Штайнмаєр розпустив Бундестаг та призначив дату дострокових виборів

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у відповідь на запит канцлера ФРН Олафа Шольца розпустив парламент. Штайнмаєр призначив дату виборів до Бундестагу на 23 лютого.

Про це повідомляє DW, передає Рубрика.

"У складні часи, як зараз, для забезпечення стабільності потрібен дієздатний уряд і надійна більшість у парламенті", – заявив він.

Шольц попросив вотум довіри в Бундестазі 16 грудня після того, як так звана "світлофорна коаліція", що складалася із Соціал-демократичної партії (СДПН), "Зелених" і ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП), розпалася приблизно через три роки в листопаді 2024 року.

Шольц не отримав вотуму в парламенті, як він і планував. При вотумі довіри:

• 207 депутатів проголосували за Шольца,
• 394 – проти,
• 116 утрималися.

Як і очікувалося, канцлеру забракло необхідної більшості, що становить щонайменше 367 голосів.

Потім Шольц попросив Штайнмаєра розпустити Бундестаг відповідно до статті 68 основного закону. Згідно з цією статтею, федеральний президент може за пропозицією канцлера розпустити Бундестаг протягом 21 дня, якщо останній втратить вотум довіри. Потім протягом 60 днів мають відбутися дострокові федеральні вибори.

Після розпаду "світлофорної коаліції" Німеччина виявилася значною мірою політично заблокованою з важливих питань. Відхід ВДП призвів до того, що Шольц очолив уряд, підтримуваний ВДП і "Зеленими", які більше не мають більшості в Бундестазі. Без підтримки опозиції вона вже нічого не зможе домогтися. Водночас існує термінова необхідність вжиття заходів. Наприклад, у підтримці України, яка зазнала нападу з боку росії. Ось чому Шольц прагне до нових виборів.

Штайнмаєр уже ясно дав зрозуміти про свій намір розпустити парламент одразу після розпаду коаліції.

"Нашій країні потрібна стабільна більшість і уряд, який може діяти", – сказав він тоді.

Зазвичай федеральні вибори проводяться кожні чотири роки. Але в особливих політичних кризових ситуаціях – особливо якщо підтримка канцлера в парламенті похитнеться – голосування може бути проведено раніше.

Нові вибори в Німеччині проводяться вкрай рідко. Вони можуть бути важливим демократичним засобом відновлення легітимності та дієздатності уряду, але потребують схвалення кількох конституційних органів, зокрема президента.

Згідно з основним законом, самі члени Бундестагу не мають права ухвалювати рішення про дострокові вибори до Бундестагу. Навіть канцлер не може цього вирішити. Натомість основний закон допускає достроковий розпуск Бундестагу тільки у двох випадках.

• Якщо після виборів канцлера не буде досягнуто абсолютної парламентської більшості, тобто якщо кандидат не набере бодай одного голосу більше половини всіх депутатів, федеральний президент може розпустити Бундестаг. Такого ще ніколи не було в історії Німеччини.
• У другому випадку канцлер просить Бундестаг вотум довіри. Це дає йому змогу перевірити, чи є у нього, як і раніше, необхідна підтримка з боку депутатів. Якщо більшість відмовиться від довіри канцлеру, федеральний президент може розпустити Бундестаг за пропозицією канцлера. Інший варіант – піти у відставку з посади канцлера або продовжити роботу як уряд меншості.

Організація нових виборів слідує тим самим принципам, що і звичайні федеральні вибори. За його реалізацію несуть відповідальність Федеральне відомство, що повертає, і Федеральне міністерство внутрішніх справ. Виборці мають два голоси:

• один за прямого кандидата,
• один за державний список партії.

В історії Німеччини було три дострокові федеральні вибори, а саме в 1972, 1983 і 2005 роках.

Вибори у Бундестаг

На початку листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц відправив у відставку міністра фінансів Крістіана Лінднера – представника Вільної демократичної партії. Цьому передувало те, що партії коаліції не змогли домовитися про вирішення проблеми дефіциту на 13 млрд євро у проекті бюджету Німеччини на 2025 рік.

Згодом президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр підписав укази про звільнення міністрів.

Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) офіційно висунула Олафа Шольца своїм основним кандидатом на пост канцлера на майбутніх федеральних виборах.

Згодом, у своїй передвиборчій програмі Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) виключила будь-яку ймовірність передачі Україні далекобійних ракет Taurus. Раніше канцлер Олаф Шольц неодноразово висловлювався проти такої ідеї.