Решетилова пояснила, чим займатиметься військовий омбудсмен

Нещодавно в Україні призначили Ольгу Решетилову (Кобилинську) уповноваженою Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей. Омбудсменка буде розглядати та реагувати на скарги військових, і це буде її найголовнішим завданням. 

Про свої повноваження Решетилова розповіла в ефірі телемарафону, повідомляючи про перші кроки на посаді.

"Зараз у мене така координаційна роль, і найперша задача, яку ставить Президент, – це прийняття законопроєкту "Про військового омбудсмена". Ми над ним працювали й раніше, я входила до робочої групи, яка створена на базі Міністерства оборони, і він уже практично фіналізований.

Я думаю, що буквально найближчими днями остаточна версія буде представлена Президенту, і я сподіваюся, що ми зможемо її обговорити й вносити в парламент", – повідомила Решетилова.

Вона додала, що допоки в Україні немає відповідного закону, формально вона не може називатись військовим омбудсменом.

Вона також вважає, що в Офісі військового омбудсмена має бути щонайменше 3 територіальні управління, а його штат орієнтовно має налічувати близько 150 людей. Крім того, в кожному силовому відомстві має бути створений структурний підрозділ, який відповідатиме за права військовослужбовців.

"Насамперед я переконана, і ми про це пишемо в законопроєкті, що в кожному відомстві має бути створений також підрозділ, який відповідає за права людини. Як, наприклад, у Міністерстві оборони створено центральне управління захисту прав військовослужбовців.

Вони, попри те що в них не укомплектований досі штат, попри всі проблеми, показали свою ефективність, і я переконана, що такі самі підрозділи мають бути у Нацгвардії, у ДПСУ, СБУ та інших, для того, щоб дати їм можливість внутрішньо вирішити свої проблеми. Тобто якась частина скарг, проблемних питань буде надходити туди. Якщо вони будуть недієвими і неефективними, тоді включається Офіс військового омбудсмена", – сказала Решетилова.

Вона зауважила, що посада військового омбудсмена створюється виключно для чинних військовослужбовців, оскільки вони, підписуючи контракт зі Збройними силами, вступаючи на службу через мобілізацію або іншим чином, добровільно відмовляються від частини своїх прав і свобод.

"Натомість вони не отримують жодного інструменту захисту. І це стосується дуже різних питань, як соціального захисту, правового захисту – знаходячись, наприклад, на позиціях військовослужбовець не може представити свої інтереси в суді, в органах досудового слідства, – це стосується інших багатьох питань всередині війська", – наголосила уповноважена.

Решетилова також зауважила, що в армії, як і в суспільстві, є такі явища, як кримінал чи корупція, і заплющувати очі на ці проблеми не можна. Однак потрібно не підміняти правоохоронні органи, а намагатись вирішити проблеми шляхом медіації та громадського контролю.

Омбудсменка зазначила, що термін реагування на звернення військових буде обмеженим.

"Ми хочемо в законі прописати дуже обмежений термін реагування. Можливо, три чи п'ять днів", – сказала вона.

Правозахисниця поділилася, що днями вона отримала звернення про побиття військового в одному з підрозділів.

"Це ті випадки, коли треба дуже швидко реагувати та включати ВСП, правоохоронців, вище командування.

Задача омбудсмена та його офісу буде в тому, щоб реагувати на це швидко, не відкладати звернення, бо бувають випадки, коли військовому загрожує небезпека", – наголосила омбудсменка.

До слова, найчастішими скаргами від військових до омбудсмена Лубінця є ненадання відпусток та відсутність виплат після поранень. Упродовж 2024 року до нього надійшло близько 4 тисяч скарг від чинних військовослужбовців, і за кожним із них була юридична реакція. Окрім відпусток та відсутність виплат, солдати також часто скаржаться на незаконні дії командирів.

Нагадаємо, що 30 грудня президент Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову уповноваженою Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей.

Що відомо про Ольгу Решетилову?

Ольга Решетилова — журналістка, правозахисниця та одна із засновниць фонду "Повернись живим" та Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ).

Закінчила магістратуру політології Національного університету "Острозька академія".

На сайті МІПЛ повідомляється, що Решетилова працювала редакторкою відділу регіональної мережі в газеті "День", була спеціальною кореспонденткою російського ліберального видання "Грани.ру" в Україні.

У 2014-му стала співзасновницею фонду "Повернись живим". Відповідала за координацію роботи фонду з силовими структурами та з силами й засобами антитерористичної операції на сході України.

Через рік залишила фонд і зосередилася на журналістських і громадських розслідуваннях порушень прав людини в умовах бойових дій.

Як правозахисниця відвідувала окупований Крим та їздила в російський Грозний на суд до українців Миколи Карпюка і Станіслава Клиха, яких росія звинуватила у вбивстві російських військових під час першої російсько-чеченської війни.

У 2019-му Кабінет Міністрів обрав її до складу Комісії з обрання голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).