Парламент посилює боротьбу з монополіями на ринку лікарських засобів, – Вігірінський
Верховна Рада посилила зусилля щодо подолання монополізації на ринку дистрибуції лікарських засобів.
За словами експерта, основну увагу зосереджено на діяльності двох провідних дистриб'юторів – "БаДМ" і "Оптіма-Фарм", які, за даними Антимонопольного комітету України (АМКУ), у 2022 році забезпечили 85% постачань ліків в аптечний сегмент.
АМКУ розпочав розгляд справи про можливі антиконкурентні дії цих компаній, зокрема, щодо схожих динамік зростання цін і узгоджених підходів до їх формування.
Також виявлено зменшення частки інших конкурентів на ринку до менш ніж 15% за останні чотири роки.
На парламентському рівні проблему взяла під контроль Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства у сфері дистрибуції лікарських засобів.
"Комісія готує поправки до законопроєкту №11493 про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо особливостей державної реєстрації лікарських засобів, які можуть закуповуватися уповноваженою особою у сфері охорони здоров'я", – пише експерт.
Зазначений законопроєкт 20 листопада прийнято за основу та 9 грудня до нього на комітеті Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, очолюваним паном Радуцьким Михайлом Борисовичем, будуть розглядатись поправки, у тому числі і ті, які надавались Тимчасовою слідчою комісією, повідомляє Вігірінський.
Серед основних змін:
- зобов'язання виробників лікарських засобів рівномірно розподіляти поставки між різними дистриб'юторами, обмежуючи їхній обсяг на рівні 15–20% річного доходу одного постачальника;
- обмеження імпорту ліків на одного дистриб'ютора до 20% від обсягу каталогу електронної системи закупівель;
- запровадження обов'язкових закупівель ліків через електронний каталог відповідно до Закону "Про публічні закупівлі".
"Ми не є ідеалістами й розуміємо, що ніхто не планує без спротиву відмовлятися від домінуючого становища на ринку роздрібної дистрибуції, використовуючи, зокрема, законні засоби. Зрозуміло, що законодавчі зміни матимуть як прихильників, так і противників. Проте повернімося до початкової тези: усвідомлення парламентом та окремими депутатами своєї ролі задля вищої мети – блага суверена – має бути директивою до дій, а не традиційним індивідуалістичним підходом", – резюмує він.
Нагадаємо, 23 листопада 2023 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) повідомив про численні звернення учасників ринку лікарських засобів щодо безпідставних відмов виробників та імпортерів в укладенні або пролонгації договорів на постачання лікарських засобів з дистриб'юторами.
Згідно з наданою інформацією, виробники та імпортери пропонували здійснювати замовлення необхідного товару у таких самих дистриб'юторів – ТОВ "БаДМ" і СП ТОВ "Оптіма-Фарм", які за підсумками 2022 року забезпечили 85% поставок лікарських засобів в аптечний сегмент у грошовому вираженні.
10 червня АМКУ розпочало розгляд справи за ознаками встановлення ТОВ "БаДМ" та СП ТОВ "Оптіма-Фарм" подібних цін реалізації лікарських засобів, зокрема "Спазмалгону", "Евказоліну аква" й інших, а також схожої динаміки зростання цін та схожої поведінки щодо формування цін у 2019–2023 роках.
А лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко ініціювала в парламенті створення тимчасової слідчої комісії, яка має зупинити корупційні схеми монополістів-посередників в торгівлі ліками.
Нагадаємо, Уряд вирішив доопрацювати проєкт постанови, що передбачала заборону роботи маркетплейсів і прайс-агрегаторів, які бронюють ліки, показують їхню наявність та вартість.
Перед цим автор звернення Євген Муравщик заявив, що скандальна норма постанови порушує права споживачів на інформацію та призведе до подальшої монополізації аптечного ринку. У разі заборони їхніх платформ постраждає конкуренція на ринку — ціни зростуть, а великі аптеки отримають перевагу над меншими.