Інфографіка змін клімату. Гарячі сліди Китаю у забрудненні світу
Китай є на диво вуглець-ефективним, але все ж залишається найбільшим забруднювачем світу
Фото unsplash.com
Зі смогом найнебезпечнішого рівня та смертельними викидами токсичних відходів у країні, Китай став головним прикладом для ілюстрації тієї ціни, що її платить довкілля за економічний розвиток. Зростаюче споживання м'яса в країні та її покладання на викопні палива також зробили Китай центром уваги для людей, занепокоєних зміною клімату.
В якомусь сенсі репутація Китаю як ковальських міхів у "теплиці під назвою Земля" є перебільшеною. Починаючи від 1850 року, країни, у яких ВВП на душу населення складало 12 000-16 000 доларів США, виробляли в середньому 10.6 тонн газів, еквівалентних вуглецю, на особу на рік (із розрахунком на населення країни). У 2016 році ВВП на особу в Китаї склало 14 000 доларів, і він викинув лише 9.3 тонни газів на особу.
Більше того, якщо викиди ділити на кількість населення, за цим показником Китай забруднює довкілля набагато менше, ніж це робили Західні країни на тій самій стадії економічного розвитку. Коли Америка, Франція, Британія та Німеччина мали прибутки, схожі з тими, що їх зараз має сучасний Китай, вони покладалися на неефективні електростанції та автомобілі, і викидали по 16.6 тонн газів на особу.
Втім, величезне населення та швидке зростання ВВП Китаю вкупі таки зробили з цієї країни найбільшого забруднювача вуглецем у світі. Передбачають, що Китай викине 16 мільярдів тонн парникових газів у 2030 році — це вчетверо більше, ніж склали викиди всього світу у 1900 році.
Аби запобігти досягненню таких рівнів парникових газів в атмосфері, які ймовірно стануть причиною руйнівне потепління, Китай має зробити більше, ніж просто бути кращим за багатші країни в минулому. Натомість Китаю необхідно буде досягнути безпрецедентного зниження рівня викидів на особу — принаймні до більш вуглець-ефективного рівня порівняних із ним латиноамериканських економік, а в ідеалі — рухатися по траєкторії бідніших азійських гігантів, таких як Індія та Індонезія, які менше покладаються на важку промисловість та виробництво. Ці країни, розташовані у спекотних широтах, де фермери найбільше постраждають від змін клімату, мають у свою чергу з'ясувати, як отримувати вищі прибутки, не повторюючи шляху викидів Китаю.
До честі влади Китаю, яку бомбардують суспільним занепокоєнням щодо забруднення повітря, вона все ж зробила своїм пріоритетом зелену політику (наприклад, перехід від вугільних електростанцій на відновлювані джерела енергії та встановлення системи торгівлі викидами). Щорічний рівень зростання викидів у Китаї впав з 9.3% у 2002-11 роках до 0.6% у 2012-16. Поточний спад у напруженому будівельному бумі має ще більше сповільнити викиди. Але для того, щоб уникнути жорсткого потепління, знадобиться більше, ніж ці помірні і поступові перемоги.
Рекомендуємо: Україна потрапила в п'ятірку країн з високою смертністю через екологію. ТЕСТ на знання проблем
Джерело: The Economist
Переклад: Марина Смагіна
