Куди поїхати на Харківщині: співочі тераси, крейдяні гори і навіть свій "Чорнобиль"
Можемо побитися об заклад, що маршрут "Рубрики" Харківською областю вас приємно здивує
Фото lookmytrips.com
Комусь може здаватися, що Харківська область — це зовсім не про туризм і мандрівників, мисливців за враженнями, тут робити нема чого. Однак це не так. Харківська область не просто територія, яка оточує промисловий гігант і осередок політичного життя — околиці колишньої столиці України сповнені цікавими пам'ятками, які варто побачити кожному. Тут є пустеля, солоне озеро, крейдяні гори, легендарні ліси і степи, унікальні музеї, старовинні маєтки і навіть свій "Чорнобиль".
Треба тільки вміти побачити незвичайне у звичному, відчути неповторну красу місцевої природи, щоб упевнитися: Слобожанщина — різноманітний і дивовижний край!
Палац Кеніга в Шаровці
Будівництво Шарівської садиби на березі річки Мерчик почалося на початку XIX століття. Поміщик Павло Ольховський велів звести палац і заклав на схилі двокілометрової балки великий парк. В кінці XIX століття власником замку став цукрозаводчик Леопольд Кеніг. Саме завдяки йому будова набула остаточного вигляду: до старого корпусу були добудовані два крила і готичні триповерхові оборонні вежі. У тому ж стилі був виконаний парадний в'їзд: ворота з зубцями, будиночок із стрілчастими вікнами для охорони, загострена сторожова вежа.
Палац Кеніга — один з небагатьох палаців в неоготичному стилі, який зберігся в хорошому стані до наших днів. Можна зайти всередину палацу, погуляти по кімнатам першого і другого поверхів, роздивитися з вікон навколишній пейзаж. З 1925 року до останнього часу в садибі розміщувався протитуберкульозний санаторій, його "спадщина" проявляється в лінолеумі, шпалерах і "переобладнаних" кімнатах, але навіть це додає місцю певної харизми.
Шарівський парк при Кенігу реконструював відомий паркобудівельник Куфальдт, він прикрасив його терасами, сходами, басейном, фонтанами і кам'яним містком. Зараз територія парку трохи заросла, але це не завадить прогулянці. Родзинкою парку є липова алея з деревами, гілки яких ростуть вертикально вгору, заради того, щоб помилуватися нею, варто піднятися на пагорб. А ще в парку знаходиться «Камінь любові», легенда розповідає, що біля нього графиня Кеніг зрадила своєму чоловікові.
Як дістатися: з автостанції, що біля Центрального ринку, потрібно буде купити квиток на рейс Харків-Краснокутськ і попросити водія зробити зупинку біля повороту на Шаровку. Звідти доведеться пройти пару кілометрів пішки.
Садиба Шидловських
Набагато менш "розкручена" садиба, ніж знаменита Шарівка, але не менш мальовнича. Будинок побудований наприкінці 1770-х років як родовий маєток аристократів Шидловських. Садиба передавалася з покоління в покоління, поки не потрапила до рук статського радника Григорія Шидловського. Він вирішив перебудувати її в стилі французького короля Людовика XVI. Саме в такому вигляді вона і дійшла до нашого часу. Цікава особливість садиби, більше схожої на палац — практична відсутність гострих кутів, їх не було ні у вітальні, ні у величезній бальній залі.
Під час перевороту 1917 року садибу пограбували, а потім радянська влада влаштувала на території маєтку ветеринарний технікум.
Зараз особняк, який у 2018 році пережив додаткове випробування у вигляді пожежі, пустує і поступово руйнується, але це не завадить прогулятися навколо нього і зробити атмосферні фото.
Як дістатися: автобусним маршрутом №650т Харків — Старий Мерчик. Відправлення від станції метро "Холодна гора", або автомобілем до смт Старий Мерчик. У самому селищі повернути ліворуч за річкою Сухий Мерчик.
Музей Григорія Сковороди
До 1922 року село Сковородинівка називалося Пан-Іванівкою. Тут знаходилася садиба родини Ковалевських, у якій провів свої останні дні філософ, педагог, письменник і поет Григорій Сковорода. Сьогодні цей будинок-музей, зразок архітектури XVIII століття, і парк на березі ставка є Національним літературно-меморіальним комплексом Г. С. Сковороди.
Музей займає кілька залів. Тут зберігаються особисті речі філософа, книги, картини, документи. У приміщеннях дуже багато дзеркал, адже сам Сковорода вважав дзеркала шляхом до пізнання внутрішнього світу человека. До речі, серед експонатів можна побачити і унікальну скрипку, якої торкалися руки Сковороди, зображення цієї скрипки зараз красується на 500-гривневій банкноті.
У парку садиби знаходиться дуб, у якому любив працювати Григорій Сковорода. У дуплі дерева стояли парта і стілець, там могли спокійно сидіти і спілкуватися двоє людей.
Перепочити після прогулянки можна на мальовничому ставку, який в народі називається Панські штани. Він утворений двома струмками, що стікають по балках. Ставок знаходиться прямо за парком музею.
Як дістатися: доїхати до Сковородинівки з Харкова можна рейсовим автобусом №169 від шостої платформи станції метро «Холодна гора». Автобус відправляється двічі на день: о 09:00 та 18:45.
Гора Кременець
Гора Кременець — пагорб у місті Ізюм, розташований на правому березі річки Сіверський Донець. Це найвища точка Харківської області — її висота становить 218 метрів над рівнем моря. Кременець — місце з багатою історією, яке зберігає в собі безліч таємниць і легенд.
На горі розташувалися знамениті кам'яні статуї скіфського і половецького часу, які є візитною карткою цієї пам'ятки. Зберегла гора Кременець і пам'ять про Другу світову війну — на її вершині розташований меморіал з іменами загиблих солдатів. Також тут можна побачити багато військової техніки. З вершини пагорба відкривається чудова панорама. Це просто неймовірне видовище! Звідси видно навколишні дрімучі ліси, річку Сіверський Донець і взагалі все місто Ізюм.
Як дістатися: автобусом з Харкова до автовокзалу Ізюма, а потім два квартали в південному напрямку вздовж вул. Старопоштової до Кременця.
Співочі тераси
Це цікаве і унікальне місце колись було фруктовим садом поміщика Харитоненка, а сьогодні відоме завдяки своїй незвичній особливості — у вітряну погоду сад-амфітеатр… співає. У цьому місці кожен звук, кожен шелест зливаються у прекрасну симфонію природи. Справа в тому, що у цегляні стіни тут вмуровані спеціальні труби різної величини і з різних металів. Через них і проходить звук, створюючи особливий ефект.
Є версія, що Павло Харитоненко збудував Співочі тераси не для плодових дерев, а для своєї доньки Наталі, яка під час прогулянки з батьком так гарно заспівала, що цукровий магнат вирішив створити для неї справжній амфітеатр під відкритим небом, аби її голос набував особливої краси.
Але схоже, історії цього амфітеатру набагато більше років, ніж здається. При реставрації терас у 50-х роках під ними виявлені залишки підземних галерей та льохів, які нагадують архітектурний стиль тюрків, отже вік первинної споруди, поверх якої відтворено форму амфітеатру, може сягати до 1000 років.
За акустикою в Україні і Європі немає аналогів співочому амфітеатру, тут навіть тихий шепіт на одному кінці тераси прекрасно чути на протилежному боці, що знаходиться на відстані 60 метрів! Щорічно тут проводять фестиваль української народної пісні під назвою «Зелені тераси».
Як дістатися: на авто по трасі Р46 (Харків – Охтирка) до Губарівки, а потім 16 км у напрямку Городнього. У селі біля будинку культури повернути на захід і по головній дорозі, що переходить в грунтову, до Співочих терас.
Краснокутський дендропарк
Один з найстаріших в Україні дендропарків, був заснований братами Каразіними на початку XIX століття. Біолог Іван Каразін спроектував і побудував тераси, створив поливну систему і штучні ставки. На території дендропарку росте більше 300 видів екзотичних рослин.
Краснокутський дендропарк — дуже красиве місце для відпочинку в колі сім'ї. Тут можна прогулятися по мальовничих алеях, посидіти в затишних альтанках, відвідати цілющі джерела, прогулятися на «Острів любові», створений спеціально для закоханих пар, щоб ті могли залишитися наодинці. На території парку є підземна печера, вхід до якої охороняють кам'яні баби. А на деревах і вздовж стежок сховалися казкові герої, вирізані з дерева місцевими умільцями. Також у парку зростає екзотичне дерево гінкго з листям у формі серця. Якщо вірити переказам, всіх, хто обійме стовбур, чекає щасливе і багате життя.
Як дістатися: від автостанції №2 на Центральному ринку Харкова автобусом Харків-Краснокутськ до кінцевої зупинки. Далі пішки, за церквою — поворот наліво.
Крейдяні гори
У 135 км від Харкова, на північному сході області, є неймовірно красиве місце — Національний природний парк «Дворічанський».
Візитна картка парку — крейдяні гори на правому березі річки Оскіл.
У парку мешкає близько 30 видів тварин, птахів і рослин, занесених до Червоної книги України. Тут можна спостерігати за рідкісними птахами, з крейдяних гір спуститися вниз, до піщаних пляжів, де випити мінеральної води з джерел і походити по сосновому лісу. У цих місцях часто трапляються «чортові пальці» — раковини викопних молюсків белемнітів, що нагадують сучасних кальмарів. Ці молюски жили в морі, яке існувало тут 70 млн років тому. Прогулянка тут буде цікавою і для дітей, і для дорослих.
Як дістатися: на власному авто або автобусом. Рейсовий автобус їде до с. Дворічна від автостанції "Заводська", яка розташована на станції метро "Пролетарська".
Солоне озеро
Схоже, що своє «Мертве море» є в багатьох куточках України, є воно і на Харківщині. Солоне озеро біля села Антонівка Кегичевського району утворилося в результаті вибуху при бурінні газової свердловини. На місці аварії з'явився 60-метровий кратер, а підземні води винесли сіль на поверхню. Спочатку озеро було дуже солоним, але поступово концентрація солі знизилася. Проте вода і зараз може утримувати людину на поверхні, а ось пірнати на глибину або ловити рибу через концентрацію солі, на жаль, не вийде. Зате біля озера можна зупинитися з наметом і спостерігати за ним, насолоджуючись відпочинком на природі. У озера неймовірно красивий колір — світло-блакитний, тож без ефектних світлин на згадку ви не залишитесь.
Як дістатися: від автостанції на проспекті Гагаріна автобусом Харків-Кегичівка. Попросіть водія зробити зупинку на повороті біля села Антонівка, звідси пішки пройдіть близько 700 метрів.
Кицівська пустеля
Харківська область може похвалитися ще й власною пустелею. Вона називається Кицівські піски або Кицівська пустеля, і розташована на правому березі Сіверського Дінця біля села Кицівка Чугуївського району.
За радянських часів тут був танковий полігон, тому, якщо дивитися під ноги, в Кицівських пісках можна виявити досить незвичайні сувеніри: снаряди, кулі, дріб. Звичайно, вони вже старі і відстріляні, тож, як кажуть місцеві, екскурсії в ці місця є абсолютно безпечними. «Пустеля» привертає любителів екстремальних гонок по бездоріжжю, а також тих, хто полюбляє піші походи.
Кицівська пустеля з надзвичайно красивим і чистим піском — улюблене місце відпочинку місцевих любителів природи. Тут часто проходять фотосесії і фото виходять дуже гарні.
Як дістатися: найкращий в'їзд до пустелі за селом Кицівка, якщо їхати з боку Чугуєва, приблизно в кілометрі від центру села.
День бабака у Великобурлуцькому степу
Великобурлуцький степ — мальовничий ландшафтний парк, створений заради збереження рідкісної флори і фауни. Довгий час степи наполегливо знищували, засаджуючи посадками дерев, плюндруючи цілину, затоплюючи «малопридатні» землі під водосховища. В результаті прогресивно скорочувалася популяція диких мешканців цього ареалу.
Щоб зберегти красу і різноманітність тваринного світу України, почали створювати степові заповідники. Так, саме завдяки Великобурлуцькому ландшафтному парку вдалося зберегти і розмножити поголів'я українських бабаків і розселити цих кумедних тварин з інших заповідниках України. Тут можна побачити степових бабаків в природному середовищі існування і в розпліднику-біостанції кафедри зоології харківського університету ім. Каразіна, який знаходиться в центрі парку Великобурлуцький степ на хуторі Наталівка недалеко від смт. Великий Бурлук. Проживають тут декілька сімейств бабаків, їх можна погодувати, поспостерігати за ними. Саме ця біостанція є домівкою бабака Тимка, який прогнозує українцям, коли прийде весна.
Як дістатися: з автостанції №6 на Пролетарській маршрутом "Харків-Великий Бурлук". Якщо рухатися з Харкова на власному автомобілі, краще вибрати автодорогу місцевого значення М-03 або національного Е-40.
Харківський "Чорнобиль"
У Харківській області на славу місцевої Прип'яті можуть претендувати одразу два покинутих місця. Перше — це занедбаний парк атракціонів у Чугуєві. Його заклали у 1944 році на честь сторіччя з дня народження художника Іллі Рєпіна. Серед атракціонів було і «чортове колесо», як у Прип'яті. У 2006-му парк закрили через технічні причини. Кілька разів намагалися відновити, але атракціони безнадійно застаріли. Покинутий парк приваблює і трохи лякає своєю порожнечею.
Як дістатися: від автостанції біля метро "Пролетарська" маршрутом "Харків-Чугуїв"
Друге місце — дитячий табір Харківського приладобудівного заводу в Гайдарах Зміївського району. Піонерський табір «Романтик» побудували у 1970-х роках, а останню зміну він прийняв у 2004-му. У народі його називали харківським «Артеком», сім великих корпусів приймали дітей цілий рік.Тут працювали кінотеатр, басейн, літнє кафе. Зараз 10 гектар цієї землі запущені, будівлі повільно руйнуються, всі, мовби поспіхом кинуті напризволяще, речі, вкриті купами каменів та пилу. У кімнатах — нікому не потрібні меблі, в кінотеатрі — залишки екрану і купа глядацьких крісел, на кухні — посуд у шафах, збереглися навіть журнали чергувань. Тут усюди панує атмосфера застиглого в радянських роках часу. У 2009 році табір був проданий, довгий час доступу простим перехожим туди не було. Однак, кілька останніх років вхід вільний, охорони немає.
Як дістатися: до Змієва на автобусі, що ходить з Кінного ринку або електричкою з "Левади". Далі доведеться йти пішки кілька кілометрів або ловити попутку. Автомобілем по трасі Харків-Зміїв і далі до села Гайдари.
"Українська слобода"
Один з Українських музеїв етнографії, у якому зібрана гідна уваги колекція — Писарівський етнографічний музей під відкритим небом «Українська слобода». Він заснований у 1989 році. Тут представлена маса цікавих експонатів. Частиною експозиції є старовинний вітряк, корчма, селянська хата, комора української хати. Особливий інтерес викликає експонована в корчмі історико-краєзнавча експозиція, яка дозволяє доторкнутися до предметів домашнього вжитку, сільськогосподарського призначення та обрядового дійства. Поруч з музеєм розташована дерев'яна церква, одна з декількох збережених в Україні.
Як дістатися: автобусом з Харкова або на авто — Золочівський район, с. Писарівка, вул. Слобожанська, 9-б
Екопарк Фельдмана
Екопарк Фельдмана — це те місце, куди варто піти з дитиною. Екопарк дуже молодий, але він вже користується великою популярністю серед харків'ян. Тут маленькі гості познайомляться з його мешканцями: тиграми, верблюдами, ведмедями, мавпами. У контактному зоопарку малюки зможуть погодувати і погладити дитинчат домашніх і диких тварин. У парку є безкоштовні гойдалки, батути, мотузкові майданчики, каруселі — все що завгодно для активного дитячого відпочинку. Дорослим можна влаштувати пікнік, порибалити на озері. На території екопарку часто проводяться спортивні змагання, тематичні свята, театралізовані вистави, майстер-класи для дітей і дорослих. За час карантину в Фельдман Екопарк з'явилися нові вихованці та експозиційні вольєри, оновилася колекція декоративних рослин, відкрився новий ландшафтний комплекс "Африка".
Відвідування екопарку принесе кожному яскраві емоції і залишить чудові відчуття у всієї родини. А що найприємніше, це — благодійний проект, відвідування екопарку безкоштовне!
Як дістатись: на жаль, у період карантину безплатні фірмові автобуси екопарку не курсують, доїхати сюди поки що можна тільки на своєму транспорті. Адреса екопарку: Харківська область, Дергачівський район, с. Лісове, Київське шосе, 12.
