Протокол не вирок: що не так з порушенням карантину та чи захистить суд?
Одна з вимог карантину: дистанція між людьми
З початку грудня весь світ спостерігав за розвитком епідемії коронавірусу у Китаї, а вже через декілька місяців ВООЗ оголосила пандемію. На випередження розвитку захворювання в Україні оголосили карантин. Спочатку закрили навчальні заклади, потім торгові центри, заборонили пересування громадським транспортом та знаходження на вулиці без масок.
Збільшення випадків зараження новим вірусом та ігнорування українцями правил карантину змусило владу ввести відповідальність за порушення. На перший погляд такі заходи виправдані, однак недоопрацьовані види та порядок покарання викликають багато запитань та остраху за можливі зловживання.
Давайте розбиратися, що не так з новою відповідальністю та чи захищає суд українців.
Бланкетна відповідальність
Вперше українці почули про покарання за порушення карантину 17 березня, коли народні депутати прийняли закони №530-IX та №533-IX, спрямовані на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу в Україні.
Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) доповнено новою статтею 44-3.
Штраф за порушення карантину
На перший погляд усе зрозуміло: якщо ви порушуєте карантин – платите штраф. Перед цим на вас складуть адміністративний протокол, а далі до справи вступає суд.
Однак, ст. 44-3 відноситься до бланкетної норми права. Вона не містить жодних об'єктивних ознак правопорушень та відсилає до інших законів, тобто чітко не визначає, за що саме вас можуть покарати.
Довідка: в юридичній науці за способом викладення вирізняють бланкетну норму права, яка визначає загальні правила поведінки, а для встановлення конкретних – слід звертатися до інших нормативних актів.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 визначено перелік заборон, який постійно оновлюється.
Закон «Про захист населення від інфекційних хвороб» також не містить всі види порушень карантину та санітарних норм. Про інші акти, в тому числі рішення місцевих рад, можна лише здогадуватись, оскільки парламентарі не визначили повний перелік.
Нові обмеження під час карантину
Можна зробити висновок, що правоохоронцям та судам надано беззаперечне право відносити будь-які дії під цю статтю. Це може призвести до зловживань, оскільки незрозуміло, за що нас можуть покарати.
Органи покарання
За новими змінами протоколи про порушення правил карантину складають правоохоронні органи, органи охорони здоров'я, державної санітарно-епідеміологічної служби та місцева рада.
1. Місцева рада
Протоколи від місцевої ради складають, зокрема, призначені посадові особи, наприклад, керівник відділу законності або захисту правопорядку. На сесії депутати приймають рішення про таких осіб, а також визначають перелік порушень та порядок покарання.
Крім того, місцеві ради мають право створювати комунальні підприємства, установи та організації задля охорони правопорядку, які всім відомі як «муніципальна служба правопорядку», «муніципальна, або міська поліція», або «міське формування з охорони».
Наразі практично у кожному п'ятому місті Україні створені «муніципальні служби правопорядку», яким надано доволі багато повноважень. Вони мають право відвідувати підприємства, виписувати їх власникам приписи, вимагати письмові пояснення від громадян, складати адміністративні протоколи та багато іншого.
«Муніципальні служби» повинні отримати ліцензію на охоронну діяльність. Однак кожне друге формування її не має та діє незаконно.
"Муніципальна варта" Львова
Тому якщо на вулиці вас зупинить представник такої служби або інша особа, яка представляється уповноваженою на захист під час карантину від вашої місцевої ради, запитайте про:
- Рішення місцевої ради про призначення посадової особи, уповноваженої на складання адміністративних протоколів.
- Рішення про створення «муніципальної служби правопорядку», Статут та ліцензію про здійснення охоронної діяльності.
Без прийняття та отримання цих документів дії представників місцевої ради – незаконні.
2. Державна санітарно-епідеміологічна служба
На початку 2017 року Держсанепідслужба була ліквідована, оскільки її функції виконують МОЗ, Держпраці та Держпродспоживслужба.
Після спалаху коронавірусу у світі Рада нацбезпеки і оборони України запропонувала Кабміну відновити діяльність санітарно-епідеміологічної служби.
У лютому 2020 року уряд призначив головного санітарно-епідеміологічного лікаря – Віктора Ляшка, заступника міністра охорони здоров'я. Саме Ляшко за законом має право складати протоколи за порушення карантину. Разом з тим, ст. 44-3 відсутня у переліку правопорушень, за якими органи Держсанепідслужби можуть це зробити.
Головний санітарно-епідеміологічний лікар – Віктор Ляшко
3. Органи охорони здоров'я
Якщо знову звернутися до КУпАП, то ви не знайдете жодної статті або згадки про органи охорони здоров'я. Діюче законодавство не визначає, хто від їх імені, за які порушення та як може покарати.
Народні депутати не адаптували законодавство до змін та зробили неможливим покарання органами охорони здоров'я.
Тож наразі в Україні реалізується один сценарій покарання за порушення карантину: представники Національної поліції складають протоколи, а суди притягають до відповідальності.
Сценарій покарання
Існує класична схема притягнення до адміністративної відповідальності:
- Виявлення правопорушення.
- Складання протоколу з додатками.
- Передача матеріалів на розгляд відповідному органу.
- Безпосередній розгляд та винесення рішення по справі.
За деякими порушеннями протоколи не складаються, ви відразу сплачуєте штраф.
Такі випадки передбачені у ст. 258 КУпАП:
- знищення або пошкодження лісу, зелених насаджень в межах населеного пункту;
- куріння у громадських місцях;
- порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспорту та інше.
За деякими порушеннями представники поліції складають протокол, однак самостійно можуть розглянути справу, винести постанову та стягнути штраф.
Однак, у ЗМІ ви могли помітити новини тільки про кількість складених правоохоронцями протоколів та розглянутих судами справ. Це легко пояснити, оскільки за ст. 44-3 КУпАП правоохоронці діють за класичною схемою: виявляють правопорушення, складають протоколи, направляють матеріали до суду, а суд вже вирішує вашу долю.
Правоохоронці у Києві "виловили" порушника карантину
Запам'ятайте: Протокол про адміністративне правопорушення не може бути оскаржено окремо від рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, наприклад, постанови суду або іншого органу. Протокол фіксує порушення, притягнення до відповідальності відбувається після розгляду справи компетентним органом та винесення рішення.
Гуманний суд
Наразі правоохоронці склали понад 4 тисячі протоколів, у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься більше 400 постанов про порушення карантину, та з кожним днем їх кількість зростає.
На підставі цих постанов вже можна говорити про певні тенденції та зробити нотатки щодо свого захисту у подібних ситуаціях.
1. Без доказів
Без наявності доказів неможливо встановити провину особи. Всі обставини порушення, зазначені у протоколі, мають бути підтверджені та надані до суду.
Наприклад, на Донеччині у м.Миколаївка власниця магазину «Господарчі товари» не припинила роботу та приймала покупців. Правоохоронці склали протокол про порушення та направили до суду. Слов'янський міськрайонний суд встав на сторону підприємця, оскільки поліція не додала до протоколу належні докази своїх звинувачень: пояснення відвідувачів.
У Кривому Розі на Дніпропетровщині правоохоронці склали протокол на особу, яка перебувала на робочому місці без маски. Суд повернув справу для усунення недоліків, бо поліціанти також не додали до справи пояснення свідків.
В Київській області правоохоронці склали протокол на продавця ломбарду, який працював під час карантину. Суд закрив справу, тому що не було надано докази обслуговування клієнтів.
2. Не той порушник
Якщо ресторан, кафе або їдальня не зачинені під час карантину, то їхній власник або визначена посадова особа, наприклад, адміністратор, будуть покарані, оскільки є суб'єктом такого порушення. Особа, яка не відноситься до такого суб'єкта, не має сплачувати штраф.
Наприклад, у Сумах продавчиня під час карантину реалізовувала цигарки, правоохоронці склали та направили до суду протокол. Під час розгляду було з'ясовано, що продавчиня не є підприємцем, а ларьок працює через віконце. Тобто протокол було складено не на ту особу, тому за відсутності складу та події порушення справу закрили.
У Києві правоохоронці склали протокол на продавчиню магазину біжутерії. Суд закрив справу, бо поліціянти не надали жодних доказів причетності ймовірної порушниці до цього магазину.
У м. Чугуїв Харківської області правоохоронці також намагалися оштрафувати продавця, який не є власником торгівельного павільйону. За відсутності події та складу злочину суд закрив справу.
3. Невідомо за що
У протоколі обов'язково зазначаються норми закону, які порушені. Вказівки ст. 44-3 КУпАП замало, оскільки вона є бланкетною – відсилає до інших законів. Саме норми цих законів повинні зазначати правоохоронці.
Наприклад, суддя Ярмолинецького районного суду Хмельницької області відправив протокол на дооформлення, оскільки правоохоронці зазначили неіснуючий у Постанові Кабміну "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 пункт, який начебто було порушено.
У Львові правоохоронці не змогли довести, за що хочуть оштрафувати особу, яка розпалювала вогнище у парку під час карантину.
Правоохоронці складають протокол на порушників карантину
У Херсонській області суддя також підтримав своїх колег та направив протокол на доопрацювання, оскільки не зміг з'ясувати, за що треба покарати звинуваченого.
4. Без права на помилку: протокол на дооформлення
Протокол містить чітко визначений зміст: дата і місце його складання, посада, ПІБ особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до відповідальності, тощо. Крім того, протокол викладається зрозумілим почерком, додані копії завіряються, а сторінки прошнуровуються та нумеруються. На практиці правоохоронці не дотримуються цих правил, тому суди направляють протоколи на дооформлення.
Неналежне оформлення призводить до закриття справи, оскільки внесення будь-яких змін не допускається після підписання протоколу ймовірним порушником.
Наприклад, на Закарпатті у м. Іршава суддя через почерк правоохоронців не зміг прочитати протокол та направив його на дооформлення.
Правоохоронці м. Кривий Ріг на Дніпропетровщині не зазначили у протоколі, що саме порушили продавці магазину непродовольчих товарів, та не додали пояснення свідків.
В Умані правоохоронці у протоколі робили виправлення та не завірили їх належним чином, неправильно зазначили, що саме було порушено, та не додали документи про власника магазину, який працював під час карантину.
Цікаво, що у реєстрі вже можна зустріти справи щодо звичайних громадян, які знаходилися на вулиці без масок та документів. Суди також закривають ці справи або направляють на доопрацювання.
Наприклад, правоохоронці склали протокол на громадянина, який перебував на вулиці без документів. Суд обмежився усним зауваженням та закрив справу.
У Чернівецькій області суд відмовився штрафувати громадянина, який перебував на вулиці без маски, оскільки в Україні ще не визначені критерії, випадки та необхідність носіння засобів захисту.
Правоохоронці перевіряють дотримання українцями карантину
В Україні не настільки суворі заборони за порушення карантину. Перш за все, превентивні заходи покликані захистити нас від нового вірусу. Однак, невідомі санкції та процедури покарання можуть зробити нас більш вразливими до COVID -19.
Наразі українські суди зайняли позицію захисника звичайних громадян, та ситуація може докорінно змінитися, що призведе до зловживань та порушень прав.
Тому уряду необхідно йти на випередження та адаптувати законодавство, аби потім у ЗМІ не публікували матеріали про покарання невідомо за що.
