У Києві презентували артальбом "Інклюзивні мистецькі практики в Україні"
У столиці 9 грудня представили артальбом "Інклюзивні мистецькі практики в Україні", у якому зібрані твори митців з обмеженими можливостями.
Презентація проєкту відбулася в Укрінформі, інформує Рубрика.
У чому проблема?
Національна стратегія з безбар'єрності визнала розвиток інклюзивних мистецьких практик невід'ємною складовою державної культурної політики на найближчі роки.
Усунення бар'єрів на шляху до участі у мистецькій діяльності зміцнює демократичні цінності різноманіття та інклюзії, створює нову якість культурного життя.
Яке рішення?
Презентація артальбому "Інклюзивні мистецькі практики в Україні" відбулася 9 грудня в Укрінформі.
Фото: Укрінформ
"Альбом «Інклюзивні мистецькі практики в Україні» є спробою актуалізувати так зване мистецтво "поза нормою". Метою проєкту є промоція діяльності українських інклюзивних мистецьких осередків як в Україні, так і за кордоном, щоб ця тема демаргіналізувалася, не залишалась на узбіччі, а ставала більш трендовою та стрімовою.
Оскільки мистецтво аутсайдерів, або ар-брют (непрофесійне мистецтво – ред.), є вже повноцінним напрямом не одне століття, в нашому альбомі можна дізнатися про історію цього явища від давніх часів до сьогодення", – сказав координатор проєкту, директор БФ "Єврейсько-українська соціальна ініціатива" Володимир Висоцький.
Арт-альбом "Інклюзивні мистецькі практики в Україні" доступний для вільного завантаження тут.
Як це працює?
Це двомовне онлайн-видання про інклюзивні мистецькі практики та творчість митців та мисткинь з інвалідністю, створене за підтримки Українського культурного фонду.
В артальбомі представлено творчий доробок:
- 18 художників та художниць,
- 6 творчих студій,
- 10 інклюзивних театрів,
- 5 громадських організацій.
Вони представляють 10 областей України.
Видання містить понад 300 ілюстрацій та 6 есе, написаних провідними українськими фахівцями у сфері інклюзивних мистецьких практик та культурного менеджменту.
Кураторка культурних проєктів, директорка креативної агенції Bickerstaff.157 Вероніка Селега зауважила, що проєкт покликаний показати, що люди з обмеженими можливостями є повноцінними учасниками творчого процесу.
"Це неймовірно цінний культурний продукт в історичних обставинах війни. Тема ар-брюту не є масово популярною, вона й не має бути такою. Вона має залишатись у фокусі спільнот, які розвивають цей напрямок мистецтва і створюють для цього можливості. І це не є лише мистецтвом людей з інвалідністю, це також про людяність, права людей і можливість дати усім проявити себе і свій мікрокосмос. І це про те, що доступ до мистецтва є у всіх, і сприйняття цього має бути суспільною філософією", – переконана Селега.
Одним з учасників проєкту стала мистецька студія Ar/Br для людей з ментальною інвалідністю, яка виникла при інклюзивній пекарні, що пече хліб для прифронтових територій. Як розповіла кураторка студії Анастасія Кузьменко, це стало чудовою можливістю для творчої самореалізації її підопічних.
"Це можливість працювати, виражати себе, реабілітуватись і бути соціально залученим і корисним для суспільства. Ми даємо можливість у нашій майстерні людям з ментальною інвалідністю реалізувати свої творчі ідеї.
Ці люди не розуміли, що є достатньо інструментів для їхньої роботи, матеріалів для мистецьких практик, просторів і комунікацій для того, щоб це реалізовуватися. Ми всього лише надали їм можливості творити", – зазначила Кузьменко.
Проєкт підтримало Міністерство культури та стратегічних комунікацій. Як наголосила начальниця відділу політики безбар'єрності, гендерної рівності та ментального здоров'я МКСК Леся Хемраєва, безбар'єрність є для відомства одним із пріоритетів.
"Люди, які створюють ці культурні продукти й надали свої роботи для цього альбому, надихають кожного з нас на внутрішню стійкість, попри всі тривоги й складнощі воєнного часу.
Цей артальбом підкреслює, заради чого наші захисники виборюють наше життя. Такі проєкти також допомагають якісніше будувати безбар'єрне суспільство та культурний простір, що є для нас одним із пріоритетів", – скзала Хемраєва.
Нагадаємо, Олена Зеленська у виступі під час Національного форуму прав людей з інвалідністю, зазначила, що одна з умов євроінтеграції – деінституціалізація, та наголосила на необхідності не допустити, щоб українські захисники та захисниці після поранення потрапляли до інтернатних закладів.
Як повідомлялось, Національна стратегія зі створення безбар'єрного простору до 2030 року була ініційована першою леді Оленою Зеленською та ухвалена Кабінетом міністрів у 2021 році. Мета стратегії – створити умови, які допомагають кожній людині, незалежно від статі, віку, походження, стану здоров'я і соціального статусу реалізувати свої права і свободи повною мірою.
Також в Україні мають намір удосконалити систему моніторингу ефективності заходів з безбар'єрності та інклюзивності: за підсумками минулого року тільки 22% з 54 тисяч досліджуваних об'єктів були безбар'єрними. Крім цього, хочуть посилити контроль за новими будівельними нормами, де передбачене досить широке коло застосування норм безбар'єрності.
