В Україні розширять можливості працевлаштування осіб з інвалідністю: зможуть обирати будь-яку роботу

Парламент ухвалив закон, який фундаментально змінює механізми працевлаштування осіб з інвалідністю, забезпечуючи рівні умови для всіх роботодавців та нові можливості для самих працівників.

Про це в телеефірі повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович, передає Рубрика із посиланням на Міністерство соціальної політики.

У чому проблема?

Як наголошують у пояснювальній записці закону, Україна взяла на себе зобов'язання забезпечувати право осіб з інвалідністю на самостійність і повну участь у житті суспільства, вживати заходів для реалізації права на освіту й професійну підготовку, сприяти їх доступу до відкритого ринку праці.

Яке рішення?

15 січня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №5344-д щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що закон має на меті зруйнувати систему збагачення на "бізнесі захисту інвалідів" та демократизувати систему допомоги й підтримки осіб з інвалідністю.

Як це працює?

"Тепер абсолютно всі роботодавці – як приватний бізнес, так і державні органи й органи місцевого самоврядування – рівні перед обов'язком працевлаштування людей з інвалідністю. Відсьогодні обсяг прав, обов'язків та відповідальності для усіх цих категорій є однаковим", – наголосила Жолнович.

Законом також скасовано норму про обов'язкове визначення МСЕК напрямків для працевлаштування осіб з інвалідністю. Тепер люди з обмеженими можливостями можуть обирати будь-яку роботу, яка не завдає шкоди їхньому здоров'ю. Особливо важливе це нововведення для військових, які після отриманих поранень хочуть повернутися на службу.

Окрім того, закон дозволяє державі за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідності надавати більше видів підтримки роботодавцям. Зокрема, йдеться про:

• облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю,
• забезпечення таких працівників соціальним супроводом за потреби,
• компенсацію роботодавцю частини коштів, якщо людина внаслідок отриманих функціональних обмежень працюватиме з меншою продуктивністю.

"Тобто величезна кількість видів підтримки, які раніше були недоступні, сьогодні отримали можливість для фінансування, і ми на це матимемо необхідний державний ресурс", – додала міністр.

Крім того, закон розширює перелік підприємств, які можуть отримати допомогу. Якщо раніше підтримка надавалася лише компаніям, засновниками яких є громадські організації, то тепер її можуть отримати всі підприємства, де працює 30% осіб зі складними інвалідностями або 50% – з іншими.

Своєю чергою Гетманцев підкреслив, що завдяки цьому закону:

• у рази розширюються кількість робочих місць, які пропонуються особам з інвалідністю, за рахунок включення до відповідного переліку органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
• передбачається впровадження державних стандартів обладнання (облаштування) робочого місця та забезпечення розумним пристосуванням робочих місць на підприємствах та організаціях;
• замінюються принизливі штрафи за непрацевлаштованих осіб з інвалідністю на прозорий та чесний платіж підприємців на створення робочих місць.

Нагадаємо, що 15-17 січня у Львівській, Волинській та Івано-Франківській областях відкрили адаптивні клуби. Ці осередки виграли грантовий конкурс "Час діяти, Нестримні".

Також Анатолій Перков, маючи другу групу інвалідності, запустив сервіс для знайомств людей з інвалідністю. Свій "пет-проєкт" він розробляв, щоб підтримувати професійні навички під час пошуку роботи, ідея якого виникла з особистих потреб.