Свічки з макухи та текстильні серветки: як луцьке кафе впроваджує політику zero waste
Луцьке misto.cafe разом з ГО "Нуль відходів Луцьк" одні з перших впроваджують у закладі харчування політику "нуль відходів". Заклад відмовляється від стіків з цукром та пластикових трубочок, а також переробляє органіку й інші відходи.
Про це пише Рубрика.
У чому проблема?
У луцькому кафе суспільного впливу misto.cafe провели аудит, який показав, що за один тиждень роботи закладу утворюється 182 кг відходів. Приблизно 75% усіх відходів — це органіка (139 кг). Скла і тетрапаків — по 3 кг, металу — 2 кг, паперу — 1 кг, а змішаних відходів — 34 кг.
Як зазначає комунікаційна менеджерка кафе Ірина Остапчук, це дані аудиту, який провели у перший місяць роботи закладу, у вересні 2024-го. Тоді заклад не працював на повну потужність, тож цифри у наступному аудиті, який планують на березень 2025 року, будуть більші.
Яке рішення?
У травні 2024 року в Україні розпочався проєкт "Міста нуль відходів в Україні" за фінансової підтримки програми LIFE Європейського Союзу. Проєкт має на меті підтримати впровадження нових вимог законодавства у сфері управління відходами в українських містах. Нові норми встановив закон "Про управління відходами", який передбачає перебудову системи управління відходами відповідно до принципів ЄС.
До проєкту разом з трьома іншими містами долучився Луцьк. На місцевому рівні ініціативу підтримує ГО "Нуль відходів Луцьк". А misto.cafe — один із ключових проєктів, з якими організація тісно працює.
Разом з "Нуль відходів Луцьк" кафе сортує сміття, здає його на перероблювання та впроваджує практики задля мінімізації кількості відходів.
Як це працює?
Поряд зі своїм закладом misto.cafe має сортувальню, де і відбувається сортування відходів.
"І тут не так важливий факт сортування, як змога збуту відсортованого сміття з можливістю його перероблювання. Звісно, досягнути ідеальних показників відразу не вдасться, але ми маємо вже перші результати й розвиватимемось далі", — каже Ірина Остапчук.
Так, органічні відходи кафе щотижня здає на перероблення верміфермі "Пастернак БІО". За період з жовтня по грудень заклад здав 2650 кг органіки, повідомляє комунікаційниця misto.cafe.
А кавову макуху, якої за осінь зібрали 99 кг, заморожують і надсилають партіями до Львова, на підприємство Rekava. Там її переробляють і створюють екологічно чисті місткості для ароматичних свічок. У крамничці misto.cafe продаються свічки Lutsk і Krym. Це чудовий приклад циркулярної економіки, додає Ірина Остапчук.
Тетрапаки кафе здає у підприємство "Вторма-Волинь", решту відходів — у локальні точки збуту у місті.
Окрім того, у закладі відмовились від цукру у стіках — його подають в цукорницях. Також у кафе майже відмовились від паперових серветок. Замість них відвідувачам пропонують багаторазові текстильні серветки до їжі та махрові рушники у вбиральні. Пластикові соломинки для напоїв замінили на багаторазові металеві, або одноразові бамбукові.
Поряд з баром у misto.cafe є облаштоване місце, де відвідувачі можуть набрати воду у свою пляшку і взяти з собою. Також заклад продумує варіанти встановлення власного компостера. До того ж у вересні 2024-го кафе у межах проєкту "ЕкоМайбуття: Конкурс молодіжних проєктів для Європейського Зеленого Курсу" отримало грант у розмірі 1500 євро для облаштування сортувальні та впровадження рішень щодо компостування.
Ірина Остапчук також зазначає, що весь персонал misto.cafe дотримується принципу піраміди zero waste екоактивістки Беи Джонсон як в межах кафе, так і у власному житті.
"Ми пишаємось тим, що Луцьк став одним з перших міст, які почали впроваджувати політику «нуль відходів» в Україні. А misto.cafe — перший заклад харчування, який почав активно працювати у цьому напрямку", — каже Остапчук.
misto.cafe — луцьке кафе суспільного впливу, що розпочало свою роботу у вересні 2024 року. Кафе створили 100 співзасновників, які 80% чистого прибутку закладу розділяють на міські ініціативи у вигляді грантів. Нині у кафе триває перший грантовий сезон. Якщо ви хочете реалізувати ініціативу з розвитку Луцька, то більше читайте на сайті кафе.
Нагадаємо, що "Рубрика" поговорила з експертками з "Let's do it Ukraine" та "Українського Альянсу Нуль Відходів" — разом розповідаємо, як українські громади можуть зменшувати відходи й де це вже працює.