Підрив Каховської ГЕС: військові екологи пройшли навчання зі збору доказів злочину армії рф

Представники Міністерства оборони України пройшли навчання з документування наслідків руйнування Каховської ГЕС російською армією. Під час тренінгу військові екологи опанували методологію збору доказів щодо негативного впливу цього воєнного злочину на довкілля.

Про це пише Рубрика, посилаючись на Міністерство оборони України.

Зокрема, фахівці Центру досконалості протимінної діяльності та екологічної безпеки відібрали проби компонентів довкілля. Для цього вони використовували обладнання, отримане від міжнародних партнерів.

Отриманими під час навчання знаннями фахівці Центру поділилися під час тренінгу із представниками Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Навчання відбулося у межах заходів Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) в Україні. Підтримку в організації надали бельгійський фонд Nicole Foundation та ГО «Інститут публічної політики та консалтингу».

Довідково: 6 червня 2023 року російські окупаційні війська спричинили один із наймасштабніших екологічних злочинів XXI століття — підірвали греблю Каховської ГЕС. Унаслідок її руйнації було затоплено понад 75 000 гектарів земель. 

Руйнівна повінь спричинила знищення середовищ існування багатьох видів тварин і рослин, забруднення та засмічення великих територій. У ґрунти потрапило чимало забруднювачів, шкідливих речовин, нафтопродуктів. 

У результаті паводка тисячі мін та вибухонебезпечних предметів були змиті й опинилися під шаром ґрунту.

Що відомо про підрив Каховської ГЕС

Російські загарбники захопили головну споруду Північно-Кримського каналу і Каховську ГЕС 24 лютого 2022 року. Каховська ГЕС розташована за 5 км від захопленої росіянами Нової Каховки. Забір води для розблокованого окупантами з початку вторгнення Північно-Кримського каналу проводиться саме в Каховському водосховищі.

Російські окупанти зруйнували Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Це стало чи не наймасштабнішим екологічним злочином. Після підриву греблі було затоплено близько 600 кілометрів квадратних території, зруйновано будинки. Загинули люди й тварини.

Після руйнування дамби Каховської ГЕС до зони надзвичайної ситуації потрапили 180 населених пунктів Херсонської, Дніпропетровської та Миколаївської областей, у яких проживало майже 900 тисяч населення. 

За даними поліції станом на 6 червня цього року внаслідок цієї техногенної катастрофи 33 людини загинули, ще 28 були поранені, серед них 5 поліцейських. Окрім того, 158 осіб тоді зникли безвісти, місце перебування 64 із них встановили.

На Херсонщині через руйнування Каховської дамби були затоплені нафтопереробні заводи, автозаправні станції, теплоелектростанції та різноманітні склади – сукупно 32 об'єкти.

За попередньою інформацією, у воду витекло близько 150 тонн моторного мастила у перші дні катастрофи.

Тоді в Укргідроенерго заявили, що Каховська ГЕС повністю зруйнована і відновленню не підлягає.

Кабінет міністрів та ООН оцінюють розмір збитків від підриву Каховської ГЕС у понад 11 млрд доларів, найбільших прямих збитків завдано енергетичному та житловому секторам.

"Рубрика" зібрала аргументи за і проти відновлення зруйнованого росіянами водосховища. Читайте докладніше у нашому матеріалі: "Чи потрібно відновлювати Каховське водосховище: зважуємо за та проти".