fbpx
Сьогодні
20:13 09 Бер 2020

У мережі порівняли версії The Guardian і переклад ОП: у чому різниця

Фото Reuters

У мережі порівняли оригінал інтерв'ю президента України британському виданню The Guardian і його розшифровку на сайті Офісу президента.

Дві версії інтерв'ю значно відрізняються – в ОП не згадали досить жорсткі й оціночні судження президента, пише "Цензор.Нет".

Чим відрізняється гра президента у фільмі й реальне керівництво країною?

The Guardian: "Це дуже схоже", – говорить він, поки його худе тіло потопає в зеленому шкіряному кріслі в його розкішному президентському офісі. Потім він змінює свою думку: в реальному житті підготовка триває цілих п'ять років і пов'язана зі значно більшими труднощами, ніж може вміститися в один сезон телевізійного шоу. "Справді, проблем більше. Вони катастрофічні. Вибачте, вони з'являються, як прищі у 18-річного хлопця. Невідомо, де вони вискочать і коли", – 42-річний президент говорить своєю рідною російською мовою, його виразне обличчя якоїсь миті перемикається з хлоп'ячого задоволення на болісну задуму".

Офіс президента: "Все дуже схоже. Правда, дуже схоже. Проблем більше, вони катастрофічні. Проблеми ж не виникають сьогодні, і їх треба вирішувати. Проблеми виникли багато років тому. Коли ми здобули незалежність, ми ще тоді повинні були вибрати собі модель, як жити. Це дуже важливо – модель: з ким дружимо, на яких умовах, куди йдемо – до Європи… Потрібно було точно визначитися, і це найбільша проблема. Тому безліч економічних процесів – вони стагнувалися, тобто сьогодні вони щодня прориваються, вибачте, як прищ у 18-річного. Ти не знаєш, де, коли саме, як він з'явиться. Ти просто бігаєш, як на кораблі: всюди діри, і ти руками і ногами закриваєш їх. Це те, в чому ми зараз живемо. Ми закриваємо діри".

Фото: theguardian.com

Про ситуацію в Нових Санжарах і ексглаву МОЗ Зоряну Скалецьку

The Guardian: "Остання проблема – коронавірус. Розлючені жителі села, злякавшись, що в їхній лікарні поселять тих, хто повернувся з Китаю, напали на автобуси, що перевозили евакуйованих. За день до нашої зустрічі Зеленський направив міністерку охорони здоров'я приєднатися до евакуйованих на карантині як доказ того, що вони не є небезпечними. "Це був її вибір, але запропонував я", – говорить він, сміючись так, що зрозуміло: особливого вибору у неї і не було".

Офіс президента: "Короткий коментар окремо у двері.

– Ви відправили міністерку чи вона сама хотіла до них (в Нові Санжари. – Ред.)?

– Я їй сказав, що це була б гарна ідея. Вона сама вирішувала, але я запропонував".

Про ставлення до України в США

The Guardian: "…коли сам Трамп опублікував найбільш страшне свідчення: текст телефонних переговорів між президентами 25 липня. У ньому Зеленський лестить Трампу, делікатно намагаючись не вступати з ним в злочинну змову. "Ви для нас великий вчитель", – говорить він у одному з декількох уривків, які важко читати, не скривившись. Трамп тим часом підкреслює, скільки США зроблять для України, щойно Зеленський організує розслідування щодо Гантера Байдена.

Його політичні опоненти вхопилися за його ласкавий тон і навіть охрестили його "Моніка Зеленський". "Ви абсолютно праві. Не тільки 100%, але фактично 1000%", – говорить він, коли Трамп заявляє, що Ангела Меркель "нічого не робить" для України (насправді, ЄС – її найбільший фінансовий донор). Але більш резонансним був скандал у США; оскільки підтримувані Росією війська все ще перебувають на сході країни, більшість українців прагнуть підтримки США практично будь-якою ціною".

Офіс президента: "– Так, я впевнений, що Ви не були дуже раді, що вони його надрукували. Ви говорили, що ви багато чому навчилися у Трампа. Це справді було так чи Ви зробили такий комплімент? Ви правда бачили в ньому якийсь образ, що не кар'єрний політик може виграти вибори?

– Я просто бачив його політичну кампанію. Це був приклад і послання… Методи адже у всіх різні, тому що різна ментальність, різні країни й різні люди. Мені було легко, тому що я відкритий. Я не намагався грати іншу людину. Мені добре залишатися собою і говорити те, що я думаю. Але він справді для мене приклад того, що можна неформатно перемагати формати. Ось і все".

Про ситуацію навколо імпічменту Трампа

The Guardian: "Зеленський здавався схвильованим, коли Трамп опублікував текст переговорів за кілька годин до того, як вони провели незграбну пресконференцію в ООН у вересні минулого року. Сьогодні він виглядає більш розслаблено, обговорюючи обмін, хоча каже, що втомився від історії про імпічмент, що домінує в кожній розмові про Україну. "Я думаю, що Україна з гордістю пройшла через цю історію, з високо піднятою головою", – говорить він".

Офіс президента: "…та я вважаю, що Україна з високо піднятою головою пройшла цю історію. Ми дуже правильно вийшли, тому я впевнений, що ця ситуація повинна вплинути на зміцнення відносин із США".

Фото: theguardian.com

Про запрошення до Білого дому

The Guardian: "Але він все ще не отримав обіцяне запрошення Білого дому і зрозуміло, що це його дратує. "Мені сказали, що воно готується. Мені важко це чути. Я людина, яка працює в терміни. Наші дипломати обговорюють це з американськими дипломатами. Я б хотів, щоб у нас була плідна зустріч".

Офіс президента: "- Після всієї цієї історії таке відчуття, що самі Штати трохи бояться чіпати українську тему, тому що так багато шуму навколо імпічменту. У Вас є таке відчуття?

– У мене немає такого відчуття. Ми говорили про те, що у нас повинна бути там зустріч. У нас була одна зустріч з Президентом Трампом. Мав бути мій великий візит до Вашингтона. Мені сказали, що він готується. Мені дуже важко сприймати "він готується", тому що я людина чітких термінів. Наші дипломати з американськими дипломатами обговорюють це питання. Почекаємо. Але я хочу, щоб у нас була результативна зустріч".

Про заяву Помпео про Україну

The Guardian: "Наприкінці січня, за два дні до того, як держсекретар Майк Помпео повинен був приїхати до Києва на знак підтримки США, він дещо змазав меседж, крикнувши на репортерку: "Ви думаєте, американцям не байдуже до України?" І попросив її показати Україну на карті, так наче це було загублене князівство, а не найбільша країна в Європі. За словами Зеленського, коли вони зустрілися, Помпео наполягав на тому, що його неправильно процитували. Він каже, що "вдячний США, тому що насправді нас підтримують обидві політичні партії". Але як щодо президента?"

Офіс президента: "– Хоча Помпео (Державний секретар США Майк Помпео. – Ред.) Приїжджав і за два дні говорив, що американцям плювати на Україну. Це теж, напевно, неприємно, коли він таке говорить.

– Дуже неприємно.

– На ваших зустрічах з ним інший меседж?

– Абсолютно. Ми відверто говорили. Він сказав, що його не так зрозуміли. Я не свідок ситуації, що там було емоційно. В житті все буває. Знову ж таки, це все слова. А потрібні вчинки. І США нас підтримують. Я хочу, щоб вони ще більше підтримували".

Про свій кабінет в Офісі Президента

Фото: theguardian.com

The Guardian: "Після перемоги на виборах Зеленський пообіцяв виборцям, що він "залишиться людиною" і не стане типовим політиком. Він стверджує, що досі йому це вдається, але його кабінет говорить про інше. Просторе приміщення оброблене позолоченими ліпними стелями, люстрами і рельєфними фіранками, які каскадом опускаються на довгі вікна. Поки що дуже по-президентськи. Але варто було рукостисканням завершитися, як Зеленський сказав нам, наскільки йому ніяково. "Я навіть не можу сидіти там, це жахливо", – говорить він, вказуючи на дерев'яний стіл, оздоблений малахітовими прикрасами, і групу секретних телефонів. "Попередні мешканці почувалися як вдома в цьому оточенні, я думаю", – говорить він, а його це змушує відчувати "жахливу незручність".

Офіс президента: "Всі ці роки людям у цих кабінетах було досить комфортно. Я відчуваю страшний дискомфорт, але законодавчо у нас в країні так все прописано, що ремонт я тут зробити не можу, тому що за законом – це історична пам'ятка і я нічого тут не можу змінити. Дуже хочу переїхати звідси, але ми сьогодні не можемо витрачати державні гроші на це. У нас складна ситуація – і війна, і економічні проблеми. Тому я не можу витрачати державні гроші, щоб переїхати в іншу будівлю. Я приділив цьому багато часу. Ви з того почали, і для мене це болюче питання. А переїхати просто в будь-яке приміщення мені не дозволяє охорона. Я і так "порізав" кортеж. У нас там було по 12-20 машин, зараз ми їздимо на трьох…"

Про запрошення своїх друзів у владу

The Guardian: "Нещодавно Зеленський запросив деяких з них як ключових радників. "У мене є кілька людей, які працюють зі мною, які були моїми друзями протягом довгого часу… Вони не мають ніякого стосунку до бізнесу або бюджету", – каже він, наполягаючи на тому, що призначення пов'язані з особистою довірою, а не з фінансовим кумівством".

Офіс президента: Ця частина інтерв'ю не згадується у версії ОП.

Зеленський про переговори з Путіним

The Guardian: "Я думаю, що він слухав мене. У мене було це почуття. Сподіваюся, це не помилкове відчуття". Переговори дали скромні результати: обмін полоненими, угода про виведення збройних сил і невиконання угоди про припинення вогню, внаслідок чого один солдат був убитий, а кілька отримали поранення через підрив упродовж останніх тижнів".

Офіс президента: "Він почав щось чути, у мене є таке відчуття. І я не хотів би, щоб воно було оманливим. Але і вони знають мій підхід. Ми точно не будемо займатися цим вічно. Я не віддам п'ять років, які дав мені народ України, на те, щоб займатися "Мінськом". Просто не віддам. Я розумію статистику. Я дивлюся, скільки людей загинуло. А ще п'ять років – я не хочу цього".

Зеленський про олігархів

The Guardian: "Якщо ми вибрали демократію, звичайно, ми не можемо вішати людей", – говорить він, але його очі спалахують. "Хоча! Іноді ти справді хочеш. А знаєш чому? Тому що це було б швидше. Значно швидше", – говорить він, кажучи як герой комедії.

"Ми жартуємо", – говорить його прессекретарка, зі стурбованим виглядом дивлячись з іншого боку столу.

"Звісно, ми жартуємо", – говорить Зеленський".

Офіс президента: "Ну, ми не можемо, згідно із законом, вішати й стріляти. Це шлях. Ми вибираємо: або тоталітарний, або демократичний. Але якщо вибрали демократичний, то, звісно, вішати не можна. Хоча іноді дуже хочеться. Чому? Тому що так швидше. Ми вибираємо закон. Ми концептуально створюємо демократичну державу, і для всіх повинні бути однакові правила, один закон. Але якщо вже ви використовували слово "роль", то дуже хочеться, щоб ролі у них були не головні, а, як в кіно, епізодичні. Зі свого боку вони розуміють, що я не злодій, і починають по-іншому поводитися".

Зеленський про Андрія Богдана

The Guardian: У варіанті видання немає згадки про Богдана.

Офіс президента: "-Історія з Богданом (екскерівник Офісу президента Андрій Богдан. – Ред.) якось пов'язана з Коломойським?

– Я не хотів би коментувати цю історію, тому що ми з Андрієм пройшли досить довгий шлях. У мене не було з ним взаємин до політики. Ми пройшли всю виборчу кампанію, а потім – досить велика кількість місяців роботи разом. Це трохи про інше, це про людські стосунки".

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: