Знищені склади, мільйони книжок і падіння накладів: видавці закликають до рішення на рівні РНБО
Фото: Телеграм / BookChef
Громадська спілка "Українська видавнича асоціація" оцінює прямі збитки галузі щонайменше у 1,19 мільярда гривень. Видавці просять президента Володимира Зеленського скликати РНБО та доручити уряду розробити механізми компенсації й відновлення знищених накладів.
Про це йдеться у зверненні, яке опублікував у Фейсбуці глава Української видавничої асоціації Артем Біденко.
За його словами, протягом літа 2026 року російські удари знищили близько 13 мільйонів книжок. Це майже третина всього річного накладу книжок і брошур в Україні. У 2025 році загальний наклад становив 33,21 мільйона примірників.
Прямі збитки видавничої галузі, за оцінкою асоціації, становлять щонайменше 1,19 мільярда гривень.
Біденко також зазначив, що галузеві оцінки свідчать про падіння загального накладу до 15% і продажів – до чверті в примірниках уже цього року.
"Якщо будуть знищені українські видавці, на їхнє місце через певний час зайдуть іноземні, вже не буде ціннісного складника, лише комерційний. Для нас важливі не лише книжки українською мовою, але й українські автори, правильні ціннісні книжки, підтримка національної ідентичності", – заявив він.
Якої підтримки просять видавці
За словами керівника асоціації, найгострішою проблемою залишається відсутність робочого механізму компенсації вже завданих збитків і відновлення знищених накладів.
Водночас ухвалена наприкінці минулого року програма часткової компенсації воєнних ризиків має низку обмежень. Вона передбачає відшкодування лише за майно, знищене після приєднання підприємства до програми, і тільки на територіях підвищеного ризику.
Крім того, програма поширюється на нерухомість і не передбачає компенсації за знищені книжкові наклади – основний товар видавництв, друкарень і книгарень.
У зверненні видавці запропонували базові інструменти підтримки, які вже застосовують в інших секторах економіки.
Зокрема, йдеться про доступне пільгове кредитування для відновлення виробничих потужностей і поповнення накладів, а також про воєнне страхування накладів – поширення страхування від воєнних ризиків на товари в обороті та готову продукцію.
Серед інших пропозицій – відновлення закупівлі книжок для бібліотек. Асоціація пропонує поновити пряму державну закупівлю, яку призупинили ще 2022 року через секвестр.
Також видавці пропонують запустити компенсацію оренди книгарням – субсидію, передбачену чинним законом про підтримку книжкового ринку.
Окремий блок пропозицій стосується можливостей для самостійного відновлення галузі. Серед них – ухвалення проєкту "Культурний простір" щодо підтримки креативних індустрій, забезпечення реального звільнення сфери від ПДВ відповідно до вимог закону та інші інструменти.
Видавці стверджують, що жодне із запропонованих питань не потребує мільярдних вливань або не має юридичного вирішення. За їхніми словами, більшу частину необхідних документів галузь уже підготувала та передала уряду.
"Причина затримки має цілком буденне управлінське походження: усі ці рішення передбачають виділення коштів або зняття вимоги під час війни, а це той тип відповідальності, який ніхто не хоче на себе брати. Ми цілком розуміємо навантаження на відомства під час війни, тож просимо про рішення найвищого рівня, яке перетворило б "взяти на себе відповідальність" з особистого ризику конкретної людини на виконання прямого доручення", – додали у зверненні.
Що пропонують винести на рівень уряду
Українська видавнича асоціація просить президента скликати засідання РНБО щодо стану та відновлення видавничої галузі й критичної інфраструктури книговидання.
За результатами засідання асоціація пропонує рішенням зобов'язати Кабінет Міністрів України у визначені строки:
- виділити кошти на компенсацію збитків, завданих видавництвам, друкарням і книгарням унаслідок ворожих ударів, а також на відновлення знищених накладів, насамперед підручників;
- поширити механізм страхування і компенсації воєнних ризиків, передбачений постановою № 1541, на товари в обороті та готову продукцію, а також передбачити компенсацію за майно, знищене до долучення підприємства до програми;
- відновити пряму державну закупівлю книжок для поповнення бібліотечних фондів;
- поширити державні програми доступного кредитування на відновлення накладів;
- запустити передбачену законом компенсацію оренди книгарням;
- утворити міжвідомчу робочу групу з питань розвитку видавничого ринку за участю Міністерства культури, Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Держкомтелерадіо, Українського інституту книги та Асоціації, визначивши єдину точку входу в Секретаріаті Кабінету Міністрів і строки виконання.
Що відомо про знищення українських книжок
За останні кілька місяців війська рф неодноразово обстрілювали склади українських книговидавництв.
У ніч проти 2 липня було знищено центральний склад логістичного партнера видавництва BookChef. Унаслідок атаки було втрачено приблизно 800 тисяч книжок.
19 липня під час чергової атаки Росії було знищено склад видавництва "Книголав". Видавництво втратило майже 250 тисяч книжок.
Ще один удар стався 1 серпня в Харкові. Унаслідок російської атаки згорів склад книговидавничої корпорації "Ранок", який також використовували мережа книгарень "Книголенд" та інші компанії. Там було знищено "десятки тисяч назв і мільйони книжок".
Прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що доручив Міністерству культури та Міністерству фінансів підготувати механізм державної підтримки книговидавничої галузі. За його словами, лише протягом липня було знищено 1,5 мільйона примірників українських книжок, а збитки обчислюються сотнями мільйонів гривень.
