Туск: з’явилися перші дозволи на ексгумацію поляків, загиблих під час Волинської трагедії

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск увечері 10 січня повідомив про рішення на перші ексгумації поляків — жертв Української повстанської армії.

Про це Туск написав у соцмережі Х, цитує Рубрика.

"Нарешті прорив. Є рішення про перші ексгумації польських жертв Української повстанської армії. Я дякую міністрам культури Польщі та України за добру співпрацю. Ми з нетерпінням чекаємо на подальші рішення", — ідеться в дописі.

Речник польського Міністерства закордонних справ Павел Вронський сказав у коментарі журналістам, що Польща довела свою ефективність у цьому питанні, попри те, що очільника МЗС Радослава Сікорського дехто критикував за надто жорстку позицію.

Вронський також назвав рішення про перші ексгумації "гарним для польсько-українських відносин і для самої України".

Директорка Інформаційного центру Міністерства культури і національної спадщини Польщі Анна Рущинська зазначила, що Польща співпрацює з українською стороною та всіма суб'єктами, залученими до процесу ексгумації. З огляду на чутливість питання, інформація про місця та інші деталі процесу ексгумації будуть надані вже після завершення робіт.

Напередодні кандидат у президенти Польщі від консервативної партії "Право і справедливість" (PiS) Кароль Навроцький сказав, що не бачить країну в НАТО та Євросоюзі, якщо вона не відповість за Волинську трагедію. Туск відреагував, звернувшись до лідера PiS Ярослава Качинського: "Вам не соромно?"

Українське МЗС ввечері 9 січня прокоментувало заяву Навроцького. Відомство назвало її "тенденційною та маніпулятивною" та закликало польських політиків не використовувати складні теми історії для своєї політичної боротьби.

"Нагадуємо, що між українською та польською сторонами триває конструктивний діалог уповноважених органів влади з питань історичного минулого. Ця робота спрямована на гідне вшанування пам'яті українців у Польщі та поляків в Україні", — написала пресслужба українського МЗС.

Що передувало?

Нагадаємо, 1 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова до обговорення питання Волинської трагедії.

Своєю чергою в Українському інституті національної памʼяті заявили, що у 2025 році планують провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у Рівненській області. Зроблять це у відповідь на звернення поляків.

Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш влітку заявив, що Варшава не зможе погодитися на вступ України до ЄС доти, доки країни не завершать суперечки довкола подій на Волині у роки Другої світової війни.

Тим часом президент Анджей Дуда критикував такі твердження. На його думку, блокування доступу України до Європейського Союзу є продовженням політики володимира путіна. Оскільки російський диктатор розпочав агресію проти України саме для того, щоб зупинити її інтеграцію до ЄС.

26 листопада Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів переговори з українським колегою Андрієм Сибігою. Київ запевнив у відсутності перешкод для проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні.

Що відомо про Волинську трагедію

Як пише Український інститут національної пам'яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.

Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.