Міжнародний день чоловіків: як відсвяткувати без стереотипів

Аліса Смагіна

В Україні не перестають точитися суперечки на тему: коли ж саме відзначати день хлопчиків та чоловіків. Хтось сумує за радянським 23 лютого, хтось намагається провести паралелі і зробити «день сильної статі» з Дня захисника України, який відзначається 14 жовтня і не є суто чоловічим святом. Інші вважають, що в тому вигляді, у якому воно існує, свято себе вже вичерпало, бо протокольні шкарпетки і засоби для гоління, які дарують всім без розбору, давно всім остогидли. Найбільші радикали пропонують взагалі відмінити всі «гендерні» свята і закрити це питання раз і назавжди.

Втім, альтернатива є — у календарі вже чимало років існує присвячене всім чоловікам свято: International Men's Day (IMD) — Міжнародний день чоловіків, який відзначається щороку в понад 60 країнах світу сьогодні, 19 листопада.

Як усе починалося

Першими, хто почав відзначати Міжнародний чоловічий день були жителі Тринідад і Тобаго. Захід був задуманий у 1999 році і координувався доктором Джеромом Тілуксінгхом з Університету Вест-Індії. В якості обгрунтування для створення цього свята Тілуксінгх заявив: «Я зрозумів, що ніякий день не є чоловічим … Деякі скажуть, що є День батька, але як щодо хлопчиків, підлітків і чоловіків, які не є батьками?». Як дату святкування доктор обрав день народження свого батька — 19 листопада, зазначивши, що батько завжди був для нього прикладом для наслідування. Ідея святкування Міжнародного чоловічого дня отримала підтримку з боку інших країн, ООН та ЮНЕСКО.

Dr Jerome Teelucksingh

Доктор Джером наголошував на тому, що ідея Всесвітнього дня чоловіків полягає не в тому, щоб конкурувати з Днем жінок, а в тому, щоб інформувати про проблеми чи досвід чоловіків з усього світу. Міжнародний день чоловіків торкається тем, що пов'язані з психічним здоров'ям, проблемам, з якими стикаються найбільш маргіналізовані чоловіки та хлопці у суспільстві (наприклад, безпритульні чоловіки), поширеністю самогубств серед чоловіків, негативним зображенням чоловіків, хлопців та батьків у ЗМІ, зміцненням чоловічого здоров'я, покращенням гендерних стосунків. Він допомагає звернути увагу суспільства на проблеми дискримінації чоловіків в області охорони здоров'я, сімейного права, освіти та має на меті показати позитивний вплив чоловіків і їхні досягнення.

Багато людей здивуються, чому чоловікам потрібен особливий день, коли кожен день і так можна вважати чоловічим — по факту, світ переважно належить чоловікам. Однак чоловіки так само потребують уваги та підтримки, як і інші більш «очевидні» групи.

Винен, тому що повинен

У сучасних чоловіків часто виникає внутрішній конфлікт. З одного боку, суспільство, батьки і жінки твердять їм, що «чоловік повинен». З іншого, сучасні вимоги до чоловіків сильно відрізняються від тих, які були актуальні тисячі років тому, коли чоловік був зобов'язаний бути лише захисником сім'ї від ворожих племен і «здобувачем мамонтів». 

Масова культура пропагує і нав'язує образ «ідеального» чоловіка, якому неможливо відповідати. Заробляй багато грошей, але проводи весь час із сім'єю. Піклуйся про дівчину 24/7, але не будь нав'язливим і давай їй особистий простір. Будь суворим і водночас чуйним. Виглядай на десять років молодшим, але не дозволяй собі «дитячі» емоції. Причому, багато характеристик «справжнього» чоловіка були пригноблені у сучасних представників сильної статі під час виховання чи сумісного проживання своїми ж близькими.

Сьогодні до звичних претензій додалися виклики, спричинені коронавірусом: сиди вдома, але годуй родину, закрий підприємство на замок, але сплачуй податки. І не ний, не панікуй, не бійся, ти ж сильний!

Статистика свідчить: більше половини населення планети є жертвами депресії і синдрому емоційного вигорання. І, хоча вважається, що жінки в більшій мірі схильні до депресії, ніж чоловіки, це теж не в останню міру тому, що чоловікам скаржитися на втому і зізнаватися у своїх слабкостях не дозволяє суспільство.

Сильний теж має право на допомогу

Павло Дима, психолог, коуч, психотерапевт, член Київської асоціації практикуючих психологів і психотерапевтів, каже: до психолога або психотерапевта доходять далеко не всі з тих чоловіків, які потребують психологічної допомоги. Але ті, хто наважуються звернутися, мають запити, які мало відрізняються від жіночих.

Чоловік, що приходить до психолога або коуча в першу чергу хоче поліпшити справи на роботі — вирішити питання з колегами, начальством, підлеглими, в другу — вирішити особисту кризу (кар'єрну, вікову, особисту), в третю — поліпшити якість відносин з дружиною чи подругою. 

«Психолог, особливо чоловік, — каже Павло Дима, — сприймається як напарник, ментор, тренер і потім вже психолог, який має право запитати про дитинство, про стосунки з батьками, особисті стосунки. Відчуваючи довіру, чоловіки можуть так само глибоко заглядати в себе, усвідомлювати емоції, слабкості, проблеми, як і жінки. Особливої ​​різниці немає. Люди приходять, коли давно вже не справляються з ситуацією, не бачать виходу, тонуть в емоціях, страждають. І розмови з друзями не допомагають.

В нашій країні чоловіків виховують, як людей, яким чужі сентименти, які не мають право на сльозу, які весь час щось і комусь винні, зобов'язані, відповідальні. Мами нав'язують почуття провини, виплескуючи на сина негатив, пов'язаний з батьком. Жінки хочуть бачити біля себе копії Стіва Джобса. Тобто чоловік — це той, хто несе все на своїх плечах, у кого є своя фірма, хто може купити будинок для родини, хто має вирішити (усі!) проблеми. У Європі цього стереотипу менше або зовсім немає, там пара може домовлятися і усього досягати разом. Це нормальна ситуація, бо відносини — це діапазон ролей, взаємопідтримка і постійний відвертий діалог».

Наше суспільство очікує від чоловіків, що вони самі впораються з проблемами або «закам'яніють» і подолають їх. Результатом такого тиску може бути фізичне емоційне вигорання, депресивні настрої, проблеми з алкоголем, неадекватні реакції, зриви. У будь-якому випадку можна просто зробити моніторинг і зрозуміти, потрібна вам допомога чи ні. Адже коли ви не справляєтеся зі зламаним краном, ви викликаєте сантехніка, чи не так? Це не означає, що ви чимось хворі або ненормальні — у вас просто тече кран, і його треба полагодити. Тому, будь ласка, через психолога звертайтеся до себе і давайте собі шанс отримати допомогу.

Самі з вусами

Деякі чоловіки в принципі схильні відкладати на потім вирішення не тільки психологічних, але і взагалі будь яких проблем зі здоров'ям. Багато хто з них не люблять взагалі обговорювати своє здоров'я і тому можуть прийти до лікаря з великим запізненням. 

Суто чоловіча хвороба — рак простати — став найчастіше діагностованим видом раку у Великій Британії — вперше посунувши на друге місце рак грудей. Причиною зростання кількості діагнозів стало зростання кількості звернень чоловіків, до цього їх заохотив приклад британських телеведучих Стівена Фрая та Біла Турнбула, які у 2019 та 2018 році відповідно публічно заявили про свою хворобу й закликали перевірятися. Водночас в Управлінні охорони здоров'я повідомили, що зі зростанням кількості діагнозів зросла й кількість тих, хто виживає після хвороби — саме завдяки раннім зверненням.

Не випадково Всесвітній день чоловіків збігається з іншим заходом, який щорічно відбувається у листопаді. Чоловіки, які є прихильниками руху MOVEMBER (слово cкладається з двох англійських – November (листопад) + moustache (вуса), у всьому світі відрощують вуса і протягом місяця роблять пожертви для підвищення обізнаності та боротьбу з раком простати. Мета акції полягає у «зміні обличчя чоловічого здоров'я», шляхом збільшення кількості ранніх виявлень раку передміхурової залози, ефективного лікування і зниження смертності від цього захворювання.

Історія Movember починається в Австралії в 2003 році, коли група хлопців вирішила відростити собі вуса та перетворити це на акцію. Зміна іміджу чоловіків завжди викликає в оточуючих масу запитань, і хлопці розказували, запевняли, агітували, пропагували, закликали уважно ставитися до проблем чоловічого здоров'я. У перший рік 480 учасників «вусатого листопаду» допомогли зібрати майже 50 000 доларів для Фонду раку передміхурової залози Австралії (PCFA). 

Згодом Мовембер перебрався через океан і зараз є глобальною подією. Під час заходу проходить потужна просвітницька робота, збираються великі гроші на здоров'я чоловіків, починаючи від раку яєчок і закінчуючи психічним здоров'ям. Сьогодні прихильниками руху MOVEMBER CLUB є відомі політики, спортсмени, артисти з понад 20 країн світу.

В Україні цьогорічний «Вусопад» уже 10-й, вперше його «привіз» до нас онкоуролог Олександр Стаховський. Щороку в нашій країні діагностується понад 7000 нових випадків раку простати, понад 3000 чоловіків помирає. Але ж цей вид раку успішно лікується, якщо виявити захворювання вчасно! Найлегшим способом для перевірки є простий аналіз крові на ПСА (простат специфічний антиген), а також періодичні огляди у фахівців.

Як відзначити День чоловіків?

Існує безліч благодійних організацій, спрямованих на допомогу людям. Можливо, в Україні суто чоловічим проблемам приділяється ще не так багато уваги, як за кордоном, але ніхто не заважає вам зробити внесок в один, більш відповідний із вже існуючих благодійних фондів, думаючи при цьому про чоловіків і ті виклики, з якими вони стикаються.  

Ми не знаємо, чому саме ці люди опинилися на узбіччі, ким вони були, чим займалися, про що мріяли. Можливо, якби хтось простягнув їм у свій час руку допомоги, життя їх склалося би зовсім інакше. Подбати і підтримати тих, хто у скруті, ніколи не пізно!

Подумайте про те, щоб взяти в руки книгу або переглянути фільм про виняткову людину, життя та діяльність якої все ще впливає на світ сьогодні. Не всі вони були крезами за статками і альфа-самцями на вигляд. Багато хто з них переживав злети і падіння, розчарування і тимчасову втрату орієнтації. Непрості шляхи, пройдені видатними чоловіками різних епох можуть надихнути і допомогти відновити власні сили.

Побудова позитивних стосунків з чоловіками — це висока ціль, але вона має скромні початки. Зверніться до членів сім'ї та друзів чоловіків і поцікавтесь, як у них справи. Якщо ми щасливі вдома, це вже гарна запорука і для реалізації інших граней життя.

Соціологи кажуть: найбільше чоловіками цінуються практичні подарунки. Практичність — не завжди щось матеріальне, гарним презентом можуть стати і недоотримані емоції. Це може бути якесь "чоловіче" актівіті: поїздка на джипі по бездоріжжю, похід в тир, політ на параплані. Або ж хороший інструмент чи знаряддя — набір ключів для авто, туристичне спорядження, якісний ніж або сокира ручного кування, за умови, що чоловік цим користується, і подарунок підібрав експерт.

Хай ваші подарунки будуть незвичними — це може бути запис до візажиста (повірте, багато чоловіків мріють про такий похід, але не знають, як до цього підступитися), або сертифікат на відвідування сеансу масажу, і не обов'язково лікувального! Навіть улюблений і незмінний на наших теренах подарунок — шкарпетки, може виглядати оригінально: рулон шкарпеток — це весело і одразу багато (тим більше, що їх і правда, завжди не вистачає 😄)

Запитайте у своїх рідних хлопців та чоловіків — а чого б їм НАСПРАВДІ хотілося?

Як знайти себе? — поради від психолога Павла Дими

На консультаціях я періодично пояснюю клієнтам, що ми живемо у світі, де досягнення важливіші за людей. Найшвидший, найсильніший, найрозумніший — це круто, а найщасливіший, найспокійніший — це дурниця.

Наше суспільство вміє вирощувати відповідальних, тривожних людей з високою планкою самоконтролю (звідси панічні атаки, депресія, компульсивні розлади). Але вирощувати щасливих, активних дітей зі стійкою психікою ми тільки вчимося. Ми — це людство як вид.

 Що це означає для вас?

 Свій шлях до щастя доводиться шукати самостійно, а для цього потрібно:

• відпочивати
• будувати теплі, надійні відносини (без них важко бути щасливим)
• вчитися довіряти, відкриватися, ділитися почуттями, обніматися (так-так, знаю, батьки цього не вчили)
• спиратися на себе, шукати таланти, цінності (щастя всередині нас)
• бути сміливим, йти за мрією
• уповільнювати чи то пак, відсувати в бік тривогу, біганину, контроль, просто посміхатися сонечку, квіточкам, людям

 Наша культура багато в чому компульсивно-нарцисична.

 Вона вчить, що потрібно:

• весь час щось робити (це компульсія, перетворення тривоги в дію)
• бути кращим у своїй галузі, перевершувати інших (нарцисизм)
• якщо не виходить — мріяти про власну велич, завжди вчитися
• якщо не виходить — страждати, стати метром самоїдства
• далі — тривога, смуток, екзистенційна криза: Хто Я? Навіщо Я тут? У чому сенс Життя? Чи є Бог і справедливість? Плюс страх смерті.

Щаслива людина — це людина, яка має своєчасний і якісний відпочинок, вона не задається питаннями Буття (перевірив на собі, коли пішов у відпустку). Щастя завжди більше в процесі, а не в досягненні мети.

Людині просто подобається жити, якщо у неї є улюблені люди, цікава діяльність, певне зростання, нові враження. Важливо бути сильним, але не тому, що треба відповідати чиїмось уявленням, а щоб кожен раз шукати себе, пробувати щось нове, розсовувати громадські та власні уявлення про себе і Життя. Тоді все на своїх місцях.

Такими ми повинні бути — першовідкривачами себе, а для цього культура повинна оспівувати не красу і силу, а сміливість і доброту, вміння прислухатися до себе, зробити внесок в людство. Не взяти від життя максимум (суть споживчої культури), а дати близькій людині надійне плече і добру усмішку.

Фото Unsplash

↓Читайте також

Науковий скандал. Соціолог з женоненависницькими твердженнями захистив докторський ступінь

Усе, що треба знати про краватку: як правильно зав'язати, куди вдягнути і як носити жінці