Як працює і не працює бізнес медіація?
MediatorSelect
Медіація – це не тільки про ефективне позасудове вирішення спорів, це ще й про нову культуру, де є тяжіння до відповідальності, здорової комунікації і встановлення справедливості цивілізованими шляхами. Медіація спрацьовує для тих, хто відкритий до схеми win-win і співпраці.
На противагу, медіація не спрацьовує там, де одна зі сторін має на меті виграти все підряд усіма можливими легальними і нелегальними способами, або там, де одна зі сторін бажає знищити іншу. Втім, як сказав відомий американський медіатор Кенет Клок: «Є ситуації, в яких медіація не працює, але ми не маємо жодного уявлення як розпізнавати такі випадки». Тобто є сенс спробувати медіацію в кожному, навіть «запущеному» випадку. Більше того, є сенс пропонувати медіацію кожному своєму «складному» партнеру чи контрагенту в разі, якщо виник спір або конфлікт.
Чому медіацію варто спробувати у кожному випадку?
По-перше, є шанс, що і ви, і людина, з якою у вас конфлікт – готові або майже готові до конструктивних переговорів у медіації. «Майже готові» означає, що під час першої консультаційної зустрічі з медіатором ви обговорюєте саме ваші перспективи в медіації, і лише тоді даєте усвідомлену згоду на старт процесу.
І як тільки медіація розпочинається, а це вже по-друге, – розпочинається і рух до вирішення вашої проблеми. Це триває доти, доки ви з іншим учасником медіації не знаходите оптимальне для вас обох рішення. З урахуванням усіх обставин, в тому числі особистих. З урахуванням вашої можливої позиції і шансів у суді. З урахуванням ваших можливостей по часу (все можна вирішити швидко, навіть за одну зустріч) і коштам (оплата роботи медіатора – погодинна, тож ви знаєте, на яку суму орієнтуватися).
По-третє, в медіації немає «меж позовних вимог» і «це не стосується предмету спору», тому ви можете домовлятися по всім важливим для вас питанням за раз, а ще – віднайти креативне рішення. Win-win вимагає мозкового штурму.
А якщо ближче до практики?
Ви – боржник і не можете сплатити борги прямо зараз, але хочете співпрацювати з вашим контрагентом? Покажіть вашому контрагенту готовність до цього. Запропонуйте медіацію, і вже в переговорах поясніть вашу ситуацію, в тому числі причини несплати боргу. Вислухайте іншу сторону. А тоді запропонуйте те, що потрібно іншій стороні і водночас те, що ви можете дати. Якщо не грошові кошти, то послугу. Якщо не послугу, то розстрочку боргу. Якщо не розстрочку боргу, то зведення з іншими цінними клієнтами. Якщо не клієнтів, то свої склади. Варіантів може бути чимало, їх треба пропонувати, обговорювати і перевіряти на реалістичність. В будь-якому разі, всі ці моменти заохочуються і контролюються медіатором.
А якщо до практики?
Власниця бренду одягу замовила сайт у компанії розробників сайтів. Сторони погодили, що замовниця сайту оплатить 50 відсотків ціни авансом (це 35 тисяч гривень) та інші 50 відсотків ціни (ще 35 тисяч гривень) протягом трьох робочих днів після запуску сайту. Заявлені компанією розробників сайтів строки для виконання роботи – 1 місяць.
Через місяць сталося таке. Сайт завершено і запущено, але власниця бренду одягу не задоволена дизайном. Більше того, в перший же день запуску сайту він «лягає», що призводить до проблем з онлайн оплатою у користувачів. Декілька користувачів сайту, які в цей момент здійснювали онлайн покупки, не встигли завершити усіх дій, тому кошти було знято, але замовлення сформовані не були.
Що маємо? Власниця бренду одягу – обурена, її клієнти – невдоволені, працівники служби підтримки – розгублені. Компанія розробників сайтів спочатку відреагувала досить категорично, відмовившись брати на себе відповідальність, а до того й надіслала вимогу сплатити решту коштів за зроблений сайт, так як це обумовлено умовами договору.
Які варіанти були у власниці бренду одягу? Перший, класичний – шукати юриста, оплачувати його послуги, подавати позов до суду, чекати на рішення судді, чекати на апеляцію, касацію, сподіватися на успішне виконавче провадження, а тим часом шукати й нового розробника сайту та залагоджувати конфлікти з невдоволеними покупцями. Другий, некласичний – запрошувати іншу сторону спору до пошуку медіатора.
Спочатку виконавчий директор компанії розробників сайтів не погодився на медіацію, але погодився на консультаційну зустріч. Під час цієї зустрічі разом із медіатором вони прийшли до висновку, що рух справи в суді передбачити важко, але процес точно буде тривалим і публічним. Це, в свою чергу, матиме негативні наслідки для утримання постійних і залучення нових клієнтів. Тож директор обрав альтернативний шлях – медіацію.
В результаті цієї медіації, яка, до слова, тривала всього лише 6 годин, учасники домовилися про таке. Компанія розробників сайтів зобов'язалася удосконалити дизайн в присутності уповноваженого від власниці бренду одягу, а також скласти технічний звіт з приводу несправності сайту разом з експертом від власниці бренду одягу протягом семи робочих днів. Учасники медіації прописали в медіаційній угоді чіткі строки і варіанти дій в тих чи інших обставинах: у разі наявності вини компанії розробників сайтів замовниця сайту мала б право не сплачувати решту коштів сумою 35 тисяч грн. В реальності, все ж таки, вини розробника сайту не виявилося, тож власниця бренду одягу оплатила замовлення в повному обсязі, але як бонус отримала технічну підтримку від працівника компанії розробників сайтів в переговорах із адміністратором комп'ютерного серверу. Власне, проблему з сайтом було вирішено. А конфлікт між компанією розробників сайтів і власницею бренду одягу було вирішено ще раніше в медіації.
Отже, висновок простий: медіацію варто спробувати в кожному випадку, тому що це можливість вирішити спір швидко, вичерпно, конфіденційно і з чітким планом дій на майбутнє.
