Українські полярники оприлюднили захопливе відео, як 9-метровий горбатий кит грався з човном дослідників
Фото: НАНЦ
У Північному океані під час морського виїзду українським дослідникам зі станції "Академік Вернадський" вдалося наблизитися до молодого горбатого кита. Горбань вирішив "повикаблучуватися" перед дослідниками та навіть показав свій животик.
"Захопливим відео" забавок величезної тварини поділилися в Національному антарктичному науковому центрі, пише Рубрика.
Як розповідають біологи, під час морського виїзду вчені побачили цього красеня та підійшли ближче, щоб провести дослідження:
- виміряти його розміри за допомогою дрона
- зробити фотоідентифікацію,
- узяти зразки шкіри та жиру.
Зі слів полярників, поки тривали вимірювання, кит неабияк зацікавився човном та почав плавати під ним та навколо. Така гра продовжувалася близько 15 хвилин.
"Горбань пускав фонтани, округлював спину, показував хвостик, а в один момент навіть перевернувся животиком догори та став плескати грудними плавцями (це нечасто можна побачити)", зауважили вчені.
Щоправда, як наголосили біологи, одним плавцем він легенько зачепив човен з полярниками, чим трохи їх збадьорив, проте після цього чемно відплив.
Переглянути цей допис в Instagram
Варто зауважити, що зазвичай горбаті кити не становлять загрози людям у човнах: поводяться обережно і не агресивно.
"Але якщо інтерес тварини стає нав'язливим, а її дії — небезпечними, то полярники припиняють спостереження і потихеньку відходять, щоб не зачепити двигуном", пояснюють у НАНЦ.
Згодом вчені підрахували, що розмірами кит вдвічі перевищував довжину човна полярників.
"Підрахунки за відео дозволили встановити, що його довжина становить 9,6 метра", наголосили біологи.
Розміри його тіла вказують на те, що це молода тварина – дорослі горбані сягають довжини від 13 до 15 метрів.
"Під час цієї зустрічі біологу Світозару Давиденку вдалося зібрати різну інформацію про кита. Окрім визначення розміру, вчений сфотографував хвостовий плавець велетня: малюнок на ньому в горбанів унікальний, як відбиток пальців у людини", – розповіли полярники.
Тепер цього кита буде внесено в міжнародну ідентифікаційну базу, і коли його знову зафіксують дослідники, то можна буде порівняти, як він змінився за цей час, додали науковці.
"Завдяки таким дослідженням вчені отримують цінну інформацію про успішність розмноження найбільших тварин планети, наявність в них кормової бази, їхні міграції тощо", резюмували в НАНЦ.
Нагадаємо, що українські полярники під час роботи в океані стали свідками драматичної взаємодії дикої природи. Зграя косаток намагалася вполювати тюленя-крилеїда, проте тварина змогла уникнути загибелі, заховавшись у тріщині айсберга.
Уперше за 50 років в Австралії на берег викинулися 157 псевдокосаток: врятувати їх немає змоги
Мій пес боїться вибухів: як заспокоїти налякану тварину?
"Котику з прикордоння нема кому подзвонити": як і навіщо на Сумщині роблять "Пухнастий календар"
