У Харкові працює служба супроводу військовослужбовців та їхніх сімей: у чому рішення?

З першого лютого в лікарнях Харкова почала працювати служба супроводу військовослужбовців та їхніх родин. Як розповіла Радіо "Накипіло" військова волонтерка й координаторка напряму реформування державних органів Олена Шержукова, служба супроводу працює у шпиталях таких міст, як Харків, Київ, Ірпінь, Вінниця, Дніпро, пише "Рубрика".  

У чому проблема?

Служба супроводу має стати інституцією, яка допомагатиме військовим та їхнім родинам розв'язувати ключові питання, пов'язані з отриманням медичної, психологічної, юридичної та соціально-побутової допомоги. Адже часто бувають випадки, коли поранений боєць не знає, до кого йому звернутися по допомогу.

Яке рішення?

"Для нас ця війна триває із 2014 року. У 2022 році, коли почалася нова навала, ми знову пішли в шпиталь, знову приєдналися до всіх команд у шпиталях по різних містах країни, щоб надавати супровід важкопораненим. Наша цільова авдиторія — це військові, які втратили професію. Цих хлопців ми долучаємо до проєкту «Ігри Героїв». Ми вважаємо це однією з найкращих реабілітацій через спорт.

Для нас головне не змагання, для нас головне, щоб людина щодня могла тренуватися відповідно до нових можливостей свого тіла", — розповіла Олена Шержукова.

Служба супроводу працює не тільки з військовими, але й з їхніми родинами у громадах. Така служба діє і в цивільних лікарнях міст, де на лікуванні перебувають військовослужбовці.

Як це працює?

"Ви можете звернутися до фахівців із соціального супроводу, до наших фахівців, які в минулому були військовослужбовцями, по допомогу в соціальному супроводі. Це може бути будь-що, наприклад лікування дитини за місцем проживання вашої родини.

Це може бути на території іншої громади — ми не розділяємо й простягаємо ниточки зв'язку, щоб допомагати родинам там, де вони перебувають", — наголосила координаторка.

Наприклад, військовослужбовець із подвійними високими ампутаціями перебуває у шпиталі в Ірпені, а його мати лежить у міській лікарні Запоріжжя з інсультом і порушенням мовлення. Мати не може сказати, що є матір'ю військовослужбовця, тому на місцях органам долучитися не вдасться.

Тоді хлопець звернувся до свого фахівця із супроводу, який був у нього в ірпінському шпиталі.

"Ми залучили департаменти соціального захисту на місцях. І того-таки дня, коли хлопець звернувся до нас, на зв'язок вийшли фахівці в Запоріжжі, щоб навідати його маму, дізнатися стан її здоров'я і надалі супроводжувати її", — пояснила Олена Шержукова.

Фахівчиня переконана, що службу супроводу створено, щоб на запит військовослужбовця сконтактувати його з фахівцями із супроводу, які можуть надати йому допомогу. Утім, наразі фахівців бракує.

У цивільних лікарнях вони бувають тільки з моніторинговими візитами. Але головних лікарів шпиталів і лікарень повідомили про те, що фахівці із супроводу готові надати допомогу їхнім пацієнтам.

За словами волонтерки, найкращими фахівцями із супроводу стають військовослужбовці. Саме тому їх залучають до роботи у службі супроводу. 

Нагадаємо, юристи правозахисного центру "Принцип" розробили типові схеми надавачів послуг для військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. Усю довідкову інформацію про пільги й соціальні послуги фахівці об'єднали в один довідник. Цим довідником, зробленим у максимально доступній формі й розміщеним на сайті "Правовий навігатор "Принцип"", може користуватися будь-хто.