Майже 70% українців проти добудови Хмельницької АЕС під час війни, – дослідження

За даними дослідження агенції Info Sapiens, проведеного на замовлення ГО "Екодія",  68% українців вважають, що будівництво нових енергоблоків атомних електростанцій слід відкласти до завершення війни.

Про це пише "Рубрика" з посиланням на ГО "Екодія". 

Дослідження показує, що атомна енергетика сприймається як корисне, але водночас небезпечне джерело електроенергії. Найбільше занепокоєння викликає поводження з радіоактивними відходами: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики. Окрім того, 76% опитаних згодні з тим, що перебування поруч з АЕС небезпечне завжди, а під час війни ці ризики лише зростають. 

Артем Колесник, фахівець з енергетичної політики ГО "Екодія", зазначив, що дослідження стало необхідним у контексті планів добудови Хмельницької АЕС. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11392, який дозволяє закупівлю російських реакторів із замороженого болгарського проєкту "Белене". Це рішення вже викликало жорстку критику експертів через економічні, технічні та безпекові ризики. 

"Ключове питання зараз – як до цього ставляться українці? Чи готове суспільство підтримати добудову ХАЕС після стількох років невизначеності? Саме для цього ми замовили соціологічне дослідження. Ми хочемо зрозуміти, що думають люди: чи бачать вони у цьому перспективу, чи мають побоювання", – підкреслив Артем Колесник. 

Згідно з дослідженням, щодо майбутнього атомної енергетики населення не має однозначної думки, зберігається амбівалентне ставлення. З одного боку, погоджуються, що електростанції забезпечують велику кількість енергії, з іншого – що будівництво є дорогим і складним процесом. 

"Водночас українці не підтримують відмову від атомної енергетики, але вірять, що хоча б частково її можна замінити відновлюваними джерелами. Така ситуація, ймовірно, пояснюється низьким рівнем обізнаності через відсутність доступної та зрозумілої інформації, адже тема є складною", – зазначила Анастасія Шуренкова, керівниця відділу соціально-політичних досліджень Info Sapiens.

Як зазначила народна депутатка Інна Совсун, іноземні партнери активно запитують, чому вони мають підтримувати українську енергетику, якщо Україна витрачає 600 млн євро на закупівлю блоків, які не будуть виробляти електроенергію в найближчі роки.

"Коли законопроєкт про добудову атомних енергоблоків потрапив до парламенту, спочатку він не викликав великої реакції. Лише пізніше почалися бурхливі дебати, а головним питанням стало не тільки майбутнє атомної енергетики, але й рівень корупції в «Енергоатомі» та Міністерстві енергетики. Це була основна причина, чому навіть серед депутатів монобільшості не було готовності підтримати цей проєкт. Але після тривалих переконувань частина депутатів все ж погодилась голосувати за купівлю блоків", – зауважила Інна Совсун. 

Ольга Лящук, координаторка проєктів у ГО "Екоклуб", також висловила стурбованість щодо водозабезпечення атомних станцій. За її словами, прогнози щодо зміни клімату в Україні показують, що середня температура зросте на 1° (за оптимістичними прогнозами), а за більш реалістичними – на 3-4°. Це призведе до збільшення випаровування води та посилення нерівномірного розподілу опадів. Влітку, коли атомні станції потребують більше води для охолодження, її може не вистачити. 

"Тобто ми маємо дуже добре замислитись, чи дійсно нам вистачить води для охолодження вже існуючих блоків, для охолодження цих потенційних третього і четвертого блоку. І чи не постане вибір: охолоджувати реактори чи забезпечувати прісною водою сільське господарство та інших споживачів", – зауважила Ольга Лящук. 

У підсумку, експерти вважають, що в умовах війни будівництво нових атомних енергоблоків є недоцільним через високі витрати, довготривалість та корупційні ризики. Вони наголошують на важливості переорієнтації коштів на більш швидкі та ефективні рішення, зокрема розвиток відновлюваної енергетики.   

 Довідка. Дослідження провела агенція Info Sapiens на замовлення ГО "Центр екологічних ініціатив "Екодія" та за підтримки Фонду ім.Гайнріха Бьолля, Бюро Київ та "Друзів Землі Норвегії" (Naturvernforbundet). Якісний етап дослідження охопив 12 фокус-групових дискусій з населенням по 6 учасників. Терміни проведення: 30 жовтня — 13 листопада 2024 року. Вибірка кількісного етапу – 1004 респонденти, 18+. Опитування проводилося з 27 листопада по 11 грудня 2024 року. 

↓Читайте також

Зеленський побував на Хмельницькій АЕС після ухвалення закупівлі реакторів для станції

На АЕС витратили в 10 разів менше, ніж на ГЕС: як держава захищає енергетику від російських ударів