Як працює перший український VR-тренажер для реабілітації?

Тренажер VRNOW  за допомогою віртуальної реальності здатен зменшувати фантомні болі, а також допомагає з реабілітацією поранених військовослужбовців. 

Про це пише "Рубрика" з посиланням на VRNOW.

У чому проблема?

У серпні 2023 року американське видання Wall Street Journal, посилаючись на німецьку протезну компанію Ottobock, повідомляло, що від 20 до 50 тисяч українців втратили кінцівку через війну. Один із наслідків ампутації — фантомні болі, коли людина відчуває біль або дискомфорт в частині тіла, якої вже немає.

Яке рішення?

VRNOW — це перший український тренажер для реабілітації за допомогою віртуальної реальності. Він створений для лікування пацієнтів із фантомним болем, порушеннями рухової активності та больовими синдромами. 

"Спочатку ми встановлюємо датчики на тіло пацієнта. Це дозволяє стежити за кожним рухом пацієнта. Потім він починає виконувати певні вправи. А лікарі можуть відстежувати правильність їх виконання, а також вимірювати та аналізувати ті показники, які зазвичай недоступні. Наприклад, швидкість реакції або когнітивні здібності. Це технічна особливість нашого тренажера", — розповідає керівник проєкту VRNOW Валерій Сорока.

У компанії також говорять, що дослідження довели ефективність тренажера у зменшенні больового синдрому, відновленні рухливості суглобів, покращенні координації та нейро-м'язового зв'язку та контролю рухів, відновленні когнітивних навичок та когнітивної реабілітації. "Рубрика" поговорила з Валерієм Сорокою та розповідає, як працює VR-тренажер. 

Як це працює?

Тренажер складається з VR-гарнітури, трекерів для точного відстежування рухів пацієнтів, базових станцій та систем кріплення, які забезпечують комфорт і точність під час сеансів реабілітації. Щоб встановити такий тренажер, потрібно лише приміщення не менше 20 метрів квадратних та стандартна розетка на 220 вольт.

"Тренажер можна розкласти на дві складові. Перша — це залізо. І тут варто зазначити, що ми використовуємо міжнародні продукти: ноутбуки, окуляри, системи датчиків. Це не наші вироби. А друга — програмне забезпечення. І це вже унікальний продукт нашої роботи. Це наші запатентовані технології, тобто все те, як воно працює", — каже Валерій Сорока.

Всього у тренажері є чотири VR-середовища та спеціальний режим Virtual Limb Mode для реабілітації:

• Тренувальна кімната з вправами. Вона створена для початківців, де пацієнти можуть ознайомитися з технологією VR, виконуючи базові інтерактивні вправи у віртуальній реальності.

• Спортивний зал з вправами. Тут є можливість пограти у футбол чи баскетбол. Це допомагає розвитку координації та фізичної сили. Також вправи сприяють покращенню загальної фізичної форми, підвищенню витривалості, гнучкості та швидкості реакції пацієнтів, що є ключовими аспектами в процесі реабілітації.

• Середовище для функціональних навантажень. Це універсальне середовище, де пацієнт може виконувати широкий спектр вправ, спрямованих на розвиток координації, швидкості реакції та моторики — від базових рухових навичок до більш складних завдань на швидкість та точність, що дозволяє пацієнтам прогресувати відповідно до їхніх індивідуальних цілей одужання.

• Кухня для ерготерапії. Це середовище має підготувати пацієнта до повсякденного життя через ерготерапію та розвиток навичок щоденної діяльності. Заняття включають вправи з побутовою технікою, харчовими продуктами та столовими приладами, що сприяють покращенню моторики та розвивають здатність пацієнтів до самостійності у щоденних справах.

Також є спеціальний режим Virtual Limb Mode у VRNOW. Він допомагає пацієнтам з ампутацією зменшити фантомні болі. У віртуальному середовищі створюють візуальну модель ампутованої кінцівки, що допомагає мозку "бачити" ампутовану частину тіла. А це зменшує фантомні відчуття та болі, адже мозок отримує зворотний зв'язок, ніби кінцівка присутня. 

"Ми фіксуємо положення кукси, частини ампутованої кінцівки, потім одягаємо на цю куксу спеціальний трекер. Він відслідковує її положення і відносно нього домальовує втрачену кінцівку. Тоді пацієнт бачить свою втрачену кінцівку і може нею працювати. Тобто він не є об'єктом, а він стає суб'єктом діяльності у віртуальній реальності", — пояснює Валерій Сорока.

Спеціально розроблені віртуальні середовища дозволяють пацієнтам виконувати вправи, спрямовані на зниження больових відчуттів та відновлення фізичних функцій. Ці середовища також пришвидшують реінтеграцію пацієнтів у суспільство, допомагаючи їм краще підготуватися до повсякденного життя після реабілітації.

Водночас у січні 2025 року VR-тренажер VRNOW отримав нагороду Global Impact Award під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

Нагадаємо, Михайло Фик, інженер та науковець із Харкова, який через війну переїхав до Івано-Франківська, розробив магнітно-ультразвуковий фізіотерапевтичний лікувальний опромінювач. Пристрій, що отримав назву "МУФЛОН", допомагає військовим швидше відновлюватися після поранень і контузій, а його вартість у сім разів менша за іноземні аналоги.

Окрім того, "Рубрика" писала, що процес реабілітації проходить індивідуально, особливо коли йдеться про відновлення після мінно-вибухових травм. Процес залежить від тяжкості ушкоджень, супутніх ускладнень та подальших операційних втручань. Іноді він триває місяці, часом — роки.

У ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМНУ" торік почали тестувати віртуальну реальність, поєднуючи її з іншими методами реабілітації, щоб допомогти пацієнтам, які мають вогнепальні пошкодження. Наразі там активно впроваджують це до інших методик реабілітації. "Рубрика" розповідає, як це працює. Читайте докладніше у нашому матеріалі: "Реабілітація та віртуальна реальність: як нові технології допомагають відновлюватись пораненим".