Речі за "спасибі": як волонтери у Чернігові допомагають малозабезпеченим
До благодійної крамниці привозять усе — від одягу до дитячих візочків, і навіть… пральні машини.
Фото Freepik
Маленьке, але таке містке і багатогранне слово "дякую" може бути виразом подяки, проявом ввічливості і поваги, стати ідентифікатором симпатії, налагодити робочі взаємини і підвищити продуктивність праці.
І якщо ви і досі думаєте, що яке б там "дякую" не було, а "до кишені його не покладеш і на хліб не намажеш", то спростувати ці упередження вам допоможуть у Чернігові — там це чарівне слово не тільки допомагає нужденним людям, а навіть стало своєрідною валютою.
Два роки тому, завдяки небайдужим містянам, у Чернігові відкрився перший незвичайний магазин. Щоб розрахуватися за товар, гроші в ньому не потрібні. Лише за слова подяки в магазині можна отримати все, що необхідно — одяг, взуття, техніку, посуд, книги і навіть предмети декору та косметику.
Ініціаторкою проекту стала молода підприємиця Юлія Гребнєва. Благодійний магазин "ДякуЮ", допомагає малозабезпеченим та багатодітним родинам, пенсіонерам, людям з інвалідністю, переселенцям та іншим категоріям людей, які опинилися у важких життєвих обставинах.
Юлія Гребнєва
Юлія за освітою — товарознавець і юрист, багато років має свій бізнес — господарює у власній продуктовій крамничці, яка розташована на місцевому ринку, з якої саме і розпочалася історія тепер вже цілої мережі безкоштовних магазинів "ДякуЮ".
Потребуєш – візьми, маєш змогу – принеси
"Кожного дня, — розповідає жінка, — я, працюючи у магазині, спостерігала за тим, як пенсіонери рахують копійки, купуючи необхідні продукти. Ми з чоловіком вирішили спорудити і поставити у нас в магазинчику полицю допомоги з написом "Потребуєш – візьми, маєш змогу – принеси". Практично одразу наш стенд почав "працювати" — люди підключилися до нашої ініціативи, вони купляли і залишали продукти, а інші брали з полички те, на що їм не вистачало грошей.
Згодом відвідувачі магазину почали цікавитися: а чи можна приносити і залишати для малозабезпечених також і речі — одяг, взуття, іграшки?
"Було очевидно, — згадує Юля, — що у продуктовій крамниці склад одягу робити недоречно. Та й місця тут не так вже і багато. Звернулася за допомогою до директора ринку Олега Бондаренка — можливо, є в наявності відповідне вільне приміщення? Була готова взяти його в оренду, але він, вислухавши мою ідею про створення благодійного простору, підтримав мене і сказав, що на таку добру справу він надасть місце безкоштовно, навіть за комунальні не доведеться платити".
Світ не без добрих людей
У Європі та Америці соціальні крамниці не новина. Наприклад, у Великобританії це невеликі магазини, у яких реалізуються різні предмети, пожертвувані населенням. Зароблені на продажі гроші допомагають благодійним організаціям існувати і продовжувати свою роботу.
У Португалії в магазині Червоного хреста товар продається малозабезпеченим за дуже невисоку ціну. Продається – це умовний термін, там є касовий апарат, який видає чеки, де написано, що покупець не купив товар, а зробив пожертву на певну суму. Одяг та інші речі можуть безкоштовно взяти у магазині і так звані кризові сім'ї, але для цього соціальний працівник має відвідати їх та на спеціальному бланку сформувати запит до магазину. Важливий етичний момент тут в тому, що соціальна служба людині одяг не видає, а дає право вибрати самій. Речі потрапляють в магазин як пожертви від жителів, меценатів та виробників одягу.
У Німеччині, у лавках продуктової біржі Tafel, продуктові набори за супер дешевою ціною (кілька євро) щорічно отримують близько півтора мільйона осіб, при чому кількість бездомних, які користуються послугами цієї організації складає всього 2% від загального числа всіх клієнтів. Найбільше бажаючих придбати необхідні продукти за низькими цінами серед безробітних — їх близько третини. Іншу частину складають люди, які отримують соціальну допомогу або допомогу по старості. Пенсіонери і ті, чий матеріальний достаток не дозволяє забезпечити себе і свою сім'ю, теж закуповуються в Tafel. Крім того, у філіях, які розташовані у великих містах, можна знайти одяг і навіть меблі. З виручених грошей Tafel оплачує комунальні послуги.
Юлія Гребнєва вирішила зробити свій магазин абсолютно безкоштовним.
На той час в Україні було два таких магазини. Власниця одного з них — соціального гардеробу «Одежина», що в Тернополі, радо поділилася с чернігівчанкою досвідом.
За тиждень після допису Юлії у Фейсбук про намір відкрити безкоштовний магазин, жителі Чернігова принесли більш ніж тонну речей! До роботи магазину підключилися і волонтерки — всі, як і сама Юлія багатодітні мами, які допомагали розбирати речі і облаштовувати приміщення.
Магазин, центр допомоги, клуб і навіть бібліотека
Юлю часто запитують — чому саме слово "магазин"?
"Наша грошова одиниця, — відповідає вона, — не гроші, а слово "дякую". До нас приходять люди і беруть те, що їм потрібно і скільки потрібно. Обмежень у нас немає". Втім, отоваритися за звичайне "спасибі" в цьому магазині зможуть тільки незахищені верстви населення, показавши своє пенсійне, або, наприклад, посвідчення багатодітної сім'ї.
Чого тільки не побачиш у безкоштовному магазині "ДякуЮ" — тут можна здати і "придбати" одяг, взуття, ковдри, подушки, дитячі візочки, посуд, побутову техніку і комп'ютери. Вимоги до речей прості — вони повинні бути цілими, чистими і актуальними. Навіть старенькі бабусі вже не хочуть носити важкі і незручні "совєцькі" пальта, вони віддадуть перевагу легенькому сучасному пуховичку.
"Зараз мене важко чимось здивувати, — сміється Юлія, — але коли вперше нам привезли пральну машину-автомат, я, чесно кажучи, не знала, що робити — радіти чи вже прямо зараз бігти підшукувати нове, значно більше приміщення". Тож знайти в магазині "ДякуЮ" можна все, що завгодно. А якщо чогось не вистачає, дівчата звертаються до своїх же підписників у фейсбук і протягом кількох годин необхідна річ знаходиться. Так було з велосипедом і милицями.
Хіба що авто жодного разу ніхто не пропонував забрати, а якраз власного засобу пересування магазин більш за все і потребує. Часто трапляється так, що люди готові безоплатно віддати дуже габаритні речі — дивани, шафи. Меблі дуже потрібні сільським погорільцям, яким також завжди допомагає магазин "ДякуЮ". Також хотілося б організувати і власну доставку. А поки що викручуються за допомогою родичів та друзів.
"Одного разу, — ділиться Юлія, — мені подзвонили дуже пізно і попросили терміново передати речі в обласну лікарню — правоохоронці знайшли маму з дитиною, які блукали кілька днів у лісі (у мами психічний розлад), тож дитині було потрібно все — пляшечки, одежа, памперси. Довелося, щоб серед ночі поїхати в лікарню, брати таксі".
Волонтерки з ГО "ДякуЮ" мріють, що все ж таки знайдеться меценат, який зможе подарувати магазину таку необхідну, але на жаль, поки ще недоступну річ, адже проект існує на повністю неприбутковій основі.
Благодійний простір "ДякуЮ" працює два рази на тиждень — у вівторок і четвер, по три години на день. За цей час працівниці магазину, які мають ще й основні місця роботи, встигають і прийняти новий товар і відпустити наявний покупцям. У невеличкому фойє магазину самі відвідувачі, очікуючи черги, встигають і перезнайомитися, і рецептами обмінятися, і місцеві новини обговорити.
"Нам часто приносять книги, — розповідає організаторка проекту, — тож з часом у нас тут виникло щось на кшталт невеличкої бібліотеки. Люди беруть книги, читають, повертають на місце, приносять свої. Ми з дівчатами іноді пенсіонерам і рахунки за комуналку допомагаємо сплачувати, і в кол-центри телефонуємо, і документи як заповнювати підказуємо".
Якщо можеш — допоможи
Розпочинали з 30-ти квадратних метрів, а нині магазин займає 150. Більш того — у Чернігові зараз їх вже цілих три. Два — на території ринку "Масани" і один — на вул. Рокосовського, який на прохання жителів цієї частини міста відкрили завдяки підтримці депутата міської ради Сергія Кирієнка, який, для підтримки благодійної діяльності, відшукав приміщення для ГО "ДякуЮ" на безоплатній основі.
Філіали "ДякуЮ" в Любечі і Семенівці Чернігівської області
"За два роки, — звітує волонтерка, — ми багато чого встигли зробити. До нас звернулися майже 6500 потребуючих людей — пенсіонери, багатодітні, малозабезпечені родини, учасники АТО з сім'ями, переселенці зі сходу, діти-сироти та їхні опікуни, погорільці, сільські ради та соціальні служби. Якщо говорити, скільки ми видали речей, то це 92 тонни 300 кг. Протягом цього часу, ми відкрили ще два відокремлені підрозділи нашого магазину — один у місті Семенівка, де керує Женя Голуб, і один — в смт Любеч, де керівницею є Марина Кирієнко, а її основні помічники — Комунальний заклад Центр надання соціальних послуг Любеча. Відокремлені підрозділи за півроку існування видали більше 7 тис кг речей, до них звернулися 1160 родин. І на цьому ми не зупиняємось! В найближчий час ми відкриваємо свої двері ще в двох містах Чернігівщини (Мені і Ріпках) і навіть один у Київській області — у місті Миронівка".
Діяльність безкоштовного магазину збором і роздачею речей не обмежується. З початком пандемії дівчата сіли за швейні машинки — відшивали маски і безкоштовно роздавали їх своїм підопічним, пошили понад дві тисячі багаторазових масок. А ще друкували на 3D-принтерах захисні екрани для лікарень міста і області.
Захисні екрани для лікарні в Мені
Громадська організація "ДякуЮ" на постійній основі збирає продуктові набори і подарунки для дітей. Недавно спільно з управлінням патрульної поліції в Чернігівській області організували збір м'яких нових іграшок для патрульних машин міста "Іграшки проти насильства" — тепер 14 чернігівських екіпажів завжди мають під рукою м'яку іграшку, аби у потрібний момент підтримати дитину та допомогти їй відволіктися. У такий спосіб поліцейські знаходять контакт з дітьми не лише під час реагування на випадки домашнього насильства, а й у разі ДТП чи в інших стресових ситуаціях. Також в рамках боротьби проти насильства волонтерами було створено інсталяцію з 600 пар жіночих черевиків, яку виставили на Алеї Героїв у Чернігові. За статистикою, щороку в Україні від насильства помирає 600 жінок. Кожна пара символічна — це згадка про жінок, які їх більше ніколи не взують.
"Я щиро вірю у вислів: "По вірі вашій дасться вам", — каже Юлія Гребнєва, — а ще вірю я в добро і в безмежну силу слова "Дякую". Все, що ми робимо — це не для піару і не задля якихось політичних цілей. За ці два роки я наслухалася багато історій — хочеться допомогти всім, хто цього потребує. Будемо намагатися робити все, що в наших силах. І дякувати долі за те, що в нас є така можливість".
