Через зміни клімату в Україні очікують зменшення опадів, пилові бурі та смерчі

За останні 30 років клімат в Україні, через значне підвищення середньої температури повітря на Землі, суттєво змінився. А значить варто бути готовими до появи нових кліматичних явищ і навіть стихійних лих.

Про це в інтерв'ю для "УП. Життя" розповіла завідувача відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух.

Як повідомила науковиця, якщо порівнювати сучасний кліматичний період з 1991 по 2020 рік із 1961-1990 роками, то середня річна температура повітря підвищилася на 1,2°C.

Найбільше зміни торкнулися зими та літа – вони стали теплішими майже на 1,5°C. Також змінилася і їхня тривалість.

"Зимовий період – коли середня температура за добу нижча за 0°C і тримається понад 5 днів – став коротшим майже на місяць. І він дійсно теплішає.

Через це зменшується тривалість сезону опалення, а для підтримки комфортної температури потрібно менше ресурсів, ніж 30 років тому", наголошує кліматологиня.

Окрім того, сильно скорочується період стійкого залягання снігового покриву. Це впливає на водність річок, які мають снігове живлення, а як наслідок – з'являються проблеми з водними ресурсами.

Цей же фактор впливає на інтенсивність посух, а значить буде підвищення пожежної небезпеки. Такий період у 2025 році може бути досить інтенсивним, застерігає кліматологиня.

"Сніговий покрив був майже відсутній, а тому збереглися всі бур'яни, які росли на полях і в лісах. Вони просто не перегнили. Температура повітря знову очікується вищою за кліматичну норму, зростає дефіцит опадів, збільшується тривалість бездощового періоду", пояснює Балабуха.

Які кліматичні явища стануть характерними для території України

Зміна клімату зумовлює появу явищ, які були нехарактерні для нашої території ще 30 років тому. Зокрема:

• зараз в Україні все частіше спостерігаються тропічні ночі, коли мінімальна температура вночі вища за 20°C.
• підвищення температури повітря сприяє зростанню нестійкості атмосфери, утворенню потужніших хмар і, як наслідок, інтенсивних злив. Особливо небезпечними ці процеси є в Карпатах, адже на ці чинники накладається вплив гірських систем.

Фото: Суспільне Одеса

"Не лише зливи стають інтенсивнішими, а й шквали, грози, град і смерчі. Вони пов'язані з таким атмосферним процесом, як конвекція – вимушене підняття повітря вгору через низку причин, як-от підвищення температури повітря.

Наявність достатньої вологи в атмосфері призводить до утворення потужних хмар. Їхня верхня межа суттєво зросла – на декілька кілометрів. У таких хмарах збільшується швидкість вертикальних рухів, що сприяє утворенню граду більшого діаметра, потужних гроз і шквалів", пояснює Віра Балабуха.

• варто бути готовими до збільшення кількості пилових бур, особливо у південних регіонах. Це зумовлене декількома факторами, зокрема зменшенням кількості лісосмуг, особливо на південному сході, де ведуться бойові дії.

Фото ілюстративне: МВС

"Щоб виростити нові лісосмуги, треба багато часу – дерева ростуть повільно. А підвищення температури та зменшення кількості опадів, які зараз спостерігаються, цьому не сприяють", додає кліматологиня.

Нагадаємо, що у столиці з 7 по 9 березня зафіксовані п'ять температурних рекордів.

Як писала Рубрика, станом на 5 березня до столиці прийшла метеорологічна весна, а нинішня зима у Києві була найкоротшою.