Венеціанська комісія рекомендує реформувати КСУ: як саме
Конституцій суд України потребує реформування та деполітизації.
Про це йдеться у висновках Венеціанської комісії за терміновим запитом президента України щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року.
«Конституційний суд не може бути «покараний» за свої рішення, але його робота повинна бути покращена», – йдеться у висновках.
У зв'язку з цим Венеціанська комісія запропонувала Україні низку рекомендацій з реформування КСУ.
Зокрема, члени комісії вважають, що:
- український парламент повинен обмежити проблематику подань до КСУ конкретними питаннями;
- зобов'язати КСУ вказувати конкретні причини для кожного законодавчого положення, які він вважає неконституційними;
- притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності має бути врегульовано у законі про КСУ;
- необхідно детально визначити термін «конфлікт інтересів»;
- має бути зменшений кворум для ухвалення рішень у справах, в яких кворум є недостатнім через самовідвід суддів;
- парламент повинен ухвалювати законодавство, деталізуючи його наслідки для суддів КСУ;
- необхідно створити орган для перевірки кандидатів на обрання суддями КСУ.
Окрім цього, Венеціанська комісія рекомендує заповнити чинні вакансії суддів КСУ від парламенту та з'їзду суддів лише після удосконалення механізму їх обрання.
«З метою деполітизації складу Конституційного суду, судді за парламентською квотою повинні обиратися кваліфікаційною більшістю», – також рекомендують у Венеціанській комісії.
Венеційська комісія відповіла на запит Зеленського: Перевірка декларацій суддів не суперечить міжнародним стандартам.
Також Венеціанська комісія розкритикувала рішення КСУ і рекомендувала повернути позбавлення волі за брехню в деклараціях.
Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики рекомендував парламенту ухвалити ухвалити законопроєкти про відновлення повноважень НАЗК та особливості складання протоколу щодо суддів.
Нагадаємо, що у Раді зареєстрували законопроект, що відновлює повноцінну роботу НАЗК.
Раніше глава НАЗК заявив, що президент має ветувати компромісний закон про брехню в деклараціях. 4 грудня Верховна Рада прийняла компромісний законопроєкт 4460-д. Він відновлює кримінальну відповідальність за умисне декларування недостовірних відомостей та умисне неподання декларації, але не передбачає позбавлення волі за такі дії.
