Писанка як українська традиція отримала статус об’єкта нематеріальної спадщини ЮНЕСКО

Про це заявив міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, передає Рубрика.

Рішення ухвалили на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини, що пройшла в столиці Парагваю Асунсьйоні.

Заявку Україна подавала спільно з Естонією.

За його словами, таке визнання є "нашим спільним успіхом, який підтверджує силу нашої єдності".

Точицький також наголосив:

"Українська культура є невіддільною частиною світової, яка ґрунтується на повазі до творчої різноманітності та повазі до культури й традицій народу". 

Міністр розповів, що ще у 2013 році Естонія визнала українську писанку об'єктом нематеріальної спадщини своєї країни, а згодом обидві країни звернулися до ЮНЕСКО, аби визнати писанку таким об'єктом на світовому рівні.

Роботу над номінацією розпочали у 2017 році.

Всього вона складається з трьох елементів:

• "Петриківський декоративний живопис як феномен української орнаментальної народної творчості",
• "Традицію Косівської мальованої кераміки",
• "Орьнек — кримськотатарський орнамент та знання про нього".

Довідка

Писанка — український різновид великодніх яєць; яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників. Писанки робили з сирого яйця і використовували для ритуального дарування, тоді як крашанки — з варених яєць для ігор та їжі.

Писанка, як і яйце взагалі, символізує початок, народження життя. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості — пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята — Великодня, та символізму воскресіння Христа з майбутнім воскресінням померлих людей. Звідси і їхня узагальнена назва — "великодні яйця".

Нагадаємо, до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України за рік додали 27 елементів. Наразі він налічує загалом 93 позиції. До списку входять як традиційні страви, так і народні обряди та методики декоративно-ужиткового мистецтва тощо.

Раніше Міністерство культури та інформаційної політики додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини традицію приготування і споживання обрядових хлібів до Дня святого Георгія села Криничне.

Також у червні, до переліку нематеріальної спадщини України внесли танець "Сербен", який виконують місцеві жителі села Чортовець на Івано-Франківщині.

А в лютому до цього переліку додали одразу чотири елементи — кримськотатарську традицію кавову традицію, танець кримських татар "Хайтарма", кашу "Зозуля", яку готують на Вінниччині, та приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині — підсоленого пшеничного тіста, яке не замішується, а затирається до розміру горошини або квасолини.