На Миколаївщині під час будівництва фортифікацій військові знайшли артефакти й поховання VI-V століть до нашої ери
Фото: Фейсбук / 123 бригада тероборони ЗСУ
Воїни 123 бригади тероборони ЗСУ, що дислокується в Миколаївській області, виявили, що будували фортифікаційні споруди на місці поховання VI-V століть до нашої ери.
Як пише hromadske, про це повідомила сама бригада у Фейсбуці, передає Рубрика.
"Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою", — розповіли там.
Водій екскаватора Микола виявив невелику амфору й звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею "Старофлотські казарми".
Фото: Фейсбук / 123 бригада тероборони ЗСУ
Експерти музею проаналізували знахідку й установили, що це іонійська амфора, яку використовували в ритуальних цілях і розміщували в могилах.
Виявилося, що місце, де тривали фортифікаційні роботи, — це архаїчний могильник.
Фото: Фейсбук / 123 бригада тероборони ЗСУ
В Україну повернули унікальну шаблю Мазепи, яку Усик підняв після перемоги над Ф'юрі у Саудівській Аравії
Увагу музейників привернула ще одна знайдена корінфська посудина — ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв (ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами — важлива частина чоловічого дозвілля).
Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені Сухомлинського, а нині військовослужбовець:
"Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції.
Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих".
Фото: Фейсбук / 123 бригада тероборони ЗСУ
Разом з артефактами військовослужбовці передали до музею рештки кісток похованих людей.
"Такі знахідки мають велике значення для вивчення історії регіону та дають змогу краще зрозуміти життя та звичаї давніх мешканців нашого краю", — зазначили у бригаді.
Нагадаємо, 11 серпня 2019 року під час археологічних розкопок кургану на могильнику "Скоробір" на території Історико-культурного заповідника "Більськ" експедиція Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна знайшла унікальні знахідки, котрі можуть пролити світло на життя скіфів.
Також повідомлялось, під час досліджень у провалі біля садиби Софійського собору археологи Національного заповідника знайшли підвісну свинцеву печатку для скріплення документів часів Ярослава Мудрого, торговельну пломбу ХV-ХVІ століття та бронзову булавку Х століття.
А в Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка "Рятівна археологія Вінниці", на якій експонуються артефакти, виявлені під час розкопок на пам'ятках, що перебувають під загрозою руйнації.
Також повідомлялось, до Переліку об'єктів культурної спадщини міста Києва внесли фундаменти палацу Кирила Розумовського кінця XVIII століття як щойно виявлений об'єкт.
Львів потрапив у фінал конкурсу "Європейська столиця культури 2030"
На Закарпатті у краєзнавчому музеї презентували мультимедійне "Королівське Євангеліє"
На Закарпатті відтворили ЗD-проєкцію Горянської ротонди: навіщо це рішення
