Дослідження: Кожний четвертий старшокласник в Україні має низький рівень читацької та математичної грамотності
Кожен четвертий 15-річний учень в Україні має низький рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності, свідчать результати дослідження Програми міжнародної оцінки учнів (PISA).
"Наші результати не такі вже й погані, як хтось міг очікувати", – сказала міністр освіти і науки України Ганна Новосад на презентації перших результатів міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 у вівторок.
Водночас, за словами міністра, результати українських учнів нижчі за середні в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку у всіх трьох досліджуваних галузях: читання, математика та природничі дисципліни.
Згідно з показниками, для України найбільш проблемною з дисциплін є математика.
За результатами дослідження PISA-2018, базового рівня – мінімального, якого в кінці першого етапу середньої освіти мають досягти учні, – в Україні не досягли:
- з читацької грамотності – 25,9% українських підлітків
- з математичної – 36%
- з природничо-наукової – 26,4%
Для порівняння, у країнах ОЕСР базового рівня сформованості читацької грамотності не досягли 22% підлітків, математичної – 23,9%, природничо-наукової – 21%.
При цьому 46,4% 15-річних учнів України продемонстрували високий рівень читацької грамотності, 37,9% – грамотності з математики та 43,6% – грамотності з природничих дисциплін.
Також наголошується, що істотна різниця в досягненнях існує залежно від типу місцевості.
У великих містах середній бал становить 499,4, що відрізняється від середнього бала учнів, котрі проживають у міських поселеннях, – 479,9 і суттєво відрізняється від середнього бала учнів, які проживають у селах, хуторах і сільській місцевості – 420,6. Отже, в часовому обчисленні різниця між досягненнями учнів у містах і селах становить більше ніж 2,5 року навчання.
Крім того, дослідження засвідчило, що хлопчики читають набагато менше, ніж дівчатка.
Згідно зі звітом, в Україні учні почуваються більш задоволеними життям, ніж їхні однолітки в країнах ОЕСР.
За словами Новосад, результати PISA вказали на дві проблеми: низький рівень грамотності з математики та глибока нерівність у доступі до якісної освіти залежно від місця проживання і соціально-економічного статусу.
За словами міністра, ключовими завданнями для відомства є продовження зміни системи освіти, спираючись на результати дослідження PISA, системний підхід до підвищення якості підготовки та професійного росту вчителів, збільшення частки успішних учнів і зменшення соціально-економічної нерівності між успішними та неуспішними учнями.
"Цей звіт не оцінює ту "Нову українську школу" на початковому рівні. Це оцінка нашої старої і все ще діючої на деяких рівнях системи освіти", – зазначила Новосад.
Дослідження PISA проводиться кожні три роки шляхом тестування навичок і знань 15-річних учнів. PISA не перевіряє рівень навчальних досягнень учнів, натомість оцінює, наскільки учень зможе використовувати знання і вміння, отримані в школі, в разі можливих життєвих труднощів.
