Глава НАБУ: якщо декларування не буде поновлено до кінця року, то воно почне працювати не раніше 2022-го
Фото: uacrisis.org
Якщо Україна до кінця поточного року законодавчо не врегулює питання відповідальності за недостовірне декларування, то ця норма зможе набути чинності лише 2022 року.
Таку думку висловив глава НАБУ Артем Ситник на онлайн-конференції з кримінального права і процесу, про що пише "Інтерфакс-Україна".
Ситник зазначив, що після рішення Конституційного суду (КС) про визнання неконституційною кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, справи, які розслідувалися за цією статтею, закриваються і "фактично втрачені".
"Це рішення (про скасування головної відповідальності за недостовірне декларування, – ред.) – частина великого плану, який почав реалізовуватися ще в лютому 2019 року. Була ціла низка послідовних рішень: скасування відповідальності за незаконне збагачення, потім було рішення про скасування наших повноважень із подання позовів до суду про визнання угод нечинними, потім було рішення про скасування указу (про призначення Ситника директором НАБУ, – ред.), і ми дійшли до рішення про скасування статті 366-1 КК", – сказав він.
За словами Ситника, аналогічна ситуація була після скасування відповідальності за незаконне збагачення, яку наразі законодавець уже повернув.
"Якщо ми говоримо про відновлення цієї системи, вкотре понівеченої Конституційним судом або парламентом, то важливо, щоб цей закон (про відновлення відповідальності за недостовірне декларування, – ред.) було ухвалено… Може виникнути така ситуація, що Верховна Рада не встигає і ухвалює закон, приміром, 20 січня. Чиновники всі подадуть декларації на новий рік, умовно до 20 січня і фактично до цих декларацій за 2020 рік не можна буде застосовувати статтю, яку відновлять", – пояснив він.
"Якщо ми як держава до 31 грудня не відновимо інститут відповідальності за фіктивне декларування, то навіть якщо буде ухвалено ідеальний закон, що відповідає міжнародним стандартам і не суперечить рішенню Конституційного суду, то можливість імплементації закону з'явиться лише у квітні 2020 року", – підсумував Ситник.
Раніше, комітет з питань правової політики запропонував парламенту розглянути законопроєкт №4311, який пропонує підвищення кворуму Конституційного Суду до 17 суддів. У разі ухвалення цього законопроєкту КС зможе приймати рішення лише за участі майже всього складу суду, який складається із 18 суддів. Наразі у КС працює 15 суддів.
Нагадаємо, що Асоціація суддів Конституційного суду, до якої входять судді у відставці, просить президента Володимира Зеленського відкликати законопроєкт №4288 "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства"(який має на меті розпустити чинний склад КСУ), а також посприяти у заповненні трьох вакантних посад суддів КС.
