У Євросоюзі припустили, що після війни до миротворчої місії для України можуть ввійти не тільки європейці

Така вважає голова Військового комітету Європейського Союзу Роберт Бріґер, сказавши про це в інтерв'ю для Welt, яке цитують "Укрінформ" та "Інтерфакс-Україна".

Бріґер зазначив, що до місії можуть долучитися не лише військові з європейських країн, а й представники держав Глобального Півдня та Кавказу.

"Можлива місія під мандатом ООН, яка включатиме не лише європейців, а й солдатів із глобального півдня чи, наприклад, Кавказу. Солдати ЄС, безсумнівно, зможуть зробити значний внесок", підкреслив війсьсковий ЄС.

Він вважає, що країни-члени ЄС також можуть, залежно від політичного рішення, надати значні сили для моніторингу припинення вогню. Однак спостереження за демілітаризованою зоною вздовж фронту, безумовно, вимагатиме військової присутності "у високому п'ятизначному діапазоні".

Щодо того, чи повинні військові мати зброю, Брігер зауважив, що це має бути політичне рішення. З військового погляду, за його словами, якщо є необхідність уникнути відновлення конфлікту та забезпечити ефективність припинення вогню, слід створити виконавчу місію і надати солдатам потужний мандат.

"Це означає, що вони також мали б право втілювати припинення вогню із застосуванням зброї та підтримки з повітря. На цей момент все це звучить дуже теоретично, але такий сценарій може бути втілений  у життя", – сказав генерал.

Воєначальник також назвав "малоймовірним" план Дональда Трампа швидко припинити війну в Україні, "заморозивши" лінію фронту.

"Таке рішення є малоймовірним. Простіше кажучи, це дало б перевагу покласти край смертям. Недолік, однак, полягав би в тому, що конфлікт тривав би й, в гіршому випадку, тривав би десятиліттями; наприклад, як між Північною та Південною Кореєю", – зауважив Брігер.

Він при цьому нагадав слова колишнього начальника Генштабу США Марка Міллі, які той сказав у 2023 році – Україна не може повністю виграти цю війну з тими ресурсами, які вона має.

Повернення втрачених територій потребуватиме значно більшого розгортання сил, ніж Україна має у своєму розпорядженні. Як сказав Голова Військового комітету ЄС, зараз важливо, щоб Україна зайняла якнайсильнішу переговорну позицію перед можливими переговорами про припинення вогню.

Ініціатива Макрона

Раніше французький лідер Еммануель Макрон заявив про можливість введення війська на територію України. Це викликало дискусію серед союзників України.

Пізніше Франція пояснила, що не йдеться про безпосередню відправку військ для участі в бойових діях. Деякі країни НАТО заявили, що готові розглянути таку можливість. Серед них Литва, Латвія, Естонія та Канада.

Попри це, низка інших країн-членів НАТО вже виступили із заявами, що не розглядають відправлення своїх військ в Україну. Про це сказали у Білому домі США, Німеччині, Великій Британії, Канаді, Іспанії, Чехії, Польщі тощо.

Президент Володимир Зеленський заявив, що оскільки Україні необхідні гарантії безпеки до того часу, поки не буде запрошення на вступ до НАТО, можна розглянути пропозицію глави Франції щодо присутності військ інших держав на українській території.

Як пише Le Monde, після перемоги Дональда Трампа на виборах у США дискусії поновилися. Зокрема, нібито Париж та Лондон можуть очолити іноземний військовий контингент. За даними джерел, дебати засекречені, але активізувалося обговорення можливої відправки як регулярних військ, так і приватних військових компаній.

Тим часом міністр закордонних справ Великобританії Девід Леммі заявив, що позиція не змінилася і Лондон не має наміру відправляти війська в Україну.

23 січня 2025 року президент Зеленський уточнив свою заяву щодо можливої чисельності миротворчих сил в Україні. Він зазначив, що їх кількість може змінюватися – як збільшуватися, так і зменшуватися, залежно від чисельності ЗСУ.