День моря: як океан рятують за кордоном і що можна зробити в Україні

Аліса Смагіна

День моря дуже хочеться провести на березі моря, або навіть океану, і зовсім не хочеться думати про жодні проблеми. Доведено, навіть один день на морському узбережжі здатен підзарядити "внутрішні батарейки" на тижні вперед. Щорічне Медичне обстеження здоров'я у Великій Британії виявило —  люди, які проживають у межах 1 км від океану, мають краще психічне здоров'я, ніж ті, що живуть за 50 км від берегової лінії. Більш того, навіть відчувають себе більш благополучними, соціально значущими і впевненими в собі.

Але на жаль, саме моря та океани нашої планети мають чи не найбільшу кількість проблем. Людина, яку підтримує і лікує море, сама ж його і вбиває.

Розповідаємо, що не так зі Світовим океаном і які рішення уже застосовують в усьому світі, щоб його вберегти.

Океан — збалансована єдина система, механізми захисту і відновлення якої добре працювали мільйони років, але останні десятиліття вони не справляються і океан просто волає про допомогу.

Найбільшу загрозу морям і океанам становлять наслідки поведінки людства, що призводить не лише до фізичного і хімічного забруднення вод, а й до різких кліматичних змін. В результаті порушуються екосистеми, гинуть морські тварини і птахи, а в кінцевому рахунку страждають і самі люди.

❗ Щорічно в моря поступає від 6 до 16 млн тонн нафти. Джерелами такого виду забруднення є буріння на шельфах, аварійні ситуації, скид за борт танкерами промивних і баластних вод. Втрати відбуваються навіть за безаварійної роботи морського транспорту. Майже 30 відсотків нафтопродуктів у моря приносять річкові води, які містять нафту в усьому різноманітті її форм, а поверхня Світового океану була вкрита нафтовою плівкою ще 40 років тому.

Жертва розливу нафти

❗ Про катастрофічний рівень забруднення вод пластиком не чув тільки ледачий. Уже зараз у Світовому океані знаходиться близько 150 млн тонн пластику. За підрахунками екологів, щорічно цей "смітник" поповнюють від 8 до 12 мільйонів тонн нерозкладного мотлоху. Мікропластик дістався вже навіть Арктики. Мікроскопічні пластикові частинки (інгредієнти косметики, волокна тканин і автомобільних шин) обходять очисні системи, потрапляють у річки, а потім у моря і океани. Практично 100% морепродуктів, які багато хто з нас полюбляє і вважає за делікатес, містять цей вид сміття. З'їдаючи середню порцію морепродуктів, людина отримує близько одного граму мікропластику. Згідно з дослідженнями, кількість мікропластикових забруднень в океанах може бути більшою за кількість зоопланктону, який підтримує морське життя і регулює клімат.

❗ Величезну небезпеку становлять також ядерні та хімічні відходи. По закінченню Першої світової війни перед країнами Антанти постало питання щодо утилізації запасів трофейної німецької хімічної зброї. Було вирішено втопити її в морі. В кінці Другої світової війни в узбережжі Німеччини та Данії викинули понад 20 тисяч тонн отруйних речовин. Наслідки цього непоміркованого рішення людству тільки належить розгрібати, адже якими б безпечними і міцними не були ємності, у яких захоронено відходи, завжди існує небезпека їх розгерметизації, та й сам матеріал ємностей не вічний. Нещодавно в Тихому океані виявили 25 тисяч іржавих бочок з ДДТ. В ході розлідування з'ясувалося, що океан став звалищем промислових відходів ще з 1930-х років. Збільшення випадків онкологічних захворювань у морських левів пов'язують саме з цим.

Бочка з ДДТ на морському дні, фото Девід Валентайн / Каліфорнійський університет в Санта-Барбарі

❗ Щорічно пластикові та інші забруднення вбивають близько 100 тисяч морських ссавців і черепах, понад мільйон морських птахів і величезну кількість риб, безхребетних та інших тварин. Це також негативно позначається на рибальстві та індустрії туризму, щорічні збитки від чого нараховують приблизно в $13 млрд. Загалом забруднення океану пластиком обходиться світу в $2,5 трильйони на рік!

Якщо не відбудеться кардинальних змін, то до 2040 року обсяги пластику, що потрапляє в океан, зростуть втричі — з нинішніх 11 млн тонн до 29 млн тонн. Це еквівалентно 50 кг пластику на кожен метр берегової лінії по всій планеті. 

Пляж, завалений пластиковими пляшками на околиці Бейруту, фото The New York Times

❗ Зміни клімату впливають на рівень моря. Через танення льодовиків, насамперед, у Гренландії та Антарктиці, за останні 100 років він підвищився на 3,6 метра. Це явище загрожує підтопленням берегових ліній на континентах, а деякі острівні країни  (наприклад, Сейшели і Мальдіви) можуть взагалі назавжди піти під воду.

❗ Глобальне потепління знижує поживність планктону — основного корму для багатьох морських риб і деяких ссавців. Згодом це може призвести до їх вимирання. Крім того, воно зачіпає ще одну з найважливіших у світі екосистем Світового океану, що буквально затуляє людство від цунамі — коралові рифи, які можуть практично зникнути до 2050 року, якщо викиди парникових газів будуть збільшуватися. Справа в тому, що розмір і вплив хвиль цунамі зменшуються на 31% за рахунок здорових коралових структур. Про це йдеться в дослідженні Сіднейського університету — вчені змоделювали можливу шкоду від цунамі за відсутності такого роду захисту. 

В останні десятиліття проблеми глобального потепління та забруднення океану відходами людської життєдіяльності виходять на перший план, проте, незважаючи на значні міжнародні дослідницькі зусилля, до їхнього вирішення суттєво наблизитися не вдається. Те, що не здавалося великою проблемою ще 40-50 років тому, сьогодні стало одним із головних викликів.

У всьому світі винахідники прагнуть очистити світовий океан від забруднень.

📌 Нідерландський стартап Ocean Cleanup, який займався установкою бар'єру для збору сміття у Великій тихоокеанській сміттєвій плямі, представив нову розробку — Interceptor, пристрій, призначений для очищення річок від пластикових відходів. У 2015 році компанія дослідила понад 40 тисяч річок, які впадають у Тихий океан, і прийшла до висновку, що більша частина океанського сміття надходить з річок. А 20% сміття надходить з річок, розташованих в Азії.

Interceptor — катамаран з конвеєром, який збирає сміття у спеціальний контейнер. До нього пластикові відходи надходять по конвеєру. Система на 100% працює від сонячної енергії, збирає за день до 50 тонн сміття і здатна працювати в більшості найбільш забруднюючих річок світу.

📌 Архітекторка Ленка Петракова зі Словакії (зараз вона працює з бюро Zaha Hadid Architects) розробила "Восьмий континент", який має захистити океан від пластику. В основі — плавуча станція, що представляє собою науково-освітній центр з океанським центром переробки пластику. Крім переробки пластику тут відбуватиметься опріснення і очищення води, і її подальше використання для вирощування рослин в теплиці на станції.

📌 Команда Північно-Західного університету США розробила високопористу смарт-губку, яка вбирає нафту з води. Її пропонують використовувати для очищення морів та океанів. Ця губка екологічніша за аналоги, а також дешевша у виробництві. "Розумна" багаторазова губка здатна увібрати в себе обсяг нафти, що в 30 разів перевищує її вагу. Раніше створювалися губки, у яких цей показник вище, але вони програють новому прототипу за іншими параметрами.

Смарт-губка вбирає олію та ігнорує воду

Дослідники вважають, що смарт-губка — недорогий і ефективний спосіб очистити морську поверхню від нафтопродуктів, не зашкодивши океанській флорі та фауні.

📌 Проєкт Arctic Ice Project має намір врятувати айсберги. Кульки, діаметром 35 мікрометрів зроблені з діоксиду кремнію, який здатний відбивати до 90% сонячного тепла, уже цілком успішно були протестовані на покритих льодом озерах в Сьєрра-Невада, Міннесоті та Алясці. Наступна на черзі — протока Фрама між Гренландією і Шпицбергеном. Вчені сподіваються, що це врятує людство від природного катаклізму, спричиненого глобальним потеплінням: сніги і льоди тануть, поповнюючи океан, океанські води, в свою чергу, поглинають багато тепла, нагрівають ще більше льодів. І так по замкнутому колу.

Світловідбиваючі мікро-кульки

📌 У Гонконзі молекулярні біологи змінили геном синьогнійної палички, щоб вона збирала частки мікропластику з води. Липка біоплівка, яку утворюють скупчення бактерій, захоплює частинки пластику. Коли їх набирається багато, плівка разом із пластиком тоне і вже не може потрапити в корм для риб або з потоками води у Світовий океан.

Потім плівку обробляють, а микропластик збирають і використовують повторно. 

В майбутньому цю ідею можна буде використовувати на великих очисних спорудах, щоб запобігти потраплянню мікропластику в океан.

📌 А на дні морів вже працюють роботи-прибиральники. Система складається з чотирьох роботизованих машин: повітряного дрона, двох підводних дистанційно керованих роботів (ROV) і безпілотного судна, яке буде служити "материнським кораблем". Спочатку система буде розгорнута у прибережних районах, тому що саме в цих місцях найбільше підводного сміття: воно потрапляє в моря через річки. У ROV будуть вбудовані спеціальні модулі на основі штучного інтелекту. Так робот зможе відрізняти сміття від морських тварин, рослин і коралів.

Прототип SeaClear вже випробували цієї весни на глибинах від 20 до 30 метрів в порту Гамбурга і вздовж узбережжя Дубровника.

Увагу суспільства до забруднення морів і океанів привертають також науковці, відомі бренди і митці.

✅  Бренд Converse оголосив про відкриття віртуального магазину в Тихому океані. У такий спосіб компанія спробувала привернути увагу до проблеми забруднення океанів. У цьому віртуальному магазині користувачі можуть придбати кеди від компанії, запропонувавши власну ціну, та інші унікальні речі, зроблені з використанням екологічно чистих ідей з усього світу. Пожертви підуть на фінансування очищення пластикового сміття з океану.

✅  Цього літа відправиться у навколосвітню подорож судно проєкту РlasticОdyssey. Оснащене невеликими двигунами, які не забруднюють навколишнє середовище, воно буде подорожувати по світу протягом трьох років, перетворюючи пластикові відходи у власне паливо для кругосвітнього плавання. В ході тестів Plastic Odyssey за годину переробляв до 5 кг пластику, на виході виходило або 2 літри бензину, або 3 літри дизельного палива.

На борту також є переносний простір для проведення експериментів і навчання місцевих жителів під час кожної зупинки. Проєкт має на меті перетнути найбільш забруднені куточки Світового океану, включаючи узбережжя Африки, Південної Америки та Азії.

✅  Архітектурна фірма "STUDIOKCA" спроєктувала в Брюгге 11-метрову скульптуру синього кита. Матеріалом для композиції стали 5 тонн пластика — відходи, знайдені у водах Тихого океану.

Фото: Матіас Десмет

✅  У Cекторі Газа на березі моря з'явилася закривавлена мертва русалка. Робота належить доктору Халілу Аль-Халді, який таким чином хоче вказати на проблему забруднення Середземного моря. Кадр зроблений фотографом Саїдом Авад.

Як заявляє сам доктор: «Моя ідея в тому, щоб привернути увагу до забруднення через надмірне використання пластику і хімічних промислових викидів. Море помирає через сміття, яке викидають у нього кожен день».

Українцям ближчі до серця рідні моря — Чорне та Азовське. Однак і ми ставимося до власних багатств як нерадиві господарі. 

Через надмірну експлуатацію наші моря виснажуються і деградують. В українській частині басейну Чорного моря, де зосереджені основні морські порти, здійснюється перевалка до 70% усіх вантажів, прибутки це приносить не завжди. Тільки від однієї аварії танкера Delfi, затонулого біля пляжу в Одесі в листопаді 2019 року, епопея з підняттям якого затягнулася на кілька місяців, збитки екології досягли більше $16 тис.

Ще недавно Азовське море з рибопродуктивності з одиниці площі перевершувало в 40 разів Чорне і в 160 разів Середземне. На відміну від інших морів, в Азовському морі водилися осетрові, які зазвичай мешкають тільки в прісних річках і озерах. Сьогодні ж осетрові занесені в Червону книгу України, загалом кількість іншої риби зменшилася в 14–70 разів. Цьому сприяли збільшення солоності, яка за останні 100 років зросла вдвічі, активне браконьєрство та критичне зменшення біомаси азовських молюсків — основного корму риб. 

Але головною причиною занепаду Азовського моря є інтенсивне хімічне забруднення в результаті діяльності підприємств, розташованих у прибережних зонах — щороку з заводів Маріуполя у водойми, у тому числі і в Азовське море, потрапляє близько 900 млн кубометрів стічних вод.

У Чорне море теж зливають промислові відходи і нечистоти, проте 83% сміття у Чорному морі складає пластик. Засміченість Чорного моря вдвічі перевищує аналогічний показник Середземного: на 1 кв м Чорного моря припадає 90,5 одиниць сміття. Багато мотлоху, пестицидів та хімікатів море отримує з Дніпра, Дністра, Дунаю та Південного Бугу. Також у центральній частині Чорного моря були виявлені великі скупчення плаваючого сміття, які можуть з часом швидко перетворитися на справжні сміттєві острови.

Про це свідчать дослідження українських екологів, проведені в рамках проєкту "Удосконалення екологічного моніторингу в Чорному морі" (EMBLAS), який реалізовувався за підтримки Євросоюзу і ПРООН. EMBLAS став першим в історії незалежної України морським екологічним дослідженням. 

Крім пластика в акваторії Чорного моря було виявлено 124 хімічних з'єднання, шкідливих для морської екосистеми. Зокрема, ртуть, діоксини, пестициди, речовини, що вживаються у фармацевтичній галузі, а також хімікати, які використовуються для очищення промислових стічних вод і переміщення вантажів по морю.

Найбільш забрудненою виявилася територія західного узбережжя Чорного моря, поблизу дельти Дунаю, і частина моря біля Одеси.

Мертвий дельфін в Одесі, фото: Єгор Доровських

Покращення екологічного стану Чорного моря — це обов'язок нашої країни в рамках Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Презентація результатів досліджень щодо токсичних речовин, які знайшли в Чорному морі, відбулася в травні 2019 року. За результатами EMBLAS Україна мала ухвалити Морську природоохоронну стратегію. Але по факту наприкінці листопаду минулого року тільки стартувало її обговорення. На державному рівні і досі немає законодавчого регулювання та програмних документів, де б належно відображалися заходи із поліпшення екологічного стану Чорного та Азовського морів. 

Втім, якщо з Морською стратегією все буде добре, то схвалення цього документа створить правові підстави для розробки, затвердження та бюджетного фінансування системи постійного неперервного екологічного моніторингу Чорного та Азовського морів на рівні стандартів ЄС, а також першого 6-річного плану заходів із приведення стану морської екосистеми Чорного та Азовського морів до параметрів, визначених Рамковою директивою ЄС про Морську стратегію як "гарний екологічний стан".

Перший 6-річний план має бути розроблений упродовж 2021 року. Також у 2021 планується посилити національні установи, відповідальні за морський моніторинг, шляхом модернізації лабораторій та введення у експлуатацію відремонтованого науково-дослідного судна. 

У травні 2021 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оприлюднило для громадського обговорення Заяву проєкту розпорядження "Про схвалення Морської природоохоронної стратегії України".

У Мінзахисту довкілля називають такі основні шляхи вирішення основних проблем екологічного стану Чорного моря:

• запровадження новітніх технологій очистки стічних вод та сучасних методів утилізації відходів, що утворюються на очисних спорудах;
• збереження та відтворення природних ландшафтів прибережної смуги, розширення мережі державних заповідників і створення національних парків;
• удосконалення системи моніторингу та оцінки впливу природних і антропогенних факторів на морське середовище;
• посилення контролю за промисловими, господарськими та побутовими скидами вод у море;
• створення системи контролю за переміщенням небезпечних речовин транспортом, запобігання забрудненню моря суднами;
• розроблення програм для найбільш екологічно небезпечних міст та прилеглих територій узбережжя Чорного моря.

Що може зробити для збереження Чорного і Азовського морів кожен з нас:

• брати участь в екологічних акціях по прибиранню морського узбережжя і русел річок, ретельно прибирати за собою сміття після відпочинку біля будь-якої води (пам'ятаємо, що більшість сміття потрапляє до морів саме з річковими водами);
• дотримуватися Закону про відходи у громадах, сортувати сміття у себе вдома і здавати його на переробку;
• відмовитися від миючих засобів, що містять фосфорні компоненти;
• відмовитися від косметики, яка може бути джерелом мікропластику: скраби з пластиковими кульками, декоративна косметика з глітерами;
• відмовитися від одноразових предметів гігієни і посуду, обирати для користування багаторазові аналоги;
• не викидати нечистоти у водойми та не мити там автотранспорт.

Усі ми хочемо, щоб наші моря були чистими і привабливими. Треба долучатися до їх збереження, щоб вони радували і нас, і гостей України. Дослідження EMBLAS принесло і гарні новини. До прикладу, помічено поступове відновлення унікальної екосистеми ботанічного заказника Філофорне поле Зернова (розташованого в Чорному морі поблизу Одеської обл.); виявлено низку морських видів, які вважалися повністю вимерлими: від морського гребінця до білуги та осетра.

Нам під силу допомогти нашим морям відновитися і зберегти їхню первинну красу.

↓Читайте також

Дрони проти паліїв трави: як на Закарпатті борються з підпалами сухостою

Чайний гриб та мох. Українка придумала, як озеленити фасади та очистити повітря

Ліс замість сміття: як під Полтавою на стихійному звалищі посадили дубовий гай