Відставка Авакова: чи стане ексголова МВС ще одним ворогом Зеленського?
2021-й рік ще далекий від завершення, але дуже схоже, що ми вже стали свідками найгучнішої політичної відставки — заяву «вічного» голови МВС Арсена Авакова про звільнення за власним бажанням не переплюнути навіть прем'єр-міністру.
Що стало приводом для такого рішення, як голосувала Верховна Рада за його відставку і яким буде подальше політичне майбутнє Арсена Борисовича — читайте в матеріалі «Рубрики».
І не друг, і не ворог
У серпні 2019-го Зеленський і його оточення формували «модний» Кабмін, який повинен був отримати підтримку з боку Верховної Ради. Наймолодший в історії України прем'єр-міністр Олексій Гончарук, безліч перспективних «реформаторів» у складі уряду та Арсен Аваков, який явно не вписувався в цей строкатий склад, але повинен був послужити стабілізувальним фактором перших років президентства Зеленського. До того ж незадовго до цього голова МВС прозорливо не став надавати підтримку Петру Порошенку під час передвиборчих перегонів, залишившись над сутичкою. Що, ймовірно, стало важливим чинником в ухваленні рішення щодо його подальшого політичного майбутнього.
Тоді ще єдина монобільшість, що не освоїлась «під куполом», легко погодилася затвердити весь Кабмін «пакетом». В іншому випадку процес призначень міністрів міг затягтися надовго, а Аваков як найтоксичніший представник нового уряду і зовсім ризикував зависнути в невизначеному статусі.
Через пів року атмосфера в Раді була вже не такою веселою. 4-го березня 2020-го парламент прийняв відставку Олексія Гончарука, а разом з ним і всього уряду. Водночас на Україну насувалася перша хвиля епідемії коронавірусу, тому призначити новий Кабмін потрібно було негайно. І цього разу ідея голосувати «пакетом» за всіх міністрів припала до смаку набагато меншій кількості парламентаріїв. Однією з головних причин був якраз Арсен Аваков, якого сподівалися видавити з крісла.
Не вийшло і того разу. Весь цей час Офіс президента і Зеленський не особливо приховували неприязні до голови МВС, а той не дуже вдало намагався приховати своє скептичне ставлення до голови держави й нового прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Але рівновага зберігалася.
Втім, до літа 2021-го напруга між Аваковим і Зеленським явно росла. Одна з головних причин — забуксувала справа з розслідування вбивства Павла Шеремета. На пресконференції в травні Зеленський вельми недвозначно дав зрозуміти, що відсутність результатів коштуватиме голові МВС посади. А кілька тижнів тому журналісти засікли в Офісі президента одну з підозрюваних Яну Дугар, яка зустрічалася там з Андрієм Єрмаком. Зміст розмови залишився невідомим широкому загалу, однак навряд чи він міг би сподобатися Арсену Авакову.
І ось в липні бульбашка луснула: голова МВС подав у відставку, яка була з радістю прийнята Верховною Радою. 291 голос «за» і бурхливі оплески після появи результату на табло.
Водночас показово, що профільний комітет відмовився рекомендувати парламенту відправляти міністра у відставку. Вельми явний натяк на те, що з відходом Авакова його вплив на створену ним же систему нікуди не зникне.
Чому все ж саме зараз?
Складається враження, що заява Авакова про відхід стала великим сюрпризом для більшості членів фракції «Слуга народу». У всякому разі, відразу після появи заяви в мережі, жоден зі співрозмовників «Рубрики» в монобільшості не зміг виразно пояснити причини такого рішення.
Не більше подробиць прозвучало і від голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. Вийшовши на брифінг до журналістів, він чесно зізнався, що не знає причин такого кроку голови МВС.
«Прем'єр ніяк не мотивував рішення Авакова, тому що він сам написав заяву. Причини невідомі»,— заявив він.
При цьому з інсайдів, що з'явилися в ЗМІ, рішення про його відхід було прийнято Зеленським ще до відльоту до Берліна на зустріч з Ангелою Меркель. А вже після повернення — голова держави озвучив його міністру.
«Всі ми розуміємо, що Арсена Борисовича намагалися посунути. Він це прекрасно розумів, оскільки відмінно володіє інформацією. Я думаю, що він для себе обмірковував красиві варіанти відходу. І зробив це без будь-яких політичних скандалів і заяв. Якби в Офісі президента вирішили його "йти" активніше, почали б роздувати протести тощо, то вийшло б, що він пішов під тиском вулиці й так далі», — сказав в коментарі «Рубриці» політичний експерт Максим Степаненко.
З перших днів президентства Зеленський не приховував, що вважає перебування Авакова на посаді швидше тимчасовим заходом. Цей процес затягнувся майже на два роки, оскільки замінити очільника МВС було не так уже й просто, а десь і небезпечно. Схоже, що тепер Зеленський нарешті дозрів і оперативно знайшов Арсену Борисовичу наступника — досить близького до нього.
Аваков пішов, але, мабуть, недалеко
Деякий час в ЗМІ циркулювали чутки про те, що новим головою МВС може стати секретар Ради національної безпеки Олексій Данилов.Однак незабаром з'ясувалося, що в Офісі президента вже визначилися з новим міністром — це нардеп від «Слуги народу», голова Комітету ВРУ з правоохоронної діяльності Денис Монастирський.
Причому в політику він прийшов з Інституту Майбутнього, співзасновником якого є заступник Авакова й один з найближчих його соратників Антон Геращенко. Втім, сам Монастирський будь-яку близькість до голови МВС категорично заперечує. Хоча в цьому є певні сумніви, якщо врахувати, що саме Монастирський дав позитивний висновок на сумнозвісну дисертацію нардепа Іллі Ківи — ще одного «пташеняти» Арсена Авакова.
«Ми всі розуміємо, що його наступник не найбільш далека від нього людина. Певною мірою Аваков вплив збереже. Складно уявити, як можна було піти красивіше», — вважає політичний експерт Максим Степаненко.
Втім, в «Слузі народу» впевнені, що Монастирський не буде знаходитися під впливом вже колишнього міністра.
«Денис грамотна, вдумлива і досить спокійна людина. Зрозуміло, що будь-яка людина, з якою в Авакова немає відкритого конфлікту, спочатку сприймалася б на цій посаді з підозрою. Думаю, що він дуже швидко доведе свою самостійність і кваліфікацію», — сказав «Рубриці» співрозмовник у фракції «Слуга народу».
Не слід також забувати про ще одну людину, яка тепер може наростити вплив на правоохоронні органи — мова про заступника Андрія Єрмака в ОПУ Олега Татарова, який є куратором «силового» блоку.
Буквально кілька днів тому Зеленському довелося відповідати на петицію, що набрала достатньо голосів, в якій активісти вимагали звільнення Татарова. Позиція голови держави в цьому питанні незмінна: Банкова не збирається звільняти Татарова, хоча до нього і накопичилася маса питань.
Чи з'явиться у Зеленського новий ворог?
Одне з найбільш гостроцікавих питань, від відповіді на яке може залежати політична стабільність в Україні. Аваков пішов, але на ключових посадах в МВС та інших силових органах, які перебували під його крилом, залишаються поставлені ним люди. Чи зможе новий голова МВС оперативно перехопити важелі управління? І чи не стане Аваков одним з головних супротивників Зеленського вже наступної осені? Адже тепер «кайдани» у вигляді міністерського портфеля більше його не стримують.
Мало сумнівів у тому, що незабаром Авакову надійдуть пропозиції «про дружбу» від супротивників Зеленського. Питання в тому, чи прийме він їх.
«Аваков залишиться дуже впливовою фігурою. У нього немає високого особистого рейтингу, тому я не розглядаю варіант з претензією на президентство, поки це не актуально. Але через деякий час після вивчення ситуації, я думаю, Аваков буде визначатися, з ким він і як, в якій ролі він може брати участь у політиці», — вважає політолог Володимир Фесенко.
«Я думаю, що він без формальної посади буде зберігати вплив — не тільки в Харківській області, а й в Кабміні. Через нього зможуть грати й представники влади й ті, хто будуть опонувати Зеленському. Ми розуміємо, що виконавча гілка влади це не те місце, де можна заробити собі якісь лаври. Я не думаю, що Авакова цікавлять варіанти будь-якого публічного представництва. Швидше він буде зберігати вплив як тіньовий гравець», — зазначив у розмові з «Рубрикою» політексперт Максим Степаненко.
