здав і Афганістан. А отже, катастрофи уникнути вдасться лише одним способом: послабити тісні стосунки із США та ЄС (іншими словами, почати знову дружити з РФ).

•       "США – беззубі супротивники і ненадійні союзники".
•       "А тепер подумайте, що творитиметься в Борисполі". Соцмережі про втечу американців з Афганістану.
•       "Сенатор РФ застеріг Україну від долі Афганістану через дружбу Києва з США".

Скільки насправді спільного між ситуаціями в Україні та Афганістані, як захоплення останнього талібами вплине на Україну, чи дійсно Захід здасть Київ – розбиралась "Рубрика".

Ситуації в Україні й Афганістані абсолютно різні

"Захід бачить величезну різницю між подіями в Афганістані та Україні. Я не думаю, що в когось там узагалі може виникнути ідея подібності цих ситуацій", – переконаний виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

За його словами, той факт, що Україна має міцні інституційні зв'язки з ЄС, а головне – проходить зрозумілі для нього періоди розвитку, які вже пройшли деякі інші східно-європейські країни, не дозволяє говорити про те, що Захід зрадить її в протистоянні з РФ.

"Афганці від початку не були налаштовані воювати за свою країну. Специфіка Афганістану в тому, що він складається з багатьох народів, які не завжди знаходять спільну мову, тому для них питання єдиного Афганістану – досить абстрактне. Тоді як США не кидає лише тих, хто відчайдушно чинить спротив своєму ворогу: Південна Корея, Тайвань підтримувані ними вже протягом десятиліть. Україна ж довела і доводить своє прагнення захищатись і не здаватись. Тому ситуації в Україні й Афганістані абсолютно різні", – упевнений військовий експерт Сергій Грабський.

Іншою важливою відмінністю, за словами Грабського, є те, що на відміну від Афганістану, США не бере прямої участі в російсько-українській війні, що автоматично скасовує можливість "зради".

"На який рік війни американці почали поставляти Україні летальну зброю? Це сталося не в 2014-му і далеко не в 2015-му роках – це сталось значно пізніше. І то, ми її отримуємо в дуже дозованому вигляді – про таку широкомасштабну підтримку, яку США здійснювали прозахідному уряду Афганістану, взагалі не йдеться. Україна ж захищається сама – жоден натівський солдат не бере участі у цій війні. Ми самі вирішуємо наші проблеми", – підкреслює Грабський.

"Слова Байдена про те, що американці не мають помирати на війні, на якій афганці не хочуть боронити себе, стосуються виключно афганців. Будь-які аналогії з Україною тут відсутні. Бо на відміну від Афганістану, Україна має сильну армію й міцні інститути держави", – аналогічно переконаний й Ігор Семиволос.

Фото Reuters

Росії тепер не до України

Виведення США своїх військ з Афганістану не лише не заохотить Кремль спробувати атакувати Україну – а й відверне його увагу від нашої країни, впевнений Сергій Грабський.

Причиною цього він називає імперську ідеологію РФ, яка не дозволить Кремлю залишити ситуацію в Афганістані поза увагою, що призведе до необхідності витрачати на операції там значні як людські й фінансові, так й інші ресурси. Наслідком же цього, враховуючи їхню обмеженість, стане послаблення уваги до України – "Росія, будучи в тенетах своєї ідеології, змушена посилювати свою присутність на південному напрямку, до якого входить й Афганістан. А це – величезні кошти. Уявіть, скільки коштуватиме звичайна доставка пального до їхньої дивізії в Таджикистані, яка й так обходиться їм дуже дорого".

"А ще ж є Вірмено-Азербайджанський конфлікт, є Сирія, є Центральноафриканська республіка, Судан, Чад, Мозамбік і решта країн. А ще ж необхідно утримувати сили на Далекому сході – скажімо, РФ не може собі дозволити зняти війська з Кольського півострова – аби демонструвати там свою силу. А це все забезпечується за кошти держбюджету, який і так послаблений санкціями. Тому в умовах такого перенапруження, а також загальної чисельності сухопутних військ, якої недостатньо для здійснення повномасштабного наступу на Україну, атака РФ на нашу територію як в коротко-, так і в довгостроковій перспективі неможлива", – підкреслює Грабський.

У тому, що США не припинять підтримувати Україну у війні з РФ, впевнений і Семиволос.

"Вихід США з Афганістану – це вихід США виключно з Афганістану. Росія та Китай залишаються стратегічними супротивниками Вашингтону, тому послаблення їм він не дасть. В тому числі і по Україні", – підкреслює він.

Захід не накачуватиме Україну грошима і технікою

Втім, Україні не варто і сподіватись на кошти та техніку, які США вивільнили після закінчення свого перебування в Афганістані, впевнений Грабський.

За його словами, наразі на Заході взагалі не розглядається питання про понаднормове забезпечення України як військовою технікою, так і грішми на оборону – оскільки, попри все Афганістан став яскравим прикладом того, що агресивне накачування технікою й грішми не є шляхом до успіху.

Натомість під час міжнародних зустрічей Україна має акцентувати увагу партнерів на потребі в навчанні особового складу та інвестуванні в економіку і науку.

"Нам потрібна підтримка – але не накачування залізом. Нам потрібна стимуляція мізків наших військовослужбовців. Нам необхідна допомога у створенні наукоємних процесів, впровадженні новітніх технологій і відкритті сучасних навчальних центрів для військовослужбовців. Нам потрібна допомога в тому, щоб зробити свою економіку стабільною. Бо якщо Україна стане ненадійним партнером, якщо вона стане вічним боржником, який лише просить, в очах Заходу зникне потреба її захищати".