“Надолужуємо освітні втрати” – у Києві презентували рішення, як надолужувати прогалини в шкільних знаннях через війну
Спікерки конференції “Надолуження освітніх втрат”. Фото: “Рубрика”
На конференції "Надолуження освітніх втрат" представили 6 курсів з 10 предметів, у яких є всі основні теми за 5–9 класи. Кожен курс складається з робочих зошитів різних рівнів. Курси створені з математики, природничих наук, української мови, української літератури, історії України та англійської мови.
"Рубрика" розповідає, як нові посібники можуть допомогти в подоланні освітніх втрат.
У чому проблема?
"Освітні втрати є будь-де, інша справа, що вони можуть бути посилені, як сталося в Україні з початком пандемії Covid-19, а пізніше — війни", — розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.
За її словами, є три категорії дітей, які перебувають у найбільшій зоні ризику:
- діти, які тривалий час навчаються дистанційно;
- діти, які навчаються, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях чи за кордоном;
- внутрішньо переміщені діти, які недостатньо інтегрувалися в систему освіти в новому місті чи селі.
Тож зараз, на думку Кузьмичової, у деяких випадках українські діти мають "освітній розрив" порівняно з тим рівнем, на якому вони мали б бути відповідно до свого класу чи віку.
"Потреба в надолуженні освітніх втрат є в двох третіх українських дітей", — розповіла Валентина Полторак, заступниця голови ГО DOCCU, однієї з девʼяти організацій, які працюють у прифронтових регіонах з темою освіти.
Окрім втрат у навчанні, діти також страждають від поведінкових та емоційних проблем, втрати соціалізації та втрати у формуванні національної ідентичності, — додає Олена Ліннік, педагогиня та докторка педагогічних наук.
Яке рішення?
Про свій досвід та дослідження на конференції розповіли представники прифронтових громад, МОН, міжнародних організацій та викладачі. Також до дискусій долучились такі громадські організації, як "Навчай для України", FCA, SavED, "Карітас Україна" та "Спільномова".
Приклад зошиту з надолуження освітніх втрат. Фото: "Рубрика"
За словами Валентини Полторак, курси "Надолужуємо освітні втрати" розроблені так, щоб не викликати в дитини стигму.
Цієї мети прагнуть досягти за допомогою спеціальних навчальних зошитів. Їх розробляли викладачі-практики, на основі шкільної програми. Зошити будуть доступні для усіх охочих викладачів, батьків чи дітей на сайті "Всеукраїнської школи онлайн", а також підходитимуть для онлайн, офлайн та змішаного формату навчання.
Уроки в спеціальних зошитах покликані розвіяти уявлення дитини про власну неспроможність.
Усі зошити спрямовані на індивідуалізовану освіту, на кожну тему є завдання різних рівнів складності — аби вчитися було цікаво і тим дітям, яким той чи інший предмет дається важче, і тим, які хочуть якомога глибше зануритись в тему.
Наповнення зошиту з надолуження освітніх втрат. Фото: "Рубрика"
Також матеріали для кожного курсу враховують особливості та проблеми, з якими діти стикаються при вивченні окремих предметів. Наприклад, курси з історії України та української літератури спрямовані на те, щоб занурити дитину в конкретну епоху, про яку йдеться на уроці, заохотити шукати паралелі між минулим і теперішнім та сприяти формуванню національної ідентичності. А зошити для курсу з математики спрямовані на те, щоб дитина позбулася "математичної тривожності" та відчувала власний прогрес, що підкріплювало б її упевненість у своїх силах.
Ще більше корисних рішень!
На конференції представники громад Харківської та Сумської областей розповіли про свій досвід і виклики у боротьбі з освітніми втратами.
Ольга Безпалова, представниця Департаменту освіти і науки Харківської ОВА, розповіла, що зараз у змішаному чи очному форматі навчаються 202 школи та понад 42 000 дітей в області. Це вдається реалізувати завдяки відкриттю підземних шкіл. Із 1 вересня цього року відкриється ще 12 нових підземних шкіл.
А в Сумській області з початком повномасштабного вторгнення Департамент освіти і науки прийняв рішення облаштовувати якнайбільше укриттів, щоб діти змогли ходити на заняття офлайн, — розповіла Вікторія Гробова, представниця Департаменту.
Виклики, з якими стикаються прифронтові громади, — це постійна нестабільність та потреба адаптовуватись до нових реалій війни кожного нового навчального року, підсумували фахівці.
