В Україні можуть створити суд присяжних: Верховна Рада підтримала законопроєкт

5 грудня Верховна Рада в першому читанні проголосувала за законопроєкти № 3843 і № 3844, які пропонують створити в Україні суд присяжних.

Про це йдеться у трансляції народного депутата Олексія Гончаренка та повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Спершу депутати проголосували за об'єднання розгляду двох законопроєктів та їхнього розгляду за скороченою процедурою. Так, законопроєкт №3843 про створення суду ухвалили у першому читанні з доопрацюванням 232 голосами.

Також підтримали законопроєкт № 3844 про зміни у закон "Про судоустрій" у зв'язку із судом присяжних голосами 237 депутатів.

Зазначимо, хоча у Конституції України передбачена можливість участі народу у здійсненні правосуддя через присяжних, принцип їхньої роботи досі спирається на радянську практику.

Автори законопроєкту "Про суд присяжних" стверджують, що документ спрямований на реалізацію статті 124 Конституції України про безпосередню участь народу в здійсненні правосуддя через присяжних.

Проєкт закону передбачає:

• дати визначення, юрисдикцію, склад суду присяжних,
• унормування порядку формування Лави присяжних.
• вимоги до присяжного, його права й обов'язки тощо.

Присяжним може стати громадянин віком від 21 року, який постійно живе на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

• Чиновники, адвокати, нотаріуси присяжними стати не зможуть.

У Лаві присяжних має бути вісім членів, котрих відібрали автоматизовано. Суд присяжних складатиметься з одного професійного судді та Лави присяжних. Суддя не впливатиме на рішення присяжних.

Загалом в Україні пропонують запровадити класичний суд присяжних на основі таких ознак:

• Суд присяжних складається з Лави присяжних, які є представниками населення, що постійно живе в межах відповідного судового округу, і професійного судді, який лише веде судове засідання як головуючий.
• Після завершення слухання справи в судовому засіданні рішення (вердикт) у нарадчій кімнаті ухвалює лише склад присяжних без участі професійного судді.
• Персональний склад Лави присяжних (основні вісім і двоє запасних) формується для розгляду однієї справи.
• У процедурі формування складу Лави присяжних домінують сторони захисту і обвинувачення, спільне рішення яких про допуск чи відвід кандидата в присяжні обовʼязкове для судді.
• Присяжні не беруть активної участі у зʼясуванні обставин справи (нікому не ставлять жодного запитання), а тільки сприймають доводи сторін і потім аналізують їх у нарадчій кімнаті.
• Присяжні ухвалюють рішення (вердикт) про винуватість людини, якій прокуратура висунула обвинувачення у вчиненні злочину.

Виправдувальний вирок може бути оскаржений лише з мотивів порушення процедури формування складу Лави присяжних.

"Запропоновані авторами проєкту положення, які стосуються чисельності Лави присяжних (8); число голосів за обвинувальний вердикт (консенсус всіх чи мінус один голос); конкретні склади кримінальних правопорушень, які можуть буди підсудні суду присяжних тощо, не є доктринально визначальними і можуть корегуватись залежно від доцільності або уявлень більшості законодавців", – йдеться в пояснювальній записці до проєкту.