Ексгумація жертв Волинської трагедії: у Польщі сподіваються, що роботи розпочнуться після Великодня

Про це повідомив Мацей Данцевич – заступник голови польської фундації «Свобода і демократія», яка у січні цього року отримала згоду на проведення ексгумаційних робіт на цьому місці, пише Рубрика, посилаючись на Укрінформ.

Як зазначив Данцевич, наприкінці березня – на початку квітня частина польської групи, яка братиме участь в ексгумаційних роботах у Пужниках, перебуватиме в Україні з робочою поїздкою, аби узгодити усі технічні деталі майбутніх робіт.

«Робота розпочнеться після Великодня, конкретний день ще остаточно не визначено… Оцінюю, що це буде, приблизно, 25 квітня»,- повідомив представник фундації «Свобода і демократія».

За його словами, польська частина групи, яка проводитиме ексгумацію у Пужниках, складатиметься з понад 10-ти осіб. Її очолюватиме доктор Анджей Оссовський з кафедри судової медицини Поморського медуніверситету у Щеціні. При цьому навчальному закладі створено Польську генетичну базу жертв тоталітаризмів, а його фахівці (генетики, антропологи, археологи) є одними з найдосвідченіших в Польщі, вони мають відповідний інструментарій і досвід проведення такого роду польових робіт.

Крім фахівців Поморського медуніверситету, до складу польської групи увійдуть також фахівці з фундації «Свобода і демократія» і представники Інституту національної пам'яті Польщі.

Данцевич повідомив, що ексгумаційні роботи триватимуть приблизно місяць. Вони вестимуться неподалік старого кладовища, у місці, де в 2023 році в результаті пошукових робіт підтверджено наявність останків польських жертв трагічних подій на Волині.

«Ми хотітимемо ексгумувати могилу, провести дослідження останків, а потім здійснити їх перепоховання на старому цвинтарі у Пужниках, що було раніше узгоджено з українською стороною»,- зазначив польський фахівець.

За його словами, польська сторона встановила імена і прізвища 80-ти жителів цього села, які загинули у ніч з 13 на 14 лютого 1945 року. Тому польська сторона очікує, що у цьому місці буде ексгумовано, приблизно, 80-90 останків загиблих жителів Пужників.

Як підкреслив Данцевич, після завершення ексгумації у Пужниках фундація буде готовою до роботи у ще декількох місцях в Україні. Зокрема, йдеться про здійснення пошуково-ексгумаційних робіт солдат польської армії, які загинули під час бойових дій з військами Вермахту у вересні 1939 року неподалік Львова.

«В цьому році ми проситимемо українську владу про дозвіл на продовження робіт в цьому місці, які вже велися в 2014-2017 роках. Проте зараз ми зосереджуємося на проведенні робіт у квітні-травні у Пужниках», – констатував представник польської фундації.

Він також підкреслив, що українсько-польська співпраця у цьому напрямку відбувається добре, польська сторона відчуває підтримку з боку Міністерства культури і стратегічних комунікацій України й Міністерства культури і національної спадщини Польщі, а також місцевих органів влади у Тернопільській області.

Що передувало?

Нагадаємо, 1 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова до обговорення питання Волинської трагедії.

Своєю чергою в Українському інституті національної памʼяті заявили, що у 2025 році планують провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у Рівненській області. Зроблять це у відповідь на звернення поляків.

Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш влітку заявив, що Варшава не зможе погодитися на вступ України до ЄС доти, доки країни не завершать суперечки довкола подій на Волині у роки Другої світової війни.

Тим часом президент Анджей Дуда критикував такі твердження. На його думку, блокування доступу України до Європейського Союзу є продовженням політики володимира путіна. Оскільки російський диктатор розпочав агресію проти України саме для того, щоб зупинити її інтеграцію до ЄС.

26 листопада Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів переговори з українським колегою Андрієм Сибігою. Київ запевнив у відсутності перешкод для проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні.

Що відомо про Волинську трагедію

Як пише Український інститут національної пам'яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.

Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.

↓Читайте також

Бондар заявив, що українські жертви Волинської трагедії теж будуть вшановані поляками

У Польщі заявили про готовність протягом доби виїхати в Україну та розпочати ексгумацію жертв Волинської трагедії