Кабмін затвердив нові правила використання пам’яток культурної спадщини: що вона передбачає
Будинок з комахами. Фото: Фейсбук / Ксенія Семенова
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка визначає режими використання пам'яток культурної спадщини, а також межі та режими використання їхніх територій.
Про це повідомили в Міністерстві культури, передає Рубрика.
Новий документ установлює єдині принципи визначення режимів використання пам'яток та їхніх територій. Вони мають:
- сприяти захисту об'єктів культурної спадщини від негативного впливу,
- збереженню їхньої автентичності, просторової композиції, елементів упорядження й оздоблення.
"Постанова визначає чіткий механізм розроблення та затвердження документації для пам'яток та їхніх територій. Це важливо для захисту самої пам'ятки, її історичного середовища, а також для відповідального використання територій і планування господарської діяльності", — сказала віцепрем'єр-міністерка України з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.
Обмеження та вимоги щодо використання пам'яток культурної спадщини визначатимуть у науково-проєктній документації у сфері охорони культурної спадщини. Затверджений порядок регламентує її склад і зміст, визначає обов'язкові компоненти, а також перелік вихідних даних, необхідних для розроблення.
Документ установлює вимоги до режимів використання самих пам'яток. Зокрема, вони можуть передбачати:
- умови утримання об'єктів,
- порядок і періодичність проведення ремонтів,
- заходи для запобігання пошкодженню, руйнуванню чи знищенню.
Окремо визначатимуть обмеження щодо земляних, будівельних, меліоративних, шляхових та інших робіт, які можуть становити загрозу для пам'яток культурної спадщини.
Вимоги до використання територій і нової забудови
Науково-проєктна документація щодо територій пам'яток визначатиме:
- дозволені та заборонені види діяльності,
- обмеження у використанні земель,
- вимоги до нового будівництва в межах таких територій.
Зокрема, у документації встановлюватимуть допустиму висотність та інші граничні параметри забудови. Також вона має передбачати вимоги до збереження:
- історичного ландшафту, цінних панорам і силуетів.
Визначені правила мають допомогти запобігати негативному впливу господарської діяльності та будівництва на об'єкти культурної спадщини, їхнє історичне середовище й візуальне сприйняття.
Хто затверджуватиме документацію
Порядок розмежовує повноваження органів охорони культурної спадщини залежно від статусу пам'ятки:
- Науково-проєктну документацію щодо пам'яток культурної спадщини національного значення затверджуватиме Міністерство культури України.
- Документацію щодо пам'яток місцевого значення затверджуватимуть відповідні органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим.
Для розгляду документації та ухвалення рішення встановлено строк — не пізніше ніж 30 календарних днів із дня її надходження. У цей період відповідний орган охорони культурної спадщини має затвердити документи або надати зауваження та рекомендації.
Затверджений порядок визначає механізм розроблення й погодження документації, вимоги до використання пам'яток та їхніх територій, а також повноваження відповідальних органів. Його положення спрямовані на запобігання негативному впливу на об'єкти культурної спадщини та їхнє візуальне сприйняття.
Нагадаємо, раніше Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО вирішив залишити три українські пам'ятки у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою. Організація дійшла висновку, що повномасштабна агресія росії й надалі створює безпосередню небезпеку для їх збереження.
Також повідомлялось, що у Чернігові розпочала роботу мобільна лабораторія Ark III, яка створює цифрові копії музейних предметів і пам'яток безпосередньо в місцях їхнього зберігання. Це перший виїзд комплексу, що працює на базі Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Проєкт має допомогти зберігати, досліджувати та відновлювати культурну спадщину, зокрема в регіонах, які зазнають російських обстрілів.
Лабораторію передали "Києво-Печерській лаврі" у травні 2026 року. Тоді українські фахівці з музеїв і заповідників пройшли перший тренінг із роботи з обладнанням. У вересні працівники Лаври продовжили навчання.
Ark for Ukraine є частиною міжнародної ініціативи "Підтримай українську культуру". Її започаткувало Міністерство культури України у співпраці з Національним музеєм Чеської Республіки та за партнерства Фундації родини Карела Комарека (KKFF).
