Японські вчені виявили, що у 2024 році рівень вуглецю в атмосфері рекордно зріс

За допомогою супутникових даних наукові дослідники з Японії виявили, що концентрація вуглекислого газу в атмосфері Землі минулого року відзначилася найбільшим зростанням порівняно з попереднім роком за всю історію спостережень.

Про це повідомляє NHK, передає Рубрика.

Зазначається, що Міністерство охорони навколишнього середовища Японії та Національний інститут екологічних досліджень використовували японський супутник Ibuki для спостереження за щільністю парникових газів, включаючи CO2 і метан, в атмосфері.

Дослідники наголошують, що щільність CO2 минулого року становила в середньому 421,3 проміле, що є найвищим показником з моменту початку спостережень у 2010 році. За їхніми словами, це означає збільшення порівняно з попереднім роком на 3,5 проміле, що також є найбільшим показником за всю історію спостережень.

Представники міністерства вважають, що найбільше зростання за рік, можливо, було частково пов'язане з нещодавніми великими лісовими пожежами в Канаді та Бразилії.

Вони також називають іншу можливу причину – збільшення викидів вуглецю від діяльності людини, наприклад використання викопного палива.

Міністр навколишнього середовища Японії Кейічіро Асао заявив, що він розглядає дані "з почуттям терміновості", оскільки збільшення щільності парникових газів є головним фактором підвищення температури на Землі.

Він додав, що Японія продовжуватиме співпрацювати з іншими країнами та робитиме все можливе для скорочення викидів парникових газів.

Довідка

В останньому випуску щорічного бюлетеня Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) щодо парникових газів йшлося про те, що забруднення атмосфери Землі, що викликає потепління планети, за минулий рік досягло найвищого рівня в історії людства, і це є тривожним показником нездатності світу стримати зміну клімату.

"Концентрація вуглекислого газу, найважливішого чинника, що веде до глобального потепління, зростає швидше, ніж будь-коли з моменту еволюції нашого виду",- зауважується в публікації  The Washington Post.

Причому зазначається, підвищення рівня CO2 корелюється зі стабільно високими темпами споживання викопного палива. Крім того, екосистеми стають потенційно менш здатними поглинати надлишок вуглецю.

Паралельно, історичних максимумів у 2023 році досягли викиди парникових газів метану та оксиду азоту. Таким чином, загальний потенціал утримання тепла в атмосфері зараз на 51,5% вищий, ніж у 1990 році, коли вчені вперше попередили, що світ стоїть на шляху до катастрофічної зміни клімату.

"Це повинно викликати тривогу у тих, хто приймає рішення", – заявила у цьому зв'язку генеральний секретар ВМО Селесте Сауло.

Вона підкреслила, що кожна частка градуса підвищення температури реально впливає на людське життя та планету.

А у звіті ООН дослідники заявили, що країни повинні скоротити викиди парникових газів на 42% нижче рівня 2019 року, щоб уникнути постійного перевищення цього порогу та спричинення найнебезпечніших наслідків глобального потепління.

Глобальне потепління

Одна з гіпотез вчених щодо процесу глобального потепління полягає в тому, що перехід до екологічно чистого викопного палива прискорив потепління через зменшення викидів сірки, яка робить хмари більш дзеркальними для відбиття сонячного світла.

Крім даних з метеостанцій, записи яких сягають 1940 року, вчені використовують інші кліматичні дані. Йдеться про керни льоду (зразки у вигляді циліндричних стовпчиків), кільця дерев та скелети коралів, що доводять – нинішній період, ймовірно, найтепліший на планеті за останні 125 тисяч років.

Нагадаємо, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів повідомляло, що в Києві третій рік поспіль не фіксують кліматичної зими — це коли середньодобова температура повітря падає нижче 0°C і стабільно там тримається.

Через це борсуки, ведмеді, їжаки та інші тварини, які впадають у зимову сплячку, через теплу погоду та відсутність "снігової ковдри" тепер мають проблеми зі сном, пояснювали у відомстві.

А за даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, цьогорічна осінь у столиці України стала однією з найтепліших за всю історію спостережень із 1881 року.