Дзвінок з Вашингтона і санкції: що відбувається в українсько-американських відносинах
Фото Getty Images
Санкції проти українських політиків, вимоги судової реформи – тепер усе це не лише заклики на мітингах під Офісом Президента, а й теми українсько-американських взаємин. З приходом Джо Байдена питання "що треба зробити, аби зміцнити дружбу зі США" набуло ще голоснішого звучання.
Чому саме олігарха Ігоря Коломойського покарали санкціями, до чого тут може бути телефонна розмова президентів України та Америки і яких дій у Вашингтоні чекають від Києва – у нашому матеріалі.
В Україні чекали дзвінок від Байдена, а отримали санкції
"Я оголошую публічне внесення [до санкційного списку] олігарха і колишнього українського посадовця Ігоря Коломойського за його залученість до суттєвої корупції", – нова серія в українсько-американських взаєминах почався з такої заяви голови Держдепу США Ентоні Блінкена 5 березня.
Отож, Ігор Коломойський опинився під санкціями, але згодом стало помітно: удар видався не таким і масштабним. Із заяви Блінкена випливає, що бізнесмена, його дружину та дітей покарали візовою забороною на в'їзд до Сполучених Штатів Америки. Причому подорожувати до Штатів бізнесмен і так не став би: ФБР підозрює його у відмиванні "приватівських" коштів, тож може і арештувати.
Тим часом, у арсеналі американців є значно серйозніший "калібр" покарань. Наприклад, США здатні внести у "чорний список" весь бізнес Коломойського: тоді група "Приват" не могла би мати справ із західними банками чи компаніями: наприклад, експортувати до Європи феросплави, залізну руду чи добрива (схожі санкції загрожували компаніям, дотичним до "Північного потоку-2"). Для Ігоря Коломойського настала б бізнес-катастрофа.
Привід для покарання теж загадковий. Офіційно: причиною санкцій є певні дії бізнесмена за 2014-2015 роки, коли той очолював ще Дніпропетровську ОДА. Однак у 2015 році сам же Джо Байден вів постійні перемовини з Україною, тоді він не вимагав карати губернатора і олігарха. Але ці санкції не перші, раніше під таке потрапляли нардепи Андрій Деркач та Олександр Дубінський.
І для нашої влади ці санкції можуть бути особливими з двох причин
Володимир Зеленський санкції так і не прокоментував, а от Офіс Президента на словах підтримує американців, мовляв "Україна вдячна кожному партнеру за підтримку на цьому шляху [деолігархізації]". Може і не лише на словах, бо після цього генпрокурорка Ірина Венедиктова врешті підписала підозри ще трьом експосадовцям ПриватБанку часів Коломойського. А от сам олігарх ніяк не коментував такі дії.
Можливо, новина мала би менший резонанс, однак наклалася на іншу дивну історію: за два місяці у Білому Домі президент Джо Байден ні разу не зателефонував Володимиру Зеленському (хоча вже говорив з лідерами 30 держав).
Хоча колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер і запевняє, що американці мають намір провести таку розмову, ідеї про те, що Штати мають претензії до нашої країни, раз за разом звучать у ЗМІ. Особливо якщо згадати про минулі зв'язки Коломойського з Зе-командою (як-не-як, олігарх підтримував Зеленського на виборах).
Ігор Коломойський міг отримати санкції не за 2015 рік, а за спроби посварити Зеленського і Захід…
Підсанційний Ігор Коломойський опинився у несподіваній компанії іранських військових та китайських посадовців, яких також покарав Держдеп. Український олігарх, на відміну від них, воювати зі США точно не збирається. Однак на думку цілого ряду політиків та експертів, він став чи не головним ворогом української євроінтеграції (і якраз це може не влаштовувати США).
"Це все якось так пов'язується, що Коломойський робить ще один крок до руйнації співпраці з МВФ. Власне, йому потрібно відкріпити Україну від західного світу", – звинувачує олігарха інвестиційний банкір Сергій Фурса. За цією теорією, ексвласник "Приватбанку" свідомо штовхає того ж в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка згортати реформи на ринку газу, а пов'язаних з Коломойським депутатів – тиснути на Національне антикорупційне бюро.
Навіщо це? Прихильники згаданої версії пояснюють: мовляв, якщо спровокувати розрив України з Заходом, то Міжнародний валютний фонд, Євросоюз та інші організації врешті образяться і перестануть давати нам гроші (вимагаючи у обмін реформ). А тоді, вже без тиску Заходу, Коломойський спокійно домовиться з Зеленським: наприклад, змусить НАБУ закрити справи проти функціонерів "Привату", а то й поверне собі націоналізований банк.
Словом, "особисті та бізнесові інтереси однієї персони не мають переважати над інтересами та майбуттям 42 мільйонів українців", – це цитата депутатки Європарламенту Віоли фон Крамон-Таубадель, яку підтримує ціла група європарламентарів. Тому неважко припустити, що теорія "Коломойський – загроза для українських реформ, з якою має боротися Зеленський" підтримують і у Державному департаменті (і санкції отримав саме він, а не інші олігархи).
Тож американці запровадили санкції, аби цьому завадити
Звідси напрошується мотив: чому б американцям не запровадити показові санкції? Навіть не з метою знищити бізнес Коломойського, а як "чорну мітку", змусивши Банкову відвернутися від колишнього союзника. Як-не-як, у Зе-команді мають добре розуміти, що якщо заступатися за підсанкційного олігарха, то недовго і зі США посваритися (а нам все ще потрібна політична і військова підтримка у боротьбі з РФ).
На думку експрем'єра Олексія Гончарука, послання "бойкотуйте Коломойського" адресоване і його друзям та бізнес-партнерам.
Заодно США прямо натякнули Володимиру Зеленському, що стежать за подіями в Україні, і якщо президент хоче бути другом Америки, то має боротися з олігархами та корупційною системою.
"Це заклик від США діяти. Зеленський має всі необхідні інструменти, аби побороти олігархат, якщо він дійсно цього хоче", – коментує Олександр Данилюк, ексочільник РНБО України.
Однак можливий інший сценарій: США борються за демократію, України це теж стосується (і пояснює, чому не дзвонить Байден)
Фото Reuters
Там, де одні експерти бачать політичну спецоперацію, інші ладні говорити про "високу політику" від. За оцінкою Альони Гетьманчук, директорки центру "Нова Європа", зараз адміністрація Байдена вибудовує нову "ідеологічну платформу", коли США боротимуться за "відновлення демократії в усьому світі".
Вочевидь, такий проєкт має укріпити позиції Штатів на міжнародній арені, згуртувати союзників – і заодно дасть привід критикувати Росію та Китай, де правлять авторитарні режими.
Наприклад, американський керманич хоче провести всесвітній саміт демократичних країн. Здавалось би, у Києві з цим гаразд, диктатури точно немає, однак у нашому випадку для американців злом №1 є корупція, за яку і карали Коломойського.
"США дають чітко зрозуміти: ключовим і верховним мірилом для всіх українських політиків та держслужбовців стає їхня спроможність сприяти демократичним процесам та інституціям (зокрема і антикорупційним), а не підважувати їх", – пише Альона Гетьманчук, додаючи, що з погляду американців "порушників" не виправдають ні заслуги у боротьбі з Росією, ні публічні зізнання в любові до ЄС і НАТО.
До речі, якраз це може пояснювати, "чому Джо Байден поки не дзвонить Зеленському". Оскільки американський президент оголосив битву за демократію, було б логічно телефонувати Зеленському лише після того, як український лідер зробить якісь яскраві демократично-антикорупційні кроки. Так Білий Дім покаже всім, що слід робити, аби стати друзями США. "До Зеленського треба виявляти сувору любов", – коментує джерело, наближене до Білого Дому.
Найцікавіше, що для України це якраз-таки гарна новина. Якщо Сполучені Штати настільки пильно відслідковують політичні новини у нашій країні, то для американців ми дійсно є потенційним союзником, а не просто барикадою на шляху Росії (для такої ролі демократія не надто потрібна).
Але якими будуть українсько-американські стосунки – найперше залежить від нашої влади
Оскільки Володимир Зеленський усе-таки підтримав проєвропейський курс, можна зітхати з полегшенням: розрив зі Сполученими Штатами нам не загрожує. А от якими будуть ці стосунки – тут у американців є два сценарії, які нагадують поведінку мобільних операторів.
Отож, у команди Байдена є "базовий пакет". Незалежно від темпу реформ від Зе-команди, США будуть підтримувати Україну як і в попередні роки: засуджуватимуть російську окупацію Криму та Донбасу, зберігатимуть санкції, допомагатимуть нам на дипломатичних майданчиках і зброєю. Цими темами Вашингтон Україну не шантажує.
Наче на доказ цього, 18 березня група конгресменів від обох партій зареєструвала законопроєкт про військову і політичну підтримку України. Тим часом очільник МЗС України Дмитро Кулеба вже спілкувався з Ентоні Блінкеном, а міністр оборони Андрій Таран говорив телефоном з очільником Пентагону Ллойдом Остіном.
А от якщо хочемо "преміум-варіант" дружби з Америкою – наприклад, щоб ми стали для США союзником на зразок Ізраїлю, до України заходили серйозні інвестори зі Штатів, а Байден лобіював у НАТО вступ України прямо зараз – тут нашій владі потрібно серйозно змінити країну.
Докази? 13 березня впливова газета Washington Post опублікувала колонку з закликом до Зеленського дружити з Байденом і поборювати олігархів. На цю тему того ж дня писало видання Politico, і все це схоже на натяк із Вашингтона.
Як саме Володимир Зеленський має завоювати довіру американських партнерів? Не повірите, але у статті WP якраз є перелік завдань. Наприклад, президент має "дотиснути" судову реформу, захищати НАБУ від спроб його ослабити (як тут не згадати спроби депутатів та урядовців позбутися очільника бюро Артема Ситника та контролювати вибори нового директора?). Автори колонки сподіваються і на "відновлення незалежності Нацбанку". І, звісно ж, для американців принциповими є реформи у військовій сфері та СБУ, хай у цій статті про них не йдеться.
Але завдання "на зараз" таки пов'язане з власником групи "Приват". "Він [Зеленський] має безумовно порвати з паном Коломойським і підтримати кримінальні звинувачення проти нього", – прямим текстом пишуть автори статті.
Однак цей реформаторський план стане справжнім політичним викликом для українського президента. Адже зараз, за даними журналістів-розслідувачів, Зе-команда встановила мирно-ділові стосунки і з групою олігарха Ріната Ахметова, і з оточенням Дмитра Фірташа, а Ігор Коломойський досі може впливати на частину "Слуги народу". Курс на деолігархізацію означатиме конфлікт із усіма фінансово-політичними групами і підконтрольними їм медіа. Тож питання, чи готовий до цього Володимир Зеленський.
