У Кропивницькому відбулася акція на підтримку полонених та зниклих бійців: учасники принесли взуття військових, яких чекають вдома

15 лютого у Кропивницькому рідні полонених та зниклих безвісти українських військових вийшли на акцію "Не мовчи, невідомість вбиває".  Такі ініціативи у місті проходять щомісяця, з 2022 року.

Про це пише Рубрика, посилаючись на Суспільне. 

Мета заходу – привернути увагу суспільства та влади до долі українських воїнів.

"Ми звертаємось до влади та міжнародних організацій, щоб нас почули й повернули наших рідних", – розповіла організаторка акції Людмила Савченко.

Цього разу на акцію зібралося близько 60 людей. Вони тримали в руках прапори та світлини зниклих та полонених військових. Також принесли взуття військових, яких чекають вдома.

"Це взуття означає, що вони наче є, але їх немає", — пояснила організаторка.

Людмила Савченко чекає на сина Олександра, бійця 17 батальйону 57 бригади, якого з квітня 2022 року вважають зниклим безвісти.

"З перших днів його забрали, бо він вже був в АТО – викликали, мобілізували. Спочатку він був у Лисичанську, дали звання молодшого сержанта й кинули на Новотошківку, де він і зник 8 квітня 2022 року. З того часу немає жодної інформації. 34 місяці".

Прапор з іменами десятьох зниклих безвісти бійців 41-ї бригади тримали їхні батьки. Серед них була Олександра Буйлук, мама зниклого 14 грудня 2024 року бійця Руслана Буйлука.

"Нічого ми не знаємо, нічого не відомо. Але це ще не всі (вказані на прапорі – ред.), ще 17 відмовились писати. У нас всім займається жінка Руслана. Вона скрізь писала, скрізь, куди можна було. І адвоката найняла".

Учасниця акції Марина Недбальська чекає на зниклого безвісти чоловіка Дениса.

"Разом зі своїми побратимами Юрієм Лісовським та Богданом Ніколенком зникли 10 червня 2022 року в Тошківці Луганської області. Два роки й вісім місяців 10 лютого було, ми взагалі нічого не знаємо. Ми їздимо на зустрічі, пишемо звернення, ми пишемо листи, ми подаємо заявки, моніторимо всі телеграм-канали, відео дивимось, фото дивимось, але інформації – нуль, як був нуль, так і залишився. Радує те, що і серед загиблих їх немає. Надія живе".