Міноборони оголосило результати голосування до Громадської антикорупційної ради: деталі

Напередодні завершився конкурс з формування нового складу Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України, що проводився шляхом загальнонаціонального онлайн-голосування. До складу Ради увійшли 15 кандидатів, які отримали найбільшу кількість голосів.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони, пише Рубрика.

Як розповіли в оборонному відомстві, 13 січня 2025 року відбулося засідання Комісії з забезпечення проведення конкурсу з формування Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України.

За результатами загальнонаціональних онлайн-виборів до складу Ради увійдуть 15 з 40 претендентів:

1. Гудименко Юрій Володимирович ​(Ветеранська сокира) — 65 222 голоси;
2. Ніколаєнко Тетяна Володимирівна (Незалежна антикорупційна комісія) — 43 515;
3. Шуба Анастасія Вадимівна (Антикорупційна сокира) — 40 281;
4. Соловйов Микита Олександрович (Антикорупційна сокира) — 39 860;
5. Штанков Микита Володимирович (Ветеранська сокира) — 39 724;
6. Бріт Ореста Павлівна (БОН) — 39 285;
7. Нишпорка Олена Іванівна (Антикорупційна сокира) — 39 231;
8. Чернов Олег Валерійович (Українське правниче товариство) — 37 829;
9. Костецький Максим Юрійович (Незалежна антикорупційна комісія) — 37683;
10. Біщук Віктор Павлович (Українське правниче товариство) — 37 612;
11. Трегуб Олена Миколаївна (Незалежна антикорупційна комісія) — 37 480;
12. Даценко Катерина Андріївна (Центр суспільного контролю) — 34 635;
13. Микитюк Антон Сергійович (Центр суспільного контролю) — 33 454;
14. Масюк Віталій Володимирович (Українське правниче товариство) — 32 948;
15. Прудковських Віктор В'ячеславович (Центр суспільного контролю) — 32 136.

Як зауважили в Міноборони, загальнонаціональне онлайн-голосування за склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони відбулося 7 січня 2025 року з 9:00 до 21:00 на офіційному ресурсі відомства. 

Загалом у виборах взяли участь 101 215 українців, що стало рекордною активністю (майже у 2,5 раза більше, ніж у 2023 році).

"Новий склад Ради продовжить реалізацію цивільного контролю нульової толерантності посадовців до корупції у секторі оборони для забезпечення прозорості, підзвітності та запобігання корупційним проявам в оборонному відомстві",— заявили в міністерстві.

Як формувався список кандидатів та проходив відбір?

• Подавати кандидатури могли громадські об'єднання, які були зареєстровані щонайменше за два роки до оголошення конкурсу. Важливою умовою була їхня статутна діяльність, що мала безпосередньо стосуватися запобігання та протидії корупції.
• Кожна організація могла запропонувати до трьох кандидатів, що забезпечило різноманітність представництва. Для забезпечення прозорості організації-номінанти надавали публічні звіти про свою діяльність із розкриттям джерел фінансування за останній рік.
• У результаті було сформовано список із 19 громадських організацій та 40 кандидатів, з яких виборці обрали 15 майбутніх членів Ради. 

Міністерство оборони впровадило багаторівневу систему захисту для забезпечення чесного, відкритого волевиявлення. Зважаючи на постійні атаки ворога на українську ІТ-інфраструктуру, голосування було обмежене територією України. Проте особливу увагу приділили можливості голосування для військових на фронті.

Невдовзі після офіційного оприлюднення результатів та затвердження складу Ради розпочнеться її перше засідання, де члени Антикорупційної ради оберуть зі свого складу простою більшістю голосів присутніх: 

• голову Антикорупційної ради;
• заступника голови Антикорупційної ради;
• секретаря Антикорупційної ради. 

"Голова, його заступник, секретар та інші члени Антикорупційної ради беруть участь у її роботі на громадських засадах. Члени Ради не мають посвідчень чи інших спеціальних документів, що посвідчують членство в Антикорупційній раді", підкреслили у відомстві.

Що відомо про Громадську антикорупційну раду?

Антикорупційну раду при Міноборони створили у квітні 2023 року після скандалу з "яйцями по 17 гривень". Упродовж року 15 членів ради, обрані українським суспільством, аналізували корупційні ризики в оборонних закупівлях та надавали рекомендації Міноборони.

Перше скликання ради активно підтримувало реформу харчових закупівель для ЗСУ, просувало ідею створення наглядових рад для закупівельних агенцій Міноборони, проводило власні розслідування щодо корупційних скандалів.

Друге скликання так само допомагатиме боротися з корупційними ризиками в роботі Міноборони протягом двох наступних років.