У Києві відкрили інсталяцію до 60-х роковин Куренівської трагедії
12 березня у Києві Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" представив нову інсталяцію "Погляд у минуле" до 60-х роковин Куренівської трагедії.
Про це передає пресслужба КМДА.
Інсталяція авторства українського культурного діяча, художника і письменника Олега Шовенка з'явилась у Бабиному Яру саме на тому місці, де прорвало дамбу і сформувалась перша смертоносна хвиля мулу, що переросла у потужний селевий потік, який затопив житлові квартали та забрав життя щонайменше 145 людей.
Церемонію відкрив Київський міський голова Віталій Кличко.
"Куренівська трагедія – одна зі сторінок історії Києва і України, про яку треба знати і пам'ятати. Бо без розуміння уроків минулого жодна нація не має майбутнього. Тому ми пам'ятаємо про трагічні події нашої історії і вшановуємо пам'ять їх жертв. Радянська влада замовчувала страшні наслідки Куренівської трагедії. Наслідки недбальства і злочинів тоталітарного режиму. Тоді оголосили про загибель 145 людей. А насправді загинуло, за неофіційними даними, чи не вдесятеро більше мешканців столиці!", – підкреслив мер Києва.
Також у церемонії взяв участь перший Президент України Леонід Кравчук.
"Більшовицька система замовчувала історію трагедії Бабиного Яру, Чорнобильської трагедії, Куренівської трагедії, замовчували усе. У людей не було права знати про ці події. Як людина, яка пережила дуже багато, я певний: ніщо не має бути забутим. Все має бути оціненим, і правда має взяти верх. На правді ми маємо будувати нові відносини і маємо цінувати своє нинішнє життя, не забуваючи трагічних подій, що сталися в нашій історії, і робити все, щоб вони ніколи не повторилися знову. Я хочу подякувати меру, місту і всім тим, хто взявся за цю велику справу – відроджувати пам'ять", – зазначив він.
"Відкриття нової інсталяції – це пам'ять про Куренівську трагедію та можливість побачити частину цієї жахливої історії. Задати питання, чому це трапилось, навіщо хотіли зрівняти з землею Бабин Яр та що з цього вийшло", – зауважила в. о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Роза Тапанова.
Основа монументу складається із більш ніж 100 різновидів цеглин, з яких будувався Київ впродовж останніх 200 років. Вона зроблена у вигляді збільшеної вдесятеро цеглини. Найстаріша цеглина в інсталяції 1843 року, є декілька із заводу, де працював Мендель Бейліс, є цеглини з відбитками дитячих рук замість клейма.
Через масове будівництво у місті після Другої світової війни виникла потреба у збільшенні виробництва цегли, що збільшило і кількість відходів. Пульпа надходила з Петровських цегельних заводів, розташованих на вулиці Сирецькій. Відходи зливали у Бабин Яр. Аби добути глину для однієї цеглини, потрібно було 600 мілілітрів води. Після цього вона стає пульпою – "мертвою" водою, непридатною для будь-чого. Угорі інсталяції в акваріумі зібрано всі 600 літрів пульпи, які б знадобилися для створення усіх цеглин з основи.
"Ця інсталяція про дві катастрофи: людську та природну, – розповів автор інсталяції Олег Шовенко. – У цій трагедії, мова якої – мова канцелярських та інженерних звітів, немає ані слова про те, що це за страшне місце – Бабин Яр. І в даному випадку техногенна катастрофа – це про те, що природа раптом повертає собі свою первісну міць, яку людина намагалася приборкати. Нагадування про те, що бережливе ставлення та повага до природи – це не примха, а спосіб вижити. Пульпа в акваріумі – символ підкореної природи: щоденно корисної нам, навіть лячно красивої, а через момент – руйнівної".