У Києві до Переліку об’єктів культурної спадщини внесли фундаменти палацу Кирила Розумовського 

До Переліку об'єктів культурної спадщини міста Києва внесли фундаменти палацу Кирила Розумовського кінця XVIII століття як щойно виявлений об'єкт.

Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація, інформує Рубрика.

У чому проблема?

Фундаменти палацу гетьмана України Кирила Розумовського випадково виявив київський мистецтвознавець у березні 2024 року. Розкоп заховався між деревами схилу Дніпра та "сталінкою" поблизу метро "Арсенальна".

Наземна частина маєтку складалася з 2 поверхів та була дерев'яною. Наразі від маєтку лишилися тільки цегляні фундаменти з підвалами.

Яке рішення?

Зазначається, що про процес і послідовність збереження фундаментів палацу Розумовського йшлося під час пресбрифінгу департаменту охорони культурної спадщини КМДА.

Зокрема, на пам'ятці виконають протиаварійні та консерваційні роботи, для чого архітектурне бюро "Реставратор" уже розробило науково-проєктну документацію.

"Проєкт виконання протиаварійних і невідкладних консерваційних робіт передбачає влаштування конструкцій для постійного захисту фундаментів, реставраційно-консерваційні роботи системи цегляних мурувань фундаментів палацу.

Крім того, у планах облаштувати вхідну групу з оглядовою галереєю для окремого доступу відвідувачів до пам'ятки", – зауважив представник департаменту.

Як це працює?

За даними КМДА, науково-проєктна документація отримала:

• позитивний експертний звіт державної будівельної експертизи,
• позитивний висновок консультативної ради при департаменті,
• погоджена документація та дозвіл на проведення цього виду реставраційних робіт.

Також у департаменті зазначили, що із власником будівлі був підписаний охоронний договір, яким передбачено, що відповідальність за збереження пам'ятки археології несе безпосередньо балансоутримувач.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського вже занесені до Переліку об'єктів культурної спадщини міста Києва як щойно виявлений об'єкт. Крім того, департамент охорони культурної спадщини подав облікову документацію до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

"На комісії при Міністерстві культури розглянули відповідну документацію та надали рекомендації щодо занесення об'єкта до реєстру нерухомих пам'яток України.

Зараз очікуємо підписання відповідного наказу", – підкреслив кандидат історичних наук, археолог, дослідник пам'ятки Тимур Бобровський.

Зі свого боку департамент охорони культурної спадщини КМДА здійснює моніторинг стану об'єкта і запобігає всім неузгодженим втручанням.

У департаменті наголосили, що розпочаті на об'єкті роботи, які не передбачені науково-проєктною документацією, мають бути припинені, про що був виданий відповідний припис.

Київ, місто із тисячолітньою історією, з кожним роком втрачає все більше пам'яток, які засвідчують цю історію. Місцева влада послідовно "не помічає", як замість історичних будівель з'являються ще один бізнес-центр, житловий комплекс тощо. Так, на одному з останніх засідань Київська міська рада передала під забудови ще шість об'єктів. "Рубрика" розповідає історію пам'яток, що опинились під загрозою та показує, що може втратити Київ у фоторепортажі "Зруйнувати, засипати, забудувати: шість пам'яток Києва, що опинились під загрозою".