Як тепер вчитися і волонтерити за кордоном: міжнародна мобільність під час пандемії
Дізналися, як працює міжнародна мобільність під час коронавірусу
Ще один аспект, який ми втратили через коронавірус — це молодіжна мобільність. Щорічно тисячі людей по всьому світу подорожують в інші країни для участі у тренінгах, молодіжних обмінах, навчальних семінарах і зустрічах. Багато хто їздить за кордон за програмами академічних обмінів або міжнародного волонтерства. З таких поїздок люди отримують досвід спілкування з представниками інших країн і культур, пошук друзів та ділових партнерів за кордоном, покращують свої мовні та інші навички.
Зараз через глобальний карантин, закриті кордони і відсутність транспорту, всі ці проекти поставлені на паузу. Про те, як змінюється міжнародне волонтерство, ми поговорили з Іриною Ремественскі, засновницею "Центру діалогу та примирення "Іскра", яка вже більше 10 років відправляє українську молодь на волонтерські проекти та молодіжні обміни.
Що відбувається з тими, хто застряг на проекті в іншій країні?
Одна з найбільш цікавих і популярних програм серед української молоді — це ESC, або European Solidarity Corps. До 2019 року, ця програма мала назву Європейської волонтерської служби, але крім назви не змінилося практично нічого. За умовами, волонтер може відправитися на короткостроковий (до 2-х місяців) або довгостроковий (до 1 року) проект в іншу країну — в основному це країни ЄС, але є вакансії і в Туреччині, Йорданії, Вірменії, Грузії і т.д. Там волонтери працюють в місцевій громадській організації, виконуючи різні завдання: від догляду за дітьми до координації інших волонтерських програм.
Фінансує цю програму Єврокомісія, курують — національні агентства Erasmus + в окремих країнах. Всі витрати на дорогу волонтера, проживання, страховку і т.д. програма бере на себе. Крім того, волонтери отримують щомісячні гроші на харчування та кишенькові витрати — невеликі, але достатні суми для скромного життя.
"Іскра" — одна з найактивніших українських організацій, які допомагають волонтерам потрапити на ESC. Зараз, коли кордони перекриті, деякі волонтери, проект яких завершився, не можуть повернутися додому.
"З наших волонтерів у таку ситуацію потрапила троє: двоє дівчат на довгострокових проектах у Німеччині та Литві, і хлопець на короткостроковому проекті в Туреччині. Національні агентства Erasmus+ кардинально по-різному відреагували на цю ситуацію. До Литовського національного агентства приймаюча організація звернулася, сказала: "У нас тут волонтерка, ми не можемо її зараз вислати додому, імовірно — вона застрягне на зайві 2-3, хто-знає-скільки місяців". І вони продовжили контракт до липня — взагалі небачена справа. З фінансуванням зазвичай як: воно є на рік, і продовжити його зазвичай немає ніякого способу. Але тут знайшли додаткове фінансування, і проект, який повинен був закінчитися 31 квітня, закінчується 31 липня. Вони додали грошей, що безпрецедентно для цієї програми.
Для порівняння, в Туреччині — нічого не додали. І взагалі, сказали волонтерам: "Робіть, що хочете, квартиру ми вам не будемо знімати, їдьте до себе додому як хочете". Мій волонтер їхав з Мерсина на якихось перекладних і місцевих автобусах з пересадками до Стамбула, при чому з великими пригодами. Він приїхав до Стамбула, чекав парома, а через погану погоду — паром запізнився на 5 днів. Він зміг доїхати до Ізмаїла, і звідти вже добирався додому.
Ніякого загальноєвропейського рішення не було, нічого такого, що було б оголошено всім відправляючим організаціям. Єврокомісія, наскільки мені відомо, взагалі не висловлювалася на цю тему. Що робити з усіма волонтерами, у яких або закінчується проект зараз, або які чекають свого проекту, — не зрозуміло. Я так розумію, що це повністю ініціатива окремих національних агентств.
Більшість національних агентств просто "відморозилися", за фактом сказали: "Вирішуйте свої проблеми як хочете, волонтери нехай живуть на свої заощадження. Це не наша проблема, додаткових грошей не буде. Це робота відправляючої країни, дипломатів — забирати своїх волонтерів назад". Але як працюють українські дипломати, ми знаємо – вони працюють через раз".
Чи є щось онлайн?
Очевидно, що великі ESC-волонтерства перенести в онлайн не вийде. Але крім таких, існує ще й безліч короткострокових проектів — семінарів, молодіжних обмінів та тренінгів. Їх головна "фішка" — це неформальна освіта з використанням ігрових методів і контакт з іншими учасниками з різних країн. Перенести такі проекти в онлайн можна технічно, але, на думку Ірини, не має особливого сенсу.
"Це не має великого попиту, за фактом — ми ще нічого не провели. Була спроба у наших німецьких партнерів організувати еко-кемп онлайн, сказали мені шукати учасників, — а потім дуже різко скасували. Я так і не зрозуміла, чому, але факт в тому, що подаватися — теж ніхто не подавався, якогось великого інтересу не було.
Наскільки я собі це уявляю як координатор, весь інтерес молодіжного обміну — він губиться, коли немає можливості поспілкуватися з хлопцями з інших країн особисто, і коли немає можливості поїхати і подивитися якусь нову країну. Це все-таки два основних елементи, втрата яких не варта того. І напевно, навіть якщо багато молодіжних обмінів переведуться в онлайн, я боюся, вони не виграють конкуренцію у онлайн-освіти. Напевно, вигідніше прослухати курс на Coursera і отримати сертифікат, ніж взяти участь в молодіжному проекті онлайн.
З точки зору якихось методів роботи з молоддю, з огляду на те, як виглядають всі ці методи на молодіжних обмінах, всі ігри — як їх можна привести онлайн? Можна якусь вічну перекличку проводити, але без фізичної присутності, по-моєму, все це не має сенсу. Я особисто навіть не намагалася влаштувати якийсь проект за участю "Іскри" онлайн тому, що мені це здається досить безглуздим — я б сама не хотіла брати в такому участь".
Що буде далі?
Проекти ESC отримують грантові рішення від Єврокомісії три рази на рік. Цей процес поки що триває в штатному режимі:
"Грантові рішення приймаються як зазвичай, усе вчасно. Але майже всі національні агентства надали можливість перенести грант на наступний рік. Тобі дають грант, ти кажеш: "О'кей, я його приймаю, але не на вересень 2020 го, а на вересень 2021-го". В основному, все переноситься на рік: не обов'язково рівно-рівно на рік, але як мінімум на 2021-й. З тих проектів, які в лютому подалися на фінансування і тільки зараз отримали результати — в основному все пересуваються на наступний рік.
Ті, які які отримали фінансування раніше і вже кілька місяців знають про це — у них такої опції перенесення ще не було. Відповідно, вони всі прийняли фінансування, і серед них є приклади, де вже вибрали волонтера. У таких випадках, волонтер просто сидить і чекає, і незрозуміло що з ним буде. Для прикладу — одна організація в Берліні вже вибрала нового волонтера, і я не знаю, що з ним буде. У нього спочатку з травня планувався проект, потім — перенесли на липень, але зараз цього теж не станеться, тому що посольство закрите. Він не може не те що податися на візу, а навіть забронювати співбесіду на подачу документів. Відповідно, незрозуміло, що з ним буде — швидше за все, будуть переносити-переносити, і він почне у вересні-жовтні, як тільки буде можливість.
Дуже сильно це залежить від індивідуальної реакції приймаючої організації. Є оптимісти — у нас є такий проект з кіньми у Франції. Там школа-інтернат, у якій вчать дітей кататися на конях. Наш волонтер там зазвичай повинен бути франкофоном, і він зазвичай допомагає приватним клієнтам, які своїх дітей привозять у цю школу покататися на конях. Цей проект, як ні в чому не бувало, каже: "Ні, з 1 вересня ми чекаємо волонтера, шукайте". Ну а наскільки це реалістично — ніхто не знає. Вони ось оптимісти, а інші перенесли все відразу".
Тому на даний момент програми мобільності зупинилися практично повністю. Але карантин не триватиме вічно — і планувати щось на майбутнє можна вже зараз:
- Дізнатися про програму ESC можна на її сайті
- Знайти свій волонтерський проект можна 2-ма шляхами: самостійно, через базу проектів, або ж через відправляючу організацію, як "Іскра"
- Волонтером можна стати и за допомоги інших програм: ASF, ООН, "Freiwilliges Soziales Jahr" і т.д.
- Студенти багатьох українських університетів повчитися в університеті іншої країни за програмою академічних обмінів Erasmus+. Знайти інформацію про такі обміни, зазвичай, можна на сайті університетів або зв'язавшись з відділами міжнародної мобільності
