Опалювальний сезон: як правильно модернізувати будинок, щоб економити на платежах за тепло
Фото unsplash.com
Якщо зробити комплексну енергомодернізацію будинку — разом з індивідуальним тепловим пунктом (ІТП), дверима, дахом, підвалом, то це може привести до економії 40-50% енергії. Але водночас неправильно прийняті рішення сьогодні заради уявної економії завтра несуть непоправну шкоду для екології, тому так важливо правильно модернізувати систему опалення в кожному окремому договорі та в будинку загалом. Про те, до чого можуть призвести зайвий поспіх та неправильні рішення, і про те, чому навіть після модернізації будинку не стає ні дешевше, ні тепліше, «Рубриці» розповів Олексій Тихонов, експерт з енергоспоживання.
Чому ІТП встановили, а економити не виходить?
У Києві є 3200 ОСББ і близько 70% з них встановили ІТП. ІТП (індивідуальний тепловий пункт) — це комплекс помп, теплообмінників і датчиків, який встановлюють в підвалі будинку і який працює автоматично. Робота його полягає в тому, що він регулює подачу ресурсу до систем опалення та гарячого водопостачання будинку відповідно до заданої програми та температури зовнішнього повітря. Жодне ОСББ ще не відмовилося від теплового пункту, оскільки це дає можливість економити. Але при цьому ті, хто вже встановив його, знають, що собівартість гарячої води — зовсім не 90 гривень. Вона коливається від 150 до 300 гривень. Це збитково для підприємств, які постачають гарячу воду, і вони перекривають діри субсидіями або стабілізують ціну коштом підвищеної ціни на опалення. Одне з Луцьких підприємств на рік втрачає через це по 50 мільйонів гривень.
Тому в тих будинках, де не стоять два окремих прилади для обліку споживання тепла і гарячої води, досі взимку незрозуміло, чому не виходить економити на теплоенергії. Два окремих лічильники дадуть розуміння, чому ціна за опалення не знижується, але проблему після набування чинності закону про житлово-комунальні послуги не розв'яжуть, тому що через індивідуальний розрахунок тарифів ціна на воду стане набагато вище. Влада припускає, що в такому випадку люди масово почнуть встановлювати електричні бойлери у квартирах, відмовляючись від централізованого водопостачання, але через це може виникнути інша проблема, серйозніша. Щоб вдатися до її суті, потрібно знати принцип роботи ТЕЦ, про який ми розповімо далі.
Чому не можна відмовлятися від централізованого гарячого водопостачання?
Чи замислювалися ви колись, звідки береться стільки пари з труб ТЕЦ? Ті, хто розбираються в принципі їх роботи, знають, що поки урбаністичний пейзаж прикрашають такі білі хмари, спалюється величезна кількість природних ресурсів, за які нам доводиться платити.
Річ у тому, що тепло для нагріву води та електрика — два взаємопов'язані процеси, які на ТЕЦ не можуть існувати окремо один від одного. В котлі теплоелектростанції нагрівається вода до стану гострої пари, температура якої вище 450 градусів. Під високим тиском вона потрапляє в турбіну, розкручує її, і генератор, який стоїть на турбіні, виробляє електроенергію. На виході з турбіни температура пари опускається до 300-350 градусів, вона вже не гостра і знову запускати в турбіну її не можна через те, що вона може конденсуватися на її лопатках. Таку низькопотенційну пару відправляють на нагрів води для опалення або води, яка тече з крана. Якщо гарячу воду ніхто не споживає, ця пара направляється до градирні, змішується з холодною водою, остуджується до 100 градусів і виходить з труб білими хмарами. З боку це виглядає красиво, і вона абсолютно не шкідлива для екології, але втрачається велика кількість ресурсу на вироблення однієї тільки електроенергії.
Фото unsplash.com
ККД ТЕЦ в такому випадку падає до 25% і ¾ газу буде спалено даремно. Від цього нікуди не піти, так ТЕЦ працюють і за кордоном: тепловий та електричний потоки повинні вироблятися одночасно, в такому випадку ККД становить 65-70%, і саме тому так важливо зберегти в Києві централізоване гаряче водопостачання: вище енергоефективність, ресурси не згорають даремно.
Польська пастка. Як не залишити Київ без електрики?
Поляки, наприклад, почали модернізацію не з будинків, а з котлів. Спочатку вони модернізували ТЕЦ, а потім — будинки, в результаті ККД теплостанцій сильно знизилася, а оскільки більшість об'єктів працюють на вугіллі, енергетики зіткнулися з економічною проблемою, виробляти електрику стало занадто дорого.
5 з 6 ТЕЦ в Києві — найбільші в Європі. Їх розмір перевищує розмір атомних блоків, і обсяг виробництва електроенергії в них більший, ніж в атомних станціях. Це величезний комплекс, який працює злагоджено саме в тому вигляді, в якому він є, і швидко його модернізувати неможливо. Це зашкодить інфраструктурі міста, більш того, у разі зниження їх потужностей можна просто залишити Київ без електрики.
З цієї ж причини не можна різко перевести всі будинки Києва на системи ІТП. Однак, впроваджуючи їх поступово, це можливо. Влада розуміє, що перехід на ІТП доцільний та іншого виходу у них немає, тому і модернізують окремі мікрорайони. Минулого року в одному з мікрорайонів Дарницького району провели експеримент: всі будинки в ньому повністю за бюджетні кошти були переведені на ІТП. Але коли все встановили, постала інша проблема, законодавчого характеру: в більшості цих будинків немає ні ОСББ, ні кооперативів. Закони на сьогодні не регулюють порядок обслуговування ІТП, якщо мешканці будинку самостійно не прийняли з цього приводу якогось рішення, місто не може встановлювати для них тарифи, не може нав'язати мешканцям обслуговування цього теплового пункту.
Таких ситуацій в місті кілька. Схожа — в Оболонському районі, де змонтований потрійний теплопункт. Уже третій рік його не запускають, бо жителям потрібно ухвалити рішення, хто і за які гроші буде його обслуговувати. В результаті обладнання, яке коштує 1,5 мільйона, яке могло б заощадити гроші, простоює просто так.
USAID проводило дослідження, скільки грошей потрібно, щоб встановити у всіх будинках Києва ІТП і перевести їх на закриті системи теплопостачання, коли в кожному будинку свій цикл, помпи й т.д. Порахували й вартість ремонту комунікацій, щоб зробити їх придатними для подачі гострої води. Сума перевищила 1,5 мільярда доларів. Теоретично світовий банк міг би дати кредит під низький відсоток, і Київ міг би це зробити. Але далі постає інша проблема, пов'язана з організацією обслуговування цих ІТП.
З чого потрібно починати модернізувати будинок, щоб економити на платежах за теплову енергію?
Нещодавно студенти Києво-Могилянської академії проводили аналіз енергоефективності в будинках Києва. Вони зібрали дані з енергоспоживання і розрахували, наскільки ефективними були заходи, які зробили мешканці, які брали участь в програмі з енергоефективності 70/30, за якою вони частково державним коштом модернізували будинок: міняли комунікації, ставили пластикові вікна і двері в під'їзді та на сходах, ремонтували дахи.
У дослідженнях студенти порівнювали будинки, які були по-різному модернізовані та виявилося, що якщо зробити в першу чергу зовнішню теплоізоляційну обробку будинку або встановити пластикові вікна і двері, це допомагало зберегти тепло, але не допомагало заощаджувати. У будинках ставало жарко, але це не допомагало заощаджувати на теплоенергії. Тому в першу чергу, щоб економити на теплоенергії, потрібно встановлювати ІТП.
Якщо говорити в загальному про економію на комунальні послуги, то правильний порядок модернізації будинку повинен виглядати наступним чином:
- спершу — світло (установка енергоощадних лампочок)
- потім — ІТП
- і тільки після цього — встановлення вікон і дверей і ремонт даху.
Зрештою люди повинні усвідомити, що всередині будинку все майно належить саме їм, і вони самі повинні стежити за ним, ухвалювати рішення, що стосуються цього майна, і проводити ремонт.
