“Місто Добра” проводить читання для дітей з тваринами з інвалідністю: як працює це рішення?
Фото: “Місто Добра”
3 грудня у міжнародному центрі "Місто Добра" у Чернівцях відбулися читання за участі евакуйованих дітей, дітей на реабілітації, письменниці Наталії Попович, каністерапевта Ігоря Роздобудька та собак з інвалідністю з притулку "Хвостики". Читали книгу "Особливі тварини" про тварин із травмами та інвалідністю, розповідали про етичну поведінку з ними та шукали спільну красу й силу в травмованих людей і тварин.
Про це ексклюзивно для "Рубрики" розповіла Юлія Подкидишева, комунікаційна менеджерка "Міста Добра".
У чому проблема?
В Україні нині як ніколи важливо випрацювати стратегії та підходи, які зроблять наше суспільство більш інклюзивним та відкритим. Робота з дітьми — один з необхідних тут елементів.
Фото: "Місто Добра"
Яке рішення?
На перших "неповторних читаннях" з "Містом Добра" діти знайомилися з тваринами, які долають травми, і вчилися бачити цінність у кожному. Так, діти провели час із собакою Лесею з притулку "Хвостики". Леся потрапила до організації після важких травм, через які втратила око. Завдяки лікуванню, догляду та спеціальному навчанню тварина тепер емоційно підтримує дітей та матерів у притулку. Тут цей процес називають "колообігом добра": люди та тварини допомагають одне одному долати біль і знаходити нову силу.
Серед героїв книги, яку читали дітям — черепаха без панцира. У "Місті Добра" її називають символом усіх, хто шукає захист і підтримку після життєвих потрясінь. Саме такими "черепахами" є мешканці центру: сироти, постраждалі від насильства жінки, діти, які потребують паліативної допомоги. Для них "Місто Добра" стає безпечним "панциром" — місцем, де можна відновити сили.
Ілюстрації тварин з книжки Наталії Попович "Особливі тварини"
Читання з собаками — це зовсім інший терапевтичний і груповий формат, ніж звичайні читання, адже у них є частина каністерапії.
"Результати каністерапії особливо помітні у дітей з інвалідністю, дітей з аутизмом, дітей з ментальними травмами. Вони відкриваються, спілкуються, доглядають за тваринками. Каністерапія дійсно зцілює", — каже Марта Левченко, засновниця міжнародного центру допомоги "Місто Добра".
Фото: "Місто Добра"
Каністерапевт Ігор Роздобудько також поділився з дітьми практичними знаннями: як правильно і з повагою поводитися з тваринами з інвалідністю, чому важливо розуміти їхні потреби та як собаки можуть відчувати наші емоції. Групове обговорення допомогло дітям усвідомити важливий урок: кожна людина і тварина — унікальні, і наше завдання — створювати простір, дружній до всіх.
Фото: "Місто Добра"
Це лише перший захід із циклу читань. Наступна зустріч відбудеться в "Домі метеликів" — паліативному відділенні "Медичного центру Міста Добра", де такі ж теплі історії та терапія з тваринами стануть підтримкою для дітей. Про "Дім метеликів" "Рубрика", до речі, вже розповідала тут.
Фото: "Місто Добра"
"Ми працюємо зі страхами, фобіями, а також допомагаємо подолати негативний досвід, набутий під час спілкування з тваринами. Я щодня бачу, як позитивно впливає на дітей спілкування з нашими чотирилапими. Усі собаки, які долучені до каністерапії, мають пройти спеціальну підготовку. Для кожної дитини підбирається саме та тварина, яка їй підходить. Це — відповідальне завдання, яке ми успішно виконуємо та йдемо до результатів, що поставили перед собою," — каже каністерапевт Ігор.
Фото: "Місто Добра"
Довідка (For reference)
"Місто Добра" — це міжнародний центр комплексної допомоги. Працівники благодійного фонду врятували понад 8 тисяч дітей від соціального сирітства, допомогли понад 5 тисячам жінок, надали притулок 300 людям, а також прихистили 34 собак.
Притулок для тварин "Хвостики" при медичному центрі — місце, де піклуються про 34 собаки, які були жертвами жорстокого ставлення або залишені без дому через війну. Під час догляду за собаками народилася ідея створити на базі притулку Центр каністерапії. У центрі щомісяця професійний каністерапевт проводить близько 120 сеансів із дітьми та їхніми мамами. Спілкування з собаками допомагає дітям долати страхи, вчитися відповідальності й відкривати нові горизонти емоційного розвитку, перетворюючи турботу про тварин на джерело взаємної підтримки й зцілення.
